46. У хворого з лихоманкою, гангліонітом Гассерова вузла з ураженням рогівки і вираженим больовим синдром терапією вибору є:

    1. - Місцеве лікування противірусними мазями

    2. - Противірусна терапія реr оs та місцеве лікування висипу

    3. - Парентеральний курс противірусної терапії, дегідратуюча та десенсибілізуюча терапія

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазнаене, крім дегідртаціїі

47. До герпетичної групи вірусів відносяться:

    1. - HSV 1, HSV 2, Hеrреs Zоstеr, СМV, ЕВV

    2. - HSV 1, HSV 2, Hеrреs Zоstеr, СМV, Rиbеоlа

    3. –Все зазначене

    4. –Все зазначене, крім СМV

    5. –Все зазначене крім Rиbеоlа

48. Для вітряночного менінгоенцефаліту типовим є:

    1. - Раптовий початок, загальномозковий та менінгеальний синдроми, вогнищеві симптоми, судоми

    2. - Підгострий початок, менінгеальний синдром, судоми, гіперкінези

    3. - Підгострий початок, перебіг середньої важкості

    4. - Раптовий або блискавичний початок, тяжкий перебіг

    5. - Раптовий початок, екстрапірамідні розлади, ураження ядра додаткового нерва

49. Для ревматичної хореї є характерним:

    1. - Зворотній симптом Аргайла Робертсона

    2. - Колінний феномен Гордона

    3. - Больовий симптом Гордона

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазначене, крім феномену Гордона

50. Клінічні форми нейроревматизму:

    1. - Церебральній ревмоваскуліт, летаргічний енцефаліт

    2. - Ревматичний енцефаломієліт, ревмоваскуліт, поліневрит Ландрі

    3. - Церебральні ревмоваскуліт та менінгоенцефаліт, енцефаломієліт

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазначене, крім менінгоенцефаліту

51. Неврологічні риси малої хореї:

    1. - М'язова гіпертонія, психічні розлади

    2. - Гіперкінези, м'язова гіпертонія

    3. - Гіперкінези, м`язова гіпотонія, порушення психіки

    4. -М'язова гіпертонія, тремор

    5. –Все зазначене

52. Колінний феномен Гордона є характерним для:

    1. - Туберкульозного енцефаліту

    2. - Нейросифілісу

    3. - Енцефаліту Економо

    4. - нейроревматизму

    5. –Все зазначене

53. Для арахноїдиту конвекситальної локалізації типовим є:

    1. - Біль голови гіпертензійного характеру, пірамідні розлади, порушення чутливості по гемітипу, ураження черепних нервів

    2. - Біль голови гіпертензійного характеру, епілептичний синдром, пірамідні розлади

    3. - Гіперкінези, м`язова гіпотонія, порушення психіки

    4. -М'язова гіпертонія, тремор

    5. –Все зазначене

54. Для арахноїдиту задньої черепної ямки типовим є:

    1. - Біль голови гіпертензійного характеру, епілептичний синдром, мозочкові симптоми, пірамідні розлади

    2. - Лікворно-гіпертензивний синдром, ураження нервів мосто-мозочкового кута, мозочкові симптоми, пірамідні розлади

    3. - Гіперкінези, м`язова гіпотонія, порушення психіки

    4. -М'язова гіпертонія, тремор

    5. –Все зазначене

55. Для оптикохіазмальної форми арахноїдиту типовим є:

    1. - Раптове зниження гостроти зору, застійний диск зорового нерва, епілептичні напади, біль голови

    2. - Прогресуюче зниження гостроти зору та звуження полів зору, застій та атрофія диску зорового нерва, біль голови

    3. - Гіперкінези, м`язова гіпотонія, порушення психіки

    4. -М'язова гіпертонія, тремор

    5. –Все зазначене

56. Синдром Джексонівської епілепсії характерний для:

    1. - Базального арахноїдиту

    2. - Конвекситального арахноїдиту

    3. - Арахноїдиті мосто-мозочкового кута

    4. -Оптико-хіазмальному арахноїдиті

    5. - Все зазначене вірно

57. Джексонівська епілепсія характерна для арахноїдиту:

    1. - Конвекситальної локалізації

    2. - Оптико-хіазмальної локалізації

    3. - Мосто-мозочкового кута

    4. –Задньої черепної ямки

    5. - Все зазначене вірно

58. Лікворно-гіпертензійний синдром спостерігається при:

    1. - Конвекситальному арахноїдиті

    2. - Оптико-хіазмальному арахноїдиті

    3. - Арахноїдиті мосто-мозочкового кута

    4. - Базальному арахноїдиті

    5. - Все зазначене вірно

59. Для арахноїдиту мосто-мозочкового кута характерно:

    1. - Вестибулярний та атактичний синдроми, зниження слуху, периферичне ураження лицевого нерва, невралгія трійчастого нерва, порушення координації

    2. - Вестибулярний синдром, диплопія, периферичне ураження лицевого нерва, порушення координації

    3. - Зниження слуху, джексонівська епілепсія, бітемпоральна геміанопсія, периферичне ураження лицевого нерва, невралгія трійчастого нерва

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазначене, крім: вестибулярний та атактичний синдроми, зниження слуху, периферичне ураження лицевого нерва, невралгія трійчастого нерва, порушення координації

60. Лікворно-гіпертензійні кризи більш характерні для:

    1. - Оптико-хіазмального арахноїдиту

    2. - Конвекситального арахноїдиту

    3. - Арахноїдиту задньої черепної ямки

    4. - Вестибулярний синдром, диплопія, периферичне ураження лицевого нерва, порушення координації

    5. - Зниження слуху, джексонівська епілепсія, бітемпоральна геміанопсія, периферичне ураження лицевого нерва, невралгія трійчастого нерва

61. Ознаки церебрального арахноїдиту на магнітно-резонансних томограмах:

    1. - Розширені підпавутинні простори та множинні паравентрикулярні вогнища

    2. - Розширені шлуночки, поодинокі гіпер-гіпоінтенсивні вогнища в білій та сірій речовині

    3. - Розширені підпавутинні простори, погана диференціація підпавутинних просторів

    4. - Звужені шлуночки, поодинокі гіпер-гіпоінтенсивні вогнища в білій та сірій речовині

    5. –Все зазначене

62. Спінальний арахноїдит частіше потрібно диференціювати:

    1. - З екстрамедулярною пухлиною та вертеброгенною радікуломієлопатією

    2. - З інтрамедулярною та екстрамедулярною пухлинами

    3. - З інтрамедулярною пухлиною та вертеброгенною радікуломієлопатією

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазначене , крім пухлини

63. Діагноз менінгіту передбачає наявність:

    1. - Менінгеального синдрому та плеоцитозу в лікворі

    2. - Менінгеального синдрому та будь-яких змін у лікворі

    3. - Менінгеального синдрому і при наявності, і при відсутності плеоцитозу в лікворі

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазначене , крім плеоцитозу

64. Більша вираженість менінгеального синдрому зустрічається при:

    1. - Субарахноїдальному крововиливі та менінгококовому менінгоенцефаліті

    2. - Менінгеальній формі поліомієліту

    3. - При менінгеальному ускладненні герпетичного ураження Гассерового вузла

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазначене , крім крововиливу

65. Для менінгококового менінгоенцефаліту типовим є:

    1. - Підгострий початок, загальноінфекційний та менінгеальний синдроми, нейтрофільний плеоцитоз в лікворі

    2. - Раптовий початок, загальномозковий, загальноінфекційний та менінгеальний синдроми, нейтрофільний плеоцитоз в лікворі, геморагічний висип

    3. - Раптовий початок, менінгеальний синдром, лімфоцитарний плеоцитоз у лікворі

    4. –Все зазначене

    5. –Все зазначене , крім висипу

66. Раптовий початок, біль голови, температура 39 - 40 С, геморагічний висип на шкірі, періодичні судоми, грубий менінгеальний синдром, ліквор мутний, молочно-білого кольору, цитоз - десятки тисяч, переважають нейтрофіли. Діагноз:

    1. - Грипозний, вірусний менінгоенцефаліт

    2. - Стафілококовий бактеріальний менінгоенцефаліт

    3. - Менінгококовий менінгоенцефаліт

    4. –Однохвилевий енцефаліт

    5. -Двохвилевий енцефаліт

67. Блискавична форма менінгококового менінгоенцефаліту супроводжується:

    1. - Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена

    2. - Синдром Брісо-Сікара

    3. - Синдром Брунса

    4. –Все вірно

    5. –Все вірно, крім -синдром Уотерхауса-Фрідеріксена

68. Атиповим перебігом менінгококового менінгіту вважаються:

    1. - Хронічний, рецидивуючий

    2. - Підгострий, псевдотуморозний

    3. - Блискавичний і абортивний

    4. –Затяжний

    5. -Ремітуючий

69. Основні причини, що викликають смерть при менінгококовому менінгіті:

    1. - Гіпертермія, епілептичний статус, дисемінованого внутрішньосудинного згортання

    2. - Набряк-набухання мозку, ниркова недостатність, порушення дихання

    3. - Набряк-набухання мозку, синдроми Уотерхауза-Фредеріксена та дисемінованого внутришньосудинного згортання

    4. –Все вірно

    5. –Навяність галюцинацій

70. Для блискавичної форми менінгококового менінгіту характерним є:

    1. - Підгострий початок, втрата свідомості, судомний синдром, нейтрофільний плеоцитоз у лікворі

    2. - Гіпертермія, епілептичний статус, геморагічний висип на шкірі

    3. - Втрата свідомості, гіпертермія, синдром Уотерхауза-Фредеріксена, нормальний ліквор або лімфоцитарний плеоцитоз у лікворі

    4. –Все вірно

    5. –Наявність корчів

71. Етіотропна терапія менінгококового менінгіту включає:

    1. - Цефазолін, гентаміцин, натрієва сіль бензилпеніциліну та кортикостероїди

    2. - Левоміцетин сукцинат натрію та кортикостероїди

    3. - Левоміцетин сукцинат натрію, натрієва сіль бензилпеніциліну

    4. –Все вірно

    5. -Імуноглобуліни

72. Хвора Т., 45-ти років, доправлена в приймальний відділ. Захворіла раптово, тиждень тому, перенесла ГРВІ. Об'єктивно: сопор, періодичне руховий неспокій, температура тіла 39 С. Горизонтальний ністагм, розбіжна косина, опущений лівий кут рота. Хоботковий рефлекс позитивний, черевні рефлекси не викликаються. Ригідність м'язів потилиці, синдром Керніга позитивні. Під час огляду судомний напад. СМР - лімфоцитарний плеоцитоз.

Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A. Вірусний енцефаліт.

B. Паненцефаліт.

C. Розсіяний склероз.

D. Арахноїдит.

E. Раптовий енцефаломієліт.

73. У дитини, 7-ми років, в осінній час після переохолодження на тлі хронічного тонзиліту з'явилася дратівливість, плаксивість, гіперактивність. Незабаром приєдналися насильницькі рухи - неритмічні розкидані рухи кінцівок, які нагадують довільні, гримаси на тлі м'язової гіпотонії, вегетативної дисфункції, субфебрильної температури.

Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A. Подгострий склерозуючий паненцефаліт Ван-Богарта.

B. Мала хорея.

C. Хорея Гентінгтона.

D. Гіперкінетична форма епідемічного енцефаліту.

E. Гепато-церебральна дистрофія.

74. Хворий І., 48-мі років, звернув увагу на висипання на слизистій оболонці порожнечі рота. Через 2 дні приєдналися підвищення температури тіла, біль голови, блювота, нюхові і смакові галюцинації, порушення пам'яті. Кілька разів розвивалися генералізовані епілептичні напади. При обстеженні виявлені: аносмія, моторна афазія, правосторонній геміпарез до 3,5 балів; ригідність м'язів потилиці +5 см. Обстеження: СМЖ направлена на вірусологічне обстеження, підвищення тиску до 350 мм вод. ст., лімфоцитарно-нейтрофільний плеоцитоз (150 в 1,0); незначне підвищення білка 0,56 г/л. КТ - дифузний набряк мозкової тканини з компресією в шлуночкову систему. Серологічні дослідження - підвищення титру специфічних противірусних антитіл в крові і лікворі.

Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A. Герпетичний енцефаліт.

B. Абсцес мозку.

C. Пухлина мозку.

D. Тромбоз верхнього сагітального синуса.

E. Асептичний вірусний менінгіт Коксакі.

75. Хвора Д., 19-ти років, скаржиться на біль голови, нудоту, блювання, підвищення температури тіла до 38 С. Із анамнезу: 3 дні тому видавила гнійник (крило носа). У статусі: набряклість щоки, озноб, блювання, порушення свідомості, шкіра обличчя багряно-синюшне, зіниці широкі, хемоз повік, екзофтальм, офтальмоплегічний синдром зліва. Слабопозитивний менінгеальний симптомокомплекс. Очне дно: диски зорових нервів - межі стушовані, вени широкі, напружені, дрібні крововиливи в сітківку.

Аналіз крові: лейкоцитоз 15х109,ШОЕ 65.

Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A. Пухлина мозку

B. Мігрень, офтальмоплегічна форма

C. Тромбоз лівої печерної пазухи

D. Кон’юктивіт

E. Глаукома, закрито кутова форма

76. Хворий Б ., 12-ти років, скаржиться на різкий біль голови, несистемне запаморочення, нудоту, блювання, підвищення температури до 39 С, сильний біль у всіх м'язах, слабкість у всьому тілі, в особливо в руках. З анамнезу життя відомо, що два тижні тому приїхав з села від бабусі, де споживав сире козине молоко, сир і масло. У неврологічному статусі: менінгеальні симптоми, мляві паралічі м'язів шиї ("звисаюча голова") і проксимальних відділів рук. Аналіз крові: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, прискорення ШОЕ. Ліквор - підвищення тиску до 300 мм вод. ст.; лімфоцитарний плеоцитоз - 270 клітин; підвищення білка до 0,63 г/л.

Визначте найбільш вірогідний діагноз.

A. Менінгіт серозний.

B. Кліщовий енцефаліт.

C. Інфекційний поліневрит.

D. Геморагічний інсульт.

E. Епідемічний енцефаліт.

77. Хворий Р., 47-ми років скаржиться на лихоманку, біль голови, підвищену стомлюваність, болі в м'язах рук, нудоту, блювання, дратівливість. Об'єктивно: обличчя гіперемоване, блідий носо-губний трикутник; оболонковий синдром, зниження сухожилкових рефлексів без чіткої різниці сторін. Подібний стан тривав 5 днів. СМР- клiтинно-білкова дисоціація. Кров відправлена на вірусологічне дослідження.

Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A. Вірусний енцефаліт.

B. Пухлина мозку.

C. Вірусний менінгіт ?

D. Туберкульозний менінгіт.

E. Гнійний менінгіт.

Поліомієліт. Гострий мієліт. Боковий аміотрофічний склероз. Нейросифіліс:

1. Назвіть синонім хвороби поліомієліту:

А) хвороба Гейне-Медина

В) хвороба Літтля

С) хвороба Коновалова-Вільсона

D) хвороба Гентігтона

Е) хвороба Дауна

2. Назвіть збудника, який викликає поліомієліт:

А) менінгокок

В) поліовірус

С) цитомегаловірус

D) арбовірус

Е) синегнійна паличка

3. Який найбільш поширений шлях інфікування при поліомієліті:

А) через травний тракт

В) через укуси комах

С) гематогенний

D) лімфогенний

Е) при травмах

4. Вкажіть, у якій стадії хвороби відбуваються зміни імунітету при відсутності симптомів захворювання:

А) препаралітичній

В) субклінічній

С) на початку захворювання

D) в розгар хвороби

Е) в кінці хвороби

5. Для якої стадії поліомієліту характерна гарячка, біль голови, нездужання. часто менінгеальні явища та плеоцитоз у лікворі:

А) паралітичної

В) непаралітичної

С) субклінічної

D) абортивної

Е) менінгеальної

6. Вкажіть, які зміни ліквору характерні для препаралітичної форми поліомієліту:

А) високий ліквор ний тиск

B) високий рівень глюкози

C) низький рівень білка та глюкози

D) підвищений тиск та лімфоцитарний плеоцитоз

E) підвищений тиск та нейтрофільний плеоцитоз

7. Який патологічний показник у лікворі зберігається місяцями після поліомієліту:

А) високий вміст цукру

В) знижений вміст хлоридів

С) підвищений вміст хлоридів

D) високий рівень білку

Е) плеоцитоз

8. Вкажіть, який вид імунізації проводять серед населення для профілактики поліомієліту:

А) вакцинацію АКДС

В) вакцинацію Себіна

С) реакцію Манту

D) парні сироватки

Е) БЦЖ

9. Який пара клінічний дослід має важливе діагностичне значення для перебігу хвороби:

А) загальний дослід крові

В) загальний дослід сечі

С) біохімічний дослід крові

D) титр антитіл у сироватці

Е) дослід ліквору

10. Які форми паралітичної стадії поліомієліту зустрічаються найчастіше:

А) летаргічна

В) шлунково-кишкова

С) спінальна, стовбурова

D) бульбарна

Е) псевдобульбарна

11. Ураження яких черепних нервів розвивається часто:

А) нюхового, окорухового

В) зорового, слухового

С) лицевого, язиково-глоткового

D) трійчастого та нюхового

Е) трійчастого та лицевого

12. Яка клінічна симптоматика у паралітичній стадії поліомієліту найяскравіша:

А) розлади чутливості у паралізованих кінцівках

В) асиметричність периферійних парезів

С) мозочкова атаксія

D) розлади функції тазових органів

Е) сенситивна атаксія

13. Вкажіть, за якими ознаками слід диференціювати стовбурову форму поліомієліту та вірусного енцефаліту:

А) серологічними тестами та виділенням вірусу

В) бульбарним синдромом

С) псевдобульбарним синдромом

D) розладами дихання

Е) розладами функції тазових органів

14. Яких видів профілактики поліомієліту треба дотримуватись:

А) ізоляція хворого на 6 тижнів

В) ізоляція хворого на 7 днів

С) провітрювання приміщення та вологе прибирання

D) часте вологе прибирання

Е) профілактики не потребує

15. Вкажіть, якими скаргами проявляється постполіомієлітний синдром:

А) наростанням слабкості в м’язах

В) розладами чутливості в кінцівках

С) розладами координації рухів

D) бульбарними розлади

Е) шлунково-кишковими розладами

16. Які структури спинного мозку уражаються при мієліті:

А) задні роги спинного мозку

В) передні роги спинного мозку

С) сіра та біла речовина спинного мозку

D) бокові роги спинного мозку

Е) задні стовпи спинного мозку

17. Де локалізований найчастіше запальний процес при мієліті:

А) верхньо-грудному відділі спинного мозку

В) середньо- грудному відділі

С) попереково- крижовому відділі

D) нижньо-грудному відділі

Е) у стовбурі мозку

18. Які симптоми виникають у хворого на початку захворювання:

А) загальноінфекційні та неврологічні

В) катаральні явища

С) атаксія

D) розлади функції тазових органів

Е) розлади ковтання

19. Який вид болю спостерігається на початку захворювання:

А) таламічний

В) корінцевий

С) ірадіюючий

D) місцевий

Е) проекційний

20. Які розлади рухів виникають при ураженні шийного потовщення:

А) периферійні парези ніг

В) змішані парези кінцівок

С) центральні парези нижніх кінцівок

D) центральні парези верхніх кінцівок

Е) геміпарез з протилежного боку

21. Які розлади чутливості спостерігаються при мієліті :

А) спінальні сегментарні

В) церебральні провідникові

С) спінальні провідникові

D) периферійні поліневральні

Е) периферійні корінцеві

22. Ускладнення яких проявів може привести до розвитку сепсису:

А) пролежні

В) гарячка

С) периферійні парези

D) центральні парези

Е) розлади чутливості

23. Вкажіть ранні зміни в лікворі при мієліті:

А) лімфоцитарний плеоцитоз

В) нейтрофільний плеоцитоз

С) високий рівень білку

D) зниження цукру

Е) підвищення хлоридів

24. Які зміни периферійної крові характерні на початку захворювання гострим мієлітом:

А) збільшення ШОЕ та зсув вліво

В) збільшення ШОЕ та зсув вправо

С) ШОЕ в нормі, тільки лейкоцитоз

D) зниження гемоглобіну

Е) підвищення моноцитів

25. Який вид обстеження найкраще використати для діагностики мієліту:

А) спондилографію

В) люмбальну пункцію

С) МРТ спинного мозку

D) ангіографію спинного мозку

Е) ЕНМГ

26. Який вид терапії при гострому мієліті доцільно використати:

А) протизапальну

В) метаболічну

С) судинну

D) протинабрякову

Е) відновну

27. Яке ускладнення гострого мієліту може розвиватися пізніше:

А) поліомієліт

В) розсіяний енцефаломієліт

С) боковий аміотрофічний склероз

D) постполіомієлітний синдром

Е) спінальний інсульт

28. Вкажіть, до яких захворювань відносять БАС:

А) прогресуючих нейродегенеративних

В) хронічних автоімунних захворювань

С) гострих запальних

D) вторинно-демієлінізуючих

Е) первинно-атрофічних

29. Які структури нервової системи страждають при БАС:

А) чутливі шляхи

В) мозочкові провідники

С) мієлінові волокна

D) мотонейрони

Е) стовбур мозку

30. Які зміни в патогенезі хвороби мають значення:

А) демієлінізація провідників

В) екзайтотоксичність мотонейронів

С) деструкція передніх рогів

D) запальні зміни спинного мозку

Е) явища дизембріогенезу

31. Скільки основних форм БАСу виділено:

А) 3

В) 5

С) 4

D) 2

Е) 1

32. Вкажіть типовий симптомокомплекс БАСу:

А) наявність змішаних парезів, ураження стовбурових та над”ядерних структур

В) периферійні парези кінцівок та черепних нервів

С) центральні парези кінцівок та кортиконуклеарних шляхів

D) поєднання периферійних та центральних парезів черепних нервів

Е) поєднання парезів та розладів чутливості

33. Вкажіть основну причину смерті при БАСі:

А) розлади ковтання та дихання

В) чутливі розлади

С) гостра затримка сечі

D) пролежні

Е) внутрічерепна гіпертензія

34. Які симптоми виникають у дебюті хвороби:

А) слабкість м’язів, схуднення та фасцикуляції

В) розлади ходи та координації

С) гостра затримка сечі та пролежні

D) розлади ковтання та дихання

Е) окорухові розлади

35. Який вид набуває кисть при атрофії дрібних м’язів:

А) таламічна

В) звисаюча

С) когтиста

D) мавпяча

Е) ціанотична

36. Вкажіть, поєднання яких клінічних ознак дозволяє запідозрити БАС:

А) поєднання рухових та чутливих розладів

В) виражені розлади рухів

С) розлади ковтання та фонації

D) високі рефлекси та виражені атрофії

Е) розлади мімічних та жувальних м’язів

37. Який вид обстеження доцільно використати для діагностики БАСу:

А) МРТ головного мозку

В) КТ спинного мозку

С) спондилографію

D) ЕНМГ

Е) ЕЕГ

38. Яка частота виникнення БАСу в популяції:

А) 3 випадки на 100тис. населення

В) 5 0/01%

С) 7

D) 1

Е) 9

39. У хворого 23 років після переохолодження виникли озноб, субфебрилітет. На 3-ій день з’явився біль у грудній клітці та спині, слабкість ніг, затерпання нижньої половини тіла, затримка сечі. Об’єктивно: менінгеальних симптомів не виявлено.Відсутні рухи в ногах, анестезія всіх видів чутливості з рівня Д5. В крові: ШОЕ-25 мм/год.,Л-11,8 *10/л. Який попередній діагноз можна встановити:

А) гострий мієліт

В) спінальний ішемічний інсульт

С) пухлина спинного мозку

D) спінальна форма розсіяного склерозу

Е) гострий розсіяний енцефаломієліт

40.У хворої 62 років поступово наростали слабкість і схуднення м’язів правої кисті, а через 2 місяці – лівої кисті. Через 4 місяці слабкість з’явилась і в м’язах ніг. Об’єктивно: виявлені гіпотрофія м’язів обох кистей, особливо проміжку між І та ІІ пальцями та тенора, фібрилярні посмикування в м’язах рук та ніг. Сухожилкові та періостальні рефлекси знижені, виявляються патологічні стопні знаки Бабінського. Про який патологічний стан можна думати:

А) боковий аміотрофічний склероз

В) розсіяний склероз

С) поліомієліт

D) дисциркуляторна енцефалопатія

Е) дифтерійна полінейропатія

41.У дитини за 3 дні розвинувся млявий параліч лівої ноги. У лікворі: незначна клітинно-білкова дисоціація. Протягом 2 тижнів збільшився титр антитіл до вірусу поліомієліту ІІ типу у 3 рази. Поставте діагноз:

А) поліомієліт

В) полірадикулоневрит

С) мієліт

D) менінгорадикулоневрит

Е) енцефаломієліт

42. У хворої 32 років протягом двох днів було загальне нездужання, субфебрилітет. На 3 день розвинувся оперізуючий біль нижче сосків, слабкість в ногах, затерпання нижньої частини тіла, затримка сечі. При огляді: відсутні активні рухи в ногах. Анестезія всіх видів чутливості від сегменту Д6 за провідниковим типом, менінгеальних симптомів не виявлено. В ділянці крижів починається пролежень. В аналізі крові: ШОЕ-28мм/год.,Л-10*10/л. Який діагноз можна поставити:

А) гострий мієліт

В) гострий енцефаломієліт

С) спінальний інсульт

D) пухлина спинного мозку

Е) поліомієліт

43.Вкажіть збудника , який відіграє роль у розвитку нейросифілісу:

А) сине гнійна паличка

В) бліда спірохета

С) пріон

D) менінгокок

Е) вірус

44. Назвіть структури, які уражаються при ранньому нейросифілісі:

А) судини та оболонки мозку

В) пірамідні шляхи

С) чутливі провідники

D) нейроглія

Е) стовбурові структури

45. Які зміни ліквору при ранньому сифілісі спостерігаються:

А) лімфоцитарний плеоцитоз, збільшений вміст білка

В) нейтрофільний плеоцитоз, зниження вмісту білка

С) зниження вмісту глюкози

D) зниження хлоридів

Е) зниження хлоридів, підвищення глюкози

46. Який дослід крові дає можливість думати про нейросифіліс:

А) реакція Вассермана

В) загальний дослід крові

С) біохімічний дослід крові

D) коагулограма

Е) ліпідограма

47. Вкажіть, при якій патології розвивається синдром Аргайля-Робертсона:

А) хронічна стадія енцефаліту

В) нейроснід

С) нейросифіліс

D) БАС

Е) поліомієліт

48. В чому полягає симптоматика синдрому Аргайля-Робертсона:

А) у співвідношенні фото реакцій та конвергенції і акомодації

В) закон ексцентричного розміщення довгих провідників

С) у співвідношенні прямих та спів дружніх реакцій очей

D) зміни на очному дні

Е) птоз, міоз, енофтальм

49. Вкажіть, які черепні нерви найчастіше страждають при нейросифілісі:

А) бульбарна група

В) зоровий, окорухові, трійчастий,вестибуло-кохлеарний

С) нюховий, зоровий та трійчастий

D) зоровий, трійчастий, лицевий

Е) бульбарна група та лицевий

50. Назвіть форми пізнього нейросифілісу:

А) сифілітичний менінгіт

В) хронічний сифілітичний менінгіт

С) спинна сухотка

D) сифілітичний неврит

Е) сифілітичний менінгомієліт

51. Як називається 1-ша стадія пізнього нейросифілісу:

А) паретична

В) невралгічна

С) атактична

D) гіперпатична

Е) больова

52. Які зміни на очному дні характерні для нейросифілісу:

А) первинна біла атрофія

В) вторинна сіра атрофія

С) застійна атрофія

D) гіперемія ДЗН

Е) сиптоми Салюся-Гунна

53. Який вид атаксії розвивається у хворого з нейросифілісом:

А) мозочкова

В) вестибулярна

С) сенситивна

D) кіркова

Е) істерична

54. З яких препаратів розпочинають лікування нейросифілісу :

А) пеніцилін

В) група вітамінів В

С) церебролізин

D) дексаметазон

Е) рибоксин

Нейросифіліс.

№ п\п	Тести
1.	Вкажіть, який збудник викликає розвиток сифілітичного процесу: А) Neuroryctes rabies В) Clostridium botulinum С) Bordetella pertussis D) Treponema pallidum Е) Human immunodeficiency virus
2.	Вкажіть, які системи страждають при інфікуванні організму збудником сифілісу: А) лімфатична В) венозна С) кісткова D) м’язова Е) нервова
3.	Який тип перебігу сифілітичного процесу спостерігається найчастіше: А) рецидивуючий з ремісіями В) довготривала ремісія С) хвилеподібний із загостреннями D) первинно-прогресуючий Е) вторинно-прогресуючий
4.	Вкажіть клінічні ознаки первинного сифілісу: А) поліморфні висипання на слизових оболонках В) твердий шанкр і збільшення лімфовузлів С) поліморфні висипання та ураження ц.н.с D) виразки, рубці, поява пігментації Е) деструктивні зміни внутрішніх органів
5.	Вкажіть клінічні форми раннього мезенхімального нейросифілісу: А) прогресуючий параліч В) менінгомієліт С) спинна сухотка D) параплегія Штрюмпеля Е) атаксія Фрідрайха
6.	Вкажіть клінічні форми пізнього паренхіматозного нейросифілісу: А) менінгіт В) мієліт С) спинна сухотка D) менінгомієліт Е) атаксія Фрідрайха
7.	Вкажіть патогномонічний патологічний синдром нейросифілісу: А) Броун-Секара В) Бернара-Горнера С) бульбарний D) псевдобульбарний Е) Аргайла-Робертсона

8.	При огляді пацієнта в приймальному покої запідозрили менінгіт. Зібравши анамнез захворювання, думають про сифілітичну інтоксикацію. Поставили р-цію Вассермана. Вкажіть особливості ліквору при сифілітичному менінгіті: А) прозорий, лімфоцитарний плеоцитоз В) каламутний, змішаний плеоцитоз С) прозорий, нейтрофільний плеоцитоз D) прозорий, зниження глюкози Е) каламутний, зниження хлоридів
9.	За допомогою до лікаря поліклініки звернувся пацієнт у якого в анамнезі перенесений сифіліс, близько 5 років тому. Лікування отримав в повному об’ємі в стаціонарі. Просить дообстежити його на предмет сифілітичної інтоксикації. Вкажіть сучасний та доступний метод виявлення блідих трепонем: А) трепонемні тести В) нетрепонемні тести С) пряма візуалізація D) реакція Вассермана Е) загальний дослід крові
10.	Хворий 45 років, скаржиться на біль голови: дифузний, довготривалий, локалізований в ділянці потилиці і скронь, посилюється вночі. Біль голови посилюється, з҆ являються напади головокружіння та шуму у вухах. Хворіє близько року. Консультація окуліста – неврит зорових нервів. Консультація ЛОРа – двобічний неврит слухових нервів. При огляді пацієнта менінгеальні симптоми викликаються. Вкажіть, яку клінічну форму сифілітичного процесу можна запідозрити: А) спинну сухотку В) гострий генералізований менінгіт С) прихований сифілітичний менінгіт D) сифілітичний менінгоневрит Е) прогресуючий параліч
11.	Хворий 36 років, повернувся з-за кордону зі скаргами на біль голови, який турбує вночі, зниження зору та слуху на обидва вуха, розлади ходи, боязнь ходити в темному приміщенні. При огляді виявлено: права очна щілина вужча за ліву, права зіниця ширша за ліву, реакція зіниць на світло відсутня, реакція акомодації та конвергенції збережена. Колінні та ахілові рефлекси не викликаються, губиться у визначенні порядку та напрямку пальців на ногах. Вкажіть, яка клінічна форма описана у пацієнта: А) базальний менінгіт В) гострий серозний менінгомієліт С) прихований сифілітичний менігіт D) прогресуючий параліч Е) спинна сухотка
12.	У пацієнта 46 років, без постійного місця проживання виявлено третинний сифіліс з ураженням нервової системи. Р-ція Вассермана(+). Вкажіть, який розлад ходи характерний для сифілітичної інтоксикації: А) мозочкова атаксія В) хода дрібними кроками С) сенситивна атаксія D) вестибулярна атаксія Е) спастична параплегія
13.	В приймальному покої лікарні оглядають пацієнта, який скаржиться на біль голови, головокружіння, зниження концентрації уваги, втому і слабкість, розлади сну, нечіткість при погляді, парез нижніх кінцівок та судоми в них. Госпіталізований в неврологічне відділення. Відомо з анамнезу, що пацієнт веде асоціальний спосіб життя. На наступний день стан пацієнта погіршився: з’явилися менінгеальні симптоми, розлади сечовипускання, які пацієнт не в силі контролювати, розлади жування та ковтання. На 5-ий день р-ція Вассермана (+). Про яку форму нейросифілісу можна подумати: А) менінговаскулярний нейросифіліс В) спинна сухотка С) прогресуючий параліч D) первинний нейросифіліс Е) менінгоневрит
14.	На консультацію в поліклініку пацієнтка привела свого брата 49 років зі скаргами на зміну поведінки в нього, утруднення мови, тимчасові парези кінцівок, зниження пам’яті, розлади логічного мислення, біль голови, розлади сну. Ці симптоми швидко наростають і прогресують. Відомо, що вів асоціальний спосіб життя. Неодружений, не працює. Реакція Вассермана (+). Про яку форму нейросифілісу можна подумати: А) спинна сухотка В) паретичний нейросифіліс С) первинний нейросифіліс D) сифілітичний менінгоенцефаліт Е) сифілітичний менінгоневрит
15.	В поліклініці у спеціалістів спостерігається пацієнт 45 років протягом 7 років. Захворювання почалося з поступових розладів ходи, інтенсивного болю в ногах, який непередбачувано з’являється та зникає. Пацієнтові важко ходити в темному приміщені, ходить широко ставлячи ноги. За короткий період часу приєдналися розлади сечовипускання, часті рецидивуючі інфекції сечового міхура та імпотенція. Періодично з’являється та зникає тремор кистей, язика, м’язів обличчя. Реакція Вассермана (+). Про яку форму нейросифілісу можна подумати: А) паретичний нейросифіліс В) менінговаскаулярний нейросифіліс С) сухотка спинного мозку D) сифілітичний менінгомієліт Е) сифілітичний менінгоневрит