5.Методи пізнання.
Шановні студенти! Це питання виноситься на самостійне опрацювання. Спочатку опрацюйте за підручником або лекцією теоретичний матеріал. Потім, будь ласка, дайте письмово відповідь на запитання: чітку та конкретну. В кінці відповіді запишіть висновок до якого ви прийшли, опрацьовуючи матеріал.
Завдання: перерахуйте
а) ті методи наукового пізнання, які ви вже зустрічали в процесі вивчення інших навчальних дисциплін, яких?
б) ті методи наукового пізнання, які використовуються лише в процесі вивчення основ економічної теорії, чому?
Багатоманітність економічних явищ і процесів вимагає певних методів (засобів) їх пізнання. Економічна теорія має такі методи пізнання:
Філософські та загально – наукові принципи (розвиток, саморух, взаємодія, аналіз, синтез);
Закони діалектики (єдність і боротьба протилежностей, закон заперечення);
Категорії діалектики (кількість і якість, сутність і явище, зміст і форма);
Закони і категорії економічної теорії (закон вартості, грошового обігу тощо; категорії – вартість, гроші, прибуток та інші);
Особливу увагу має метод абстракції, який означає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розпізнання його внутрішніх, суттєвих зв’язків.
Таким чином метод економічної теорії – це шлях пізнання економічної системи, її основних підсистем, їх взаємодії та мисленого відтворення цієї взаємодії у теорії діалектики.
Основними способами вивчення економічної теорії є:
Індукція – вивчення явищ при яких роздуми йдуть від одиничного до загального;
Дедукція – вивчення явищ при яких роздуми йдуть від загального до одиничного;
Аналіз – розчленування явищ на окремі частини з метою вивчення їх окремо;
Синтез – поєднання елементів в єдине ціле з метою вивчення їх разом;
Логіка - теоретичне відображення реальності у відповідних категоріях і законах;
Історизм – вивчення явищ і процесів в тій послідовності в якій вони змінюють одне одного;
Діалектика – вивчення явищ і процесів в русі і розвитку.
6.Економічні закони.
Економічний закон – це внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між економічними явищами і процесами, а також між протилежними сторонами окремих явищ і процесів, їх елементами та властивостями.
Економічні закони, як і закони природи мають об’єктивний характер, але істотно відрізняються від законів природи, бо виникають, розвиваються й функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. Крім того економічні закони на відміну від законів природи, не вічні, і більшість із них діє впродовж існування одного або кількох суспільних способів виробництва.
Система економічних законів включає чотири їх типи. Перший тип — це загальні економічні закони, тобто закони, які властиві всім суспільним способам виробництва (закон зростання продуктивності праці, закон економії часу тощо). Загальні економічні закони відображають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки, властиві технологічному способу виробництва, процесу взаємодії людини з природою, між різними елементами у процесі праці, однаковими для всіх соціально-економічних формацій.
До другого типу належать закони, що діють у кількох суспільно - економічних формаціях: закон вартості, закон попиту і пропозиції тощо. Вони діють з моменту виникнення товарного виробництва, тобто з часу розпаду первіснообщинного ладу.
Третій тип — специфічні економічні закони, тобто закони, що діють лише у межах одного суспільного способу виробництва. Найважливішу роль з-поміж них відіграє основний економічний закон, який виражає найбільш глибинні зв'язки в процесі взаємодії між продуктивними силами і відносинами власності. Таким законом в умовах капіталізму є виробництво прибутку як основної мети всіх суб'єктів підприємницької діяльності.
До четвертого типу економічних законів належать закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва. Це, наприклад, закон утворення монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму, тобто з початку XX століття.
Економічні категорії – це теоретичний вираз, мислені форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують.
Вони теоретично відображають не лише окрему сторону системи виробничих відносин, а й її зв’язок з відповідною стороною системи продуктивних сил.
Самоперевірка знань студентів.
Контрольні завдання.
1.Обґрунтуйте необхідність матеріального виробництва для будь-якого суспільства.
2.Розкрийте основну функцію економіки.
3.У певній спільноті людей, ізольованих від суспільства , здійснюється виробництво життєвих засобів для задоволення потреб цієї спільноти. Чи можна вважати, що в цій спільноті є економіка? Аргументуйте свою відповідь.
4.Яку стадію руху продукту (виробництво, обмін, розподіл, споживання) відображають наведені ситуації:
а) встановлено розмір матеріальних благ і послуг для непрацездатних членів суспільства; б) залишено зерно для відгодівлі худоби; в) визначено кількість зерн6а для продажу на ринку; г)залишено зерно для власного споживання; д) заготовлено м’ясо для вироблення ковбаси?
5.Що є предметом економічної науки?
6.Поясніть, які науки належать до економічних.
7.Дайте визначення методу пізнання економічної теорії.
8.Що означає термін «функція»? Які функції виконує економічна теорія?
Проблемні завдання:
1.Давньогрецький мислитель Аристотель понад дві тисячі років тому вперше ввів поняття «економіка», під яким він розумів учення про ведення домашнього господарства. Французький учений А. Монкретьєн у 1615 р. вперше вжив термін «політична економія». Англієць А. Маршалл у 1890 р. написав книгу під назвою «Principles of Economics», яку можна перекласти і як «принципи економіки», і як «принципи політекономії». Чим відрізняється економіка від політичної економії?
2.Поняття «економіка» вживається у двох значеннях:
а) як сфера господарського життя; б) як наука, що вивчає цю сферу.
Поясніть, чому одне і те саме поняття вживається для позначення різних явищ.
3.Чинники виробництва (робоча сила, предмети праці та засоби праці) за
економічним призначенням упродовж усієї історії людського суспільства не
змінюються, а виробництво зростає. Поясніть чому.
4.Взаємовідносини між людьми з приводу суспільного виробництва називають виробничими та економічними. Чи немає тут суперечності?
5.Матеріальне виробництво вважається головною сферою людської діяльності. Проте у розвинених країнах більш динамічно розвивається нематеріальне виробництво і саме в цій сфері створюється більша частина суспільного продукту. Чим можна пояснити таку тенденцію розвитку сучасної економіки?
6.Предмет економічної науки визначають по-різному:
а) як поведінку людей в умовах обмежених ресурсів; б)як економічні відносини між людьми, які складаються у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання благ. Яка ваша думка щодо цього?
7. Прогностична функція економічної теорії – це складання наукових прогнозів щодо розвитку економічних процесів. Чому зазначена функція не забезпечує належного ефекту в Україні?
8.У різних підручниках та посібниках наводиться неоднакова кількість функцій
економічної теорії. Якщо раніше перше місце серед функцій посідала ідеологічна, то сьогодні її навіть не згадують. Деякі автори виокремлюють виховну функцію.
Яка ваша думка щодо цього?
!Рівень засвоєння знань можна перевірити, відповівши на контрольні запитання, розв’язавши тестові завдання (підручник П.В.Круша «Основи економічної теорії», ст.27-29).
Запитання до самоперевірки.
1.Розкрити сутність терміну «економіка»:
а), б), в),г).
2.Довести, що економіка – основа життя людського суспільства.
3.Хто з економістів досліджував проблему змісту предмета економічної
теорії ?
4.Визначити зміст предмета економічної теорії (схематично).
7.Розкрийте причини виникнення та перерахуйте основні етапи розвитку економічної теорії.
Якщо на всі контрольні запитання Ви дали відповідь – молодці!
Можете сміливо йти на заняття!
