3. Предмет економічної теорії.

1. Сутність поняття «економіка»:

Греція, Франція – економія;
Німеччина – вчення про народне господарство;
Швеція – національна економіка.

Отже:

першим наукове визначення цього терміна дав давньогрецький мислитель Ксенофонт (430-355 р.р. до н.е.) у книзі «Економікс» («ойкос» - дім, господарство, «номос» - закон, правило) – «мистецтво ведення домашнього господарства»;
у процесі постійного економічного розвитку поняття «економіка» збагачувалося, поповнювалося елементами нового змісту;
1615р. А.Монкретьєн увів поняття «politicos» (державний, суспільний), яке у поєднанні з поняттям «економіка» означає «мистецтво державного управління господарством»;
к інець ХІХ ст., А. Маршалл вводить у науковий обіг поняття «економікс»

в західній економічній науці поняття «економіка» ототожнюється з поняттям «політична економія»;

3. Структура поняття «економіка»:

Основні означення:

2.1. Народне господарство певної країни загалом або окрема його сфера;

2.2. Певна сукупність економічних відносин між людьми, яка утворюється в процесі господарської діяльності, тобто виробництва продуктів і послуг, обміну ними, розподілу благ та їх споживання.

виробництво

споживання розподіл

обмін

2.3. Наукова дисципліна, певна система економічних наук, яка вивчає закони та закономірності господарської діяльності людей, розвитку певних економічних систем ( 50).

! 3. «Економіка»:

Економіка – економічні відносини між людьми у процесі їхньої господарської діяльності, закони такої діяльності та еволюції економічних систем у межах світового господарства або окремих країн та регіонів.

Економіка – це специфічна сфера життєдіяльності людей, яка включає виробництво, розподіл, обмін, споживання товарів та послуг.

Отже, економіка – це цілісна економічна система.

3 рівні економіки