4.Тест закритого типу.

4.1. в) людина ↔світ;

4.2. в)діалектика

4.3. в)філософське вчення, яке заперечує онтологічне значення універсалій (загальних понять)

4.4. г) гуманізм.

4.5. б)вважав розум вищою цінністю і основою пізнання;

Ґ) був пантеїстом.

4.6. г) Фейберха.

4.7. а) Декарт — Спіноза;

4.8. г).Гегель

4.9. б) фундаментальні наукові відкриття;

4.10. а) Платон; г) Леві-Строс.

Білет №18

3.1 Причиною виникнення філософії є людина намагається зрозуміти з чого складається світ. Вона розуміє що він є дещо відмінний від природи, його починає дивувати той факт, що його уявлення про світ не відповідають легендам та міфам. Виникає потреба раціонально пояснити світ, пізнати його таким, який він є. У відповідь на цю проблему і виникає філософія: теоретично пояснити світ.

3.2 Відмінність між західною і східною парадигмами філософії полягає в

1) нечітке розмежування між міфологією та філософією, релігією та філософією на Сході. Індійська філософія тривалий час перебувала в лоні міфології, пізніше тісно перепліталася з релігійними течіями. Даосизм і конфуціанство в Китаї, виникнувши як філософські системи, трансформувалися в релігійні течії. У Європі ж, попри те, що в певні періоди філософія була тісно пов´язана з релігією, а протягом усієї історії існують релігійні філософські течії, філософія не розчинялася в релігії, а в Давній Греції була відокремлена від міфології. Європейська філософська традиція тісно пов´язана з наукою. На Сході такого зв´язку між філософією та наукою не існувало, Схід взагалі не знав теоретичної науки.

2) домінування етичної (Індія) і соціально-етичної (Китай) проблематики, а в європейській філософії — вчення про світ (онтологія) і пізнання (гносеологія).

3) відмінність суб´єктів філософування. В Китаї та Індії в силу різних обставин особа не посідала того місця в суспільстві, як у Греції чи Римі. Тому в китайській та індійській філософії панують не особи (погляди окремих мислителів), а школи. В Європі ж школи є скоріше винятком, ніж правилом. Крім того, школа в європейській традиції — це не просто коментування поглядів учителя, а розвиток, зміна ідей.

3.3 Історичне значення філософії Сократа полягає в

1)сприяв поширенню знань, освіченості громадян; 2)шукав відповіді на вічні проблеми людства – добра і зла, любові,честі, чесноти. на извечныепроблемычеловечества – добра и зла, любви, чести и т.д.; 3)відкрив метод маєвтики, який широко використовується в сучасній освіті; 4)ввів діалогічний метод знаходження істини - шляхом її доказу у вільній суперечці, а не декларованій, як це робив ряд колишніх філософів; 5)виховав багато учнів, продовжувачів своєї справи (наприклад, Платона), стояв біля витоків цілого ряду так званих «сократичних шкіл».

3.4 Макіавеллізм – це спосіб політичної діяльності, що не зневажає будь-якими засобами заради досягнення поставленої мети. Сам термін пішов від імя італійського державного діяча і письменника Макіавеллі, який признавав, що в політиці допустимо переступати закони моралі заради великих цілей.

3.5 Основними рисами емпіризму є 1.основним джерелом достовірного знання про світ є відчуття і досвід людини. 2.прихильники емпіризму закликали в усьому покладатися на дані досвіду, людської практики.