- •Епілепсія
- •Менінгіти. Енцефаліти
- •- Багатовогнищеве, переважно паравентрикулярне ураження
- •- Некротичні
- •- Ацикловір, лаферон
- •- Геморагічний менінгоенцефаліт
- •- Окоруховий, відвідний та блоковий нерви
- •- Летаргічна та грипоподібна форми епідемічного енцефаліту
- •- Окорухові розлади, порушення сну, гіпертермічний синдром
- •- Раптовий початок, екстрапірамідні розлади, ураження ядра додаткового нерва
- •- Раптовий початок на фоні лихоманки, загальномозковий та різко виражений менінгеальний синдроми, парези, геморагічно-лімфоцитарний плеоцитоз у лікворі
- •- Вазотропністю вірусу
- •- Раптовий або блискавичний початок, тяжкий перебіг
- •- Арахноїдиту задньої черепної ямки
- •Нейротуберкульоз і нейро-снід
- •Оболонки основи мозку
- •Ііі і IV шлуночки
- •Апатією
- •Розсіяний склероз
- •Захворювання периферичної нервової системи
- •Нейродегенеративні і нейро-м’язові захворювання
Нейротуберкульоз і нейро-снід
Хворий К., 19-ти років, скаржиться на біль голови, нудоту, блювання. Захворів тиждень тому, коли підвищилася температура до 37,8°С. З анамнезу: батько хворів на туберкульоз. Об'єктивно: зниженого живлення. Температура тіла 37,5°З, горизонтальний ністагм, не доводить очні яблука назовні, диплопія при погляді вправо, прозомонопарез зліва, гіперестезія шкірних покривів, сухожильні рефлекси зліва вищі, симптом Бабінського позитивний зліва, виражені плями Трусо, позитивні менінгеальні ознаки. У лікворі: тиск 300 мм вод.ст., цитоз 600 (лімфоцити 80%, нейтрофіліи 20%), цукор 1 мМ/л, хлор 80. Випала плівка: БК не виявлені.
Визначте найбільш вірогідний діагноз.
A. Внутрішньомозкова гематома.
B. Гнійний менінгіт.
C. Енцефаломіелополірадікулоневрит.
D. Туберкульозний менінгіт.
E. Субарахноїдальний крововилив.
Хворий А., 25-ти років, надійшов у приймальний відділ машиною швидкої допомоги. Захворювання почалося 2 тижні тому з нездужання, стомлюваності, періодичної лихоманки, втрати ваги. СМР і кров скеровані на визначення антитіл ВІЛ. Об'єктивно: ригідність м'язів потилиці. Страждає наркотичною залежністю.
Визначите найбільш вірогідний діагноз.
A. Розсіяний склероз.
B. Герпетичний енцефаліт.
C. Субарахноїдальний крововилив.
D. Гнійний менінгіт.
E. СНІД.
Симптоми, характерні для туберкульозного менінгіту:
відсутність первинного вогнища в легенях
гострий початок
відсутність симптомів інтоксикації
продромальний період 2-3 тижні
нейтрофільний плеоцитоз в лікворі
В основну схему лікування туберкульозного менінгіту входить:
ПАСК 150 міліграм/кг ваги на добу
стрептоцид 600 міліграм на добу
Пеніцилін 12 млн ОД на добу
стрептоміцин 1 г на добу
седуксен до 3-х табл /добу
Симптоми туберкульозного менінгіту
гострий початок
підгострий початок
відсутні менінгеальні симптоми
цілісність черепних нервів
нейтрофільний плеоцитоз в лікворі
Вірус імунодефіциту людини є тропним до:
Т-гелперів, макрофагів, клітин нейрогліі та нейронів
Т- та В-лімфоцитів, макрофагів, клітин печінки, нейронів
Т-гелперів, Т-кілерів, макрофагів та нейронів
Т-супресорів, макрофагів та нейронів
Т-супресорів, макрофагів, клітин нейрогліі та нейронів
Рецидивуючий Hеrреs Zоstеr є засадою для обстеження на ВІЛ:
Так
Ні
Залежить від форми Hеrреs Zоstеr
Залежить від супутніх захворювань
Залежить від перенесених захворювань
Первинне ураження центральної нервової системи при СНІДІ виникає внаслідок проникнення ВІЛ:
Через гематоенцефалічний бар'єр із макрофагами
Нервовими стовбурами
Гематогенним шляхом
Контактним шляхом
Лімфо генним шляхом
Неврологічна форма СНІДу пов'язана з:
Безпосереднім ураження ВІЛ нервової тканини
Судинними ускладненнями
Лімфомами головного мозку
Все зазначене вірно
Все зазначене вірно, за винятком: судинними ускладненнями
Для туберкульозного менінгоенцефаліту типовим є:
Гострий початок
Підгострий початком
Судинні ускладнення
Лімфоми головного мозку
Рецидивуючий Hеrреs Zоstеr
При туберкульозному менінгіті виникає переважне ураження:
Кори головного мозку та оболонок головного мозку
Окорухових нервів та оболонок головного мозку
Кори головного мозку, підкіркових структур та оболонок головного мозку
Мозочка, кори головного мозку, підкіркових структур
Таламуса, кори головного мозку, підкіркових структур
Первинна схема етіотропного лікування туберкульозного менінгіту включає:
Стрептоміцин, циклоферон, левоміцетин сукцинат натрію та ізоніазід
Рибонуклеазу, гентаміцин, цефобід та ізоніазід
Ріфампіцин, стрептоміцин та ізоніазід
Цепорин, амікацин, діпроспан
Флостерон, левоміцетин сукцинат натрію та ізоніазід
При туберкульозному менінгіті частіше уражаються:
Оболонки основи мозку
Оболонки склепіння
Оболонки бічних поверхонь
Цистерни
Зорове перехрестя
13При туберкульозному менінгіті частіше уражаються:
