23) Режим реального часу. Режим поділу часу.

Режим реального часу — це режим, в якому обробка інформації ведеться зі швидкістю, близькою до швидкості процесу в реальному житті, при якому інформація обробляється. Такий режим найчастіше використовується в автоматизованих системах управління технологічними процесами. У цих системах ЕОМ підімкнена до спеціального обладнання, яке автоматично реєструє стан технологічного процесу (наприклад, температуру рідини, вміст якихось речовин тощо). Обладнання передає на ЕОМ сигнали, які вона може аналізувати. На підставі аналізу ЕОМ формує сигнали для впливу на процес, передає їх обладнанню, яке автоматично вносить зміни до стану процесу. Якщо йдеться про інформаційні системи організаційного типу (інформаційні системи в управлінні господарською діяльністю), то режим реального часу може розглядатися у двох аспектах: для організації діалогу «людина—ЕОМ» та для обробки інформації про стан виробництва. Якщо діалогова обробка інформації організована так, що діалог з ЕОМ відбувається зі швидкістю діалога «людина—людина», то може йтися про режим реального часу. Термін «режим реального часу» більше використовується для оцінки швидкості надходження інформації про зміни у стані виробництва в ЕОМ. Якщо ЕОМ застосовується для реєстрації інформації і всі зміни відразу заносяться на машинний носій автоматично або автоматизовано (людиною за допомогою ЕОМ), то можна говорити про обробку в режимі реального часу. Режим розподілу часу — це режим, в якому до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм, і в якому обробка інформації відбувається так, що в користувача складається враження монопольного володіння машинними ресурсами. Для реалізації такого режиму необхідна наявність спеціального програмного забезпечення, а іноді — і спеці­альних технічних пристроїв.

24) Поняття інформаційної системи та класифікація автоматизованих інформаційних систем.

Інформаційна система - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів. Класифікація АІС: 1) за призначенням: Документальні системи - зорієнтовані на обробку та зберігання документа , внутрішню структуру якого система повністю ігнорує, тобто він неподільний з точки зору системи. Фактографічні системи - оперують фактами різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами. Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів. 2) за мовами: Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних. Замкнуті системи - самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів. Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні. 3) за локалізацією: Локальні - передбачають розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподілені - розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних. 4) за структурами даних: Ієрархічна - базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем; Реляційна - базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем.

25)Класифікація запитів. Запити є потужним засобом обробки даних, що зберігаються у таблицях Access.За їх допомогою можна переглядати , аналізувати та змінювати дані з кількох таблиць. Вони також можуть використовуватись як джерело даних для форм та запитів. Запити дозволяють обраховувати підсумкові значення і виводити їх у компактному форматі, а також виконувати обчислення над групами запитів. Запити можна створювати самостійно і за допомогою майстра. В Access можна створювати такі види запитів: 1) запит на вибірку – використовується найчастіше. При його виконанні дані, що задовольняють вказаним умовам відбору, вибираються з однієї або кількох таблиць і виводяться у певному порядку. Цей запит також використовується для групових операцій – для обрахування сум, середніх значень, перерахунків та інших дій. 2)запит з параметрами – критерій відбору задає користувач, вводячи потрібний параметр при виклику запиту. 3)перехресний запит – дозволяє створювати результуючі таблиці на основі розрахунків, отриманих при аналізі групи таблиць. У цьому запиті відображають результати статистичних розрахунків ( сума, кількість записів, середні значення), що виконуються за даними з одного поля таблиці. Ці результати групуються за двома наборами даних, один з яких розміщений у лівому стовпці таблиці, а другий – у верхній стрічці. 4)запит на зміну – запит, що за одну операцію вносить зміни у кілька записів. Існує 4 види запитів на зміну: на видалення( видаляє групи записів, що задовольняють вказаним умовам, з однієї чи кількох таблиць , при чому видаляти можна лише ввесь запис, а не лише окремі поля з нього); на оновлення(вносить загальні зміни в групу записів однієї чи кількох таблиць) ; на додавання записів( додає групу записів з однієї чи кількох таблиць в кінець однієї чи кількох таблиць); а також на створення таблиць(створює нову таблицю на основі всіх або частини даних з однієї чи кількох таблиць). 5)Запит SQL – запит , що створюється за допомогою інструкцій SQL. Цей тип запитів є досить складним для користувачів-початківців і використовується зазвичай досвідченими користувачами, що мають навики програмування та роботи із серверами баз даних.