- •1)Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •3) Основні етапи розвитку та класифікація інформаційних систем.
- •4) Поняття і властивості економічної інформації.
- •5) Подання економічної інформації на носіях.
- •6) Класифікація економічних даних.
- •7) Методи класифікації та кодування економічної інформації.
- •8) Поняття і склад позамашинної інформаційної бази (піб).
- •13) Характеристика та класифікація технологічних операцій.
- •21) Режим телеоброблення інформації.
- •23) Режим реального часу. Режим поділу часу.
- •24) Поняття інформаційної системи та класифікація автоматизованих інформаційних систем.
- •26) Інформаційні системи з використанням мережевих технологій. Концепції побудови мереж.
- •27) Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи.
- •28) Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку.
- •35) Автоматизація Back-офісу.
- •36) Управління взаємовідносинами з клієнтами (crm).
- •37) Банківські електронні системи передавання документів «Клієнт — банк».
- •38) Характеристика технічного забезпечення в аіс „Податки”.
- •40) Характеристика програмного забезпечення в аіс „Податки”, його основні властивості. Районний, обласний, центральний рівень аіс „Податки”.
- •42) Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України.
- •43) Зовнішні інформаційні зв’язки аіс «Податки».
- •44) Використання електронної пошти у банківській сфері. Призначення та можливості електронної пошти нбу.
- •47) Види систем міжбанківських розрахунків.
- •48) Призначення, структура та основні можливості системи свіфт.
- •49) Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключення та роботи в системі свіфт. Члени системи свіфт.
- •50) Поняття, типи та призначення електронних грошей.
- •51) Загальна характеристика платіжних систем на основі пластикових карт.
- •52) Мета створення та розвиток національної системи масових електронних платежів (нсмеп).
- •53) Платіжна картка нсмеп. Смарт-картки та їх використання
43) Зовнішні інформаційні зв’язки аіс «Податки».
Ефективність функціонування податкової служби значною мірою залежить від своєчасності надходження інформації. Обмін інформацією між рівнями управління в межах податкової системи України здійснюється за допомогою електронної пошти. З верхнього рівня (Головної ДПА України) до підлеглих рівнів (обласних, районних ДПА) направляються різного роду законодавчі, методичні та нормативні матеріали, нові версії та засоби програмного забезпечення і т.ін. Знизу, тобто з ДПА районного рівня, до обласного направляються файли, в яких міститься регламентна звітна інформація про платників, стан податкових платежів, виконання платіжної дисципліни і т.ін. згідно зі строками її надання, а також інформація щодо неформалізованих запитів. Звітність платники формують за допомогою спеціального програмного засобу «Клієнт-3», інтегрованого за форматами даних і протоколом передавання з комп'ютерними системами ДПА. Програмні засоби надають платникам можливість:• генерувати і заповнювати в автоматизованому режимі звітні бухгалтерські форми згідно з чинним законодавством;• перевірятив автоматичному режимі заповнення звітних форм, фіксуючи відхилення та помилки окремим протоколом перевірки; • захищати дані, що передаються до ДПА, від несанкціонованого доступу; • нагромаджувати й використовувати дані ЕЗ в базі даних платника;• друкувати форми ЕЗ (отримувати паперові копії звітних форм). Основні джерела надходження інформації до ДПА: платник, банк, фінансовий відділ райдержадміністрації. Споживачі інформації районної ДПА — це платник, ДПА вищого рівня, фінансовий відділ райдержадміністрації. Крім основних джерел надходження інформації (платник, банк, фінансовий відділ) до районної ДПА, для підвищення ефективності її діяльності в умовах функціонування систем автоматизованої обробки інформації існують ще й інші джерела, а'яких інформація надходить безпосередньо до ДПА. Це зокрема: • Державний комітет України зі статистики (обласні, міські управління). Щомісяця ДПА отримує від Держкомстату дані про доповнення до Державного реєстру звітних статистичних одиниць у вигляді файла за допомогою засобів електронної пошти; • Митниця — можливе отримання інформації про проведення експортно-імпортних операцій за даними митних декларацій; • Міністерство зовнішніх економічних зв'язків — перспективним є отримання інформації про видачу ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій.
44) Використання електронної пошти у банківській сфері. Призначення та можливості електронної пошти нбу.
Електронна пошта (ЕП) – складається загалом із вузлів – комп’ютерів,що що мають змогу встановлювати один з одним зєднання для передавання електронних листів своїх абонентів. Вузли поділяються на абонентські пункти АП 1-го типу (АП-1) та абонентські пункти 2-го типу(АП-2). Усяке повідомлення ЕП має бути адресованим, тобто мати свою електронну поштову адресу. Розробником електронної пошти є Управління телекомунікацій НБУ. Електронна пошта для передачі повідомлення використовує телефонні мережі зв’язку і має таку саму швидкість доступу, як і телефон. Але ЕП має ряд переваг: 1)для виконання зв’язку не потрібно одночасної присутності обох абонентів на різних кінцях телефонної мережі; 2)залишається письмова копія послання, яке може бути збережене або ж передане кільком абонентам. Електронна пошта НБУ – це комп’ютерна мережа, що ефективно працює з 1994р. Вона являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну мережу, що забезпечує обмін в банківській системі України.Вона призначена для надійного та якісного приймання і передавання електронних повідомлень. Систему електронної пошти НБУ створюють поштові вузли.Розрізняють Центральний, Регіональний та Абонентські вузли. Центральний вузол – це підрозділ центрального управління НБУ, а Регіональні вузли – підрозділи відповідних територіальних управлінь НБУ.Перевагами ЕП НБУ є: висока швидкість доставлення повідомлень та можливість автоматизувати в установі процес обробки документації, починачи її отримання. Особливостями системи ЕП НБУ є: 1)формування й приймання поштовий повідомлень – процеси, що розподілені в часі і виконуються незалежно від процесів встановлення передаанням даних; 2)повідомлення запам’ятовується в одному вузлі, а далі передається за маршрутом до іншого вузла доти, доки воно не буде доставлене адресатові; 3)дає змогу передавати повідомлення одночасно багатьом користувачам завдяку введення спеціального механізму «група вузлів» і вказуванню кількох адресатів при формуванні «поштового конверта». 4)до помає організовувати взаємодію між програмними комплексами автоматизації банківської діяльності, що містяться в різних вузлах тощо. У центральному і регіональних вузлах додатково приєднуються робочі станції, на яких виконуються програми управління зєднаннями і транспорування даних. Інформація архіву ЕП НБУ є розосередженою по мережі. Термін зберігання архівів банківських документів здебільшого досить значний(2-10 років). ЕП НБУ використовується для забезпечення можливості виконання міжбанківських розрахунків. Саме на базі ЕП НБУ створена й функціонує система – елелектронних міжбанківських платежів (СЕП) банків України. Система ЕП НБУ має понад 2 тис. вузлів.
45) Система міжбанківських електронних платежів НБУ (СЕП НБУ). Система міжбанківських електронних платежів НБУ – це загальнодержавна платіжна система, яку створено з метою виконання (як за дорученням клієнтів, та і за зобов’язанням банків один перед одним на території України) розрахунків між банківськими установами в електронній формі. Розрахунки між банками ведуться на підставі кореспондентських рахунків банків, які відкриваються в регіональних управліннях НБУ. Регіональне управління – РУ НБУ – це установа НБУ, яка уповноважена виконувати в межах певного регіону визначені чинним законодавством функції та операції від імені головної установи НБУ. Головною вважається установа НБУ, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь НБУ при здійсненні міжбанківських розрахунків. Операції з розрахунків між банківськими установами відображаються на відповідних балансових рахунках плану бухгалтерського обліку в банках. Загалом міжбанківські розрахунки на території України можуть виконуватися такими способами: установленням прямих кореспондентських відносин між банками; черес СЕП НБУ; через узгоджені з НБУ мережі систем розрахунків комерційних банків – КБ. Комерційні банки України вільні у виборі форм та способів розрахунків. Основу існуючої системи міжбанківських розрахунків України становить мережа розрахункових палат НБУ. Вона складається з Регіональних розрахункових палат – РРП і Центральної розрахункової палати – ЦРП, які функціонують на базі застосовуваної системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ. Регіональна розрахункова палата – це підрозділ РУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповідного регіону. РРП обслуговують установи комерційних банків, для яких відкриті кореспондентські рахунки – КР – у відповідних територіальних управліннях НБУ. Центральна розрахункова палата являє собою підрозділ центрального управління НБУ, який має обслуговувати систему електронних платежів на всій території України і зводити міжрегіональний баланс. Робота системи електронних міжбанківських платежів ґрунтується на таких головних принципах: 1. СЕП функціонує за схемою типу „брутто”, оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого на попередній операції. 2. Трансакції – ТА, тобто банківські операції з переказуванням грошових коштів, зокрема й за кордон, відображаються в режимі реального часу на технічних кореспондентських рахунках; 3. Трансакціях, які потенційно проводять до стану овердрафту, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються. Отже, початкові платежі від банків приймаються лише в межах, які визначаються розміром поточного залишку на кореспондентському рахунку.4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні. 5. Ініціативна трансакції належить банкові, який дебетує власний рахунок. Можливість дебатування рахунку іншого учасника СЕП надано лише відповідним підрозділам НБУ для обмеженого переліку типів трансакцій; 6. Головним джерелом роботи системи є передавання електронних платіжних документів та підтвердження їх отримання; 7. СЕП є власністю НБУ і обслуговує комерційні банки на договірній основі. Система міжбанківських електронних платежів має трирівневу ієрархічну структуру. На 1-му, верхньому рівні СЕП міститься Центральна розрахункова палата. Вона обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1. На 2-му рівні мережі перебувають регіональні розрахункові палати, які обслуговуються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2. На 3-му, нижньому рівні СЕП перебувають учасники міжбанківських електронних розрахунків, які діють на підставі угод із РРП на проведення розрахунків та Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.
46) Внутрішньобанківська електронна пошта „Net Speakphone”. Програма для спілкування в локальній мережі. Може працювати як через сервер, так і без нього, автоматично визначаючи всіх включених в локальній мережі співрозмовників. Основні можливості:• обмін повідомленнями, файлами і голосове спілкування;• передача вмісту буфера обміну;• анімовані смайли; • дуже низькі вимоги до ресурсів комп'ютера і мережі. Net Speakerphone Professional Відмінності від стандартної версії: • можливість передачі папок із збереженням їх структури; • передача файлів одночасно кільком клієнтам;• при передачі файлів можлива відновлення (докачка) з перерваного місця; • голосовий автовідповідач; • автоматичне шифрування пакетів текстових повідомлень (anti-snif);• шифрування локальних файлів історії повідомлень;• призначення звукових клавіш для груп клієнтів. Опціональний централізований сервер для клієнтів NetSpeakerphone. Основні переваги роботи через серверну частину: • виключаються широкомовні розсилки даних в локальній мережі; • адміністрування підключених клієнтів з можливістю вибіркового блокування обміну повідомленнями, звуком або файлами; • можливість об'єднати клієнтів з різних підмереж; • вибудовування в ланцюжок декількох серверів; • можлива робота через VPN тунелі; • можливі запуск і робота системної служби; • розсилка адміністративних сповіщень; • віддалене конфігурування клієнтів;
