Автобіографія

Я, Виннишин Ярослав Іванович, народився 05 квітня 1964 р. в місті Івано-Франківськ в сім'ї службовців.

Мій батько, Виннишин Іван Ярославович, працює бухгалтером Івано-Франківського консервного комбінату. Мати, Виннишин Марія Романівна, — вчитель математи­ки Івано-Франківської СШ № 5.

Навчався в середній школі № 22 Івано-Франківська та в Республіканській спеціалізованій школі-інтернаті фізико-математичного профілю при Київському держуні­верситеті ім. Т. Шевченка, яку закінчив у 1981 р. із золо­тою медаллю.

Як учасник Міжнародної олімпіади з математики 1981 р. вступив без іспитів на механіко-математичний фа­культет Київського національного університету, здобув вищу освіту в 1986 році.

Закінчив аспірантуру при Інституті математики АН України в 1990 р. й захистив кандидатську дисертацію, а в 1996 р. — докторську дисертацію. Доктор фізико-математичних наук. Старший науковий співробітник Інститу­ту математики НАН України, професор механіко-матема­тичного факультету Київського національного універси­тету ім. Т. Шевченка.

Одружений. Дружина, Виннишин Лариса Дмитрівна, — лікар-терапевт лікарні № 10 Московського району м. Ки­єва. Син Андрій, 10 років, учень середньої школи № 110.

10.01.1999 (підпис)

Питання для самоконтролю:

1 Чим відрізняється автобіографія від резюме?

2 У якому випадку і хто складає характеристику?

Тема : Текстове оформлення довідково - інформаційних документів.

Мета: грамотно писати й оформляти документи.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти.

2 Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.

Література

1 Шевчук С. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000.

2 Михайлик В.О Українська мова професійного спілкування. – К.: Професіонал, 2005.

3 Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення. – Донецьк :ТОВ ВКФ «БАО», 2006.

4 Погиба Л., Грибіниченко Т. Складання ділових паперів. Практикум. – К.: Либідь, 2002.

5 Михайлик В.О Українська мова професійного спілкування –К.: Професіонал, 2005.

6 Глущик С.В. Сучасні ділові папери.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.

7 Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. - Тернопіль : Підручники та посібники, 2004.

8 Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови – стереотип. вид. – К.: Наукова думка, 2003.

Довідкові - інформаційні документи – це документи, що містять інформацію про фактичний стан справ.

Доповідна записка — службовий документ, адресується керівникові організації, в якій працює адресант (вона називається внутрішньою) або керівництву вищої інстанції, якій підпорядковані установа, підприємство, організація (називається зовнішньою), містить детальний виклад якогось питання з висновками і пропозиціями та способу їх виконання.

Доповідні записки поділяють на звітні, інфор­маційні, ініціативні.

Текст доповідної записки має дві частини: описову, чи констатаційну, в якій викладається ситуація, що скла­лася; друга частина містить виклад пропозицій або про­хань, спосіб їх виконання.

Якщо доповідна записка (звітна, інформаційна) вихо­дить від установи або структурної частини, вона підпису­ється керівником, укладається на бланках, має дату, ви­хідний номер, місце видання, заголовок до тексту, назву адресата, текст, додатки, підпис і прізвище адресанта-керівника.

Вимоги до доповідної записки: зміст — лаконічний за формою викладу, наведені факти — достовірні, пропо­зиції — чітко сформульовані. Найчастіше доповідну (іні­ціативну) записку пишуть від руки в одному примірнику, другий можна зберігати як підтвердження про вручення її керівництву (за бажанням адресанта).

Директорові Медвинської СШ

Богуславського р-ну Київської обл.

п. Сидоренку

завбібліотеки Петренко

Галини Олександрівни