- •Перспективи розвитку кадастрових та реєстраційних систем в Україні з урахуванням іноземного досвіду.
- •2Земельний кадастр: основні історичні етапи його формування в світі та Україні.
- •3.Характеристика понять „нерухоме майно”, „державна реєстрація речових прав на нерухоме майно”.
- •Правова природа державного земельного кадастру: поняття та ознаки.
- •Співвідношення понять „реєстрація”, „фіксація”, „облік”, „інвентаризація”.
- •1. Правове регулювання кадастру нерухомості в європейських країнах.
- •2. Принципи державного земельного кадастру.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •1.Організація та порядок виконання робіт з інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
- •2Мета та функції державного земельного кадастру.
- •Об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації
- •Сучасний стан земельного кадастру в Україні та його роль у регулюванні земельних відносин
- •Мета та функції державної реєстрації прав на землю
- •Законодавче забезпечення інвентаризації об’єктів нерухомого майна
- •Складові частини державного земельного кадастру та їхні основні завдання
- •Співвідношення легалізаційних та легітимаційних реєстраційних процедур
- •Інвентаризація об’єктів нерухомого майна.
- •Колізії та прогалини у правовому регулюванні державного земельного кадастру.
- •Особливості державної реєстрації окремих видів прав на земельні ділянки
- •Юридичні ознаки нерухомості: родові та власні ознаки нерухомості; сутнісні характеристики нерухомості
- •Аналіз Закону України «Про Державний земельний кадастр України».
- •3Момент виникнення прав на нерухоме майно
- •1. Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •2. Поняття та види правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •3. Аналіз Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
- •1. Договори, Постанови, Директиви, Рішення Європейського Союзу в сфері законодавчого забезпечення кадастру нерухомості.
- •2. Загальна характеристика суб’єктного складу правовідносин у сфері Державного земельного кадастру.
- •2. Система органів Державного земельного кадастру
- •3. Сучасний стан правового забезпечення державної реєстрації прав на земельні ділянки та інші об’єкти нерухомого майна.
- •2. Об’єктний склад правовідносин у сфері державного земельного кадастру
- •Зміст правовідносин у сфері державного земельного кадастру. Підстави виникнення, зміни, припинення правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •Особливості державної реєстрації окремих видів прав на земельні ділянки.
- •1Взаємозв’язок державного земельного кадастру та державного містобудівного кадастру.
- •2Складові частини державного земельного кадастру та їхні основні завдання.
- •3Реєстрація землеволодінь та облік міських земель.
- •Екзаменаційний білет № 17
- •Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів.
- •2. Законодавче забезпечення функціонального зонування територій міста.
- •Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
- •Екзаменаційний білет № 18
- •1.Місце державного земельного кадастру в системі обліку природних ресурсів.
- •2. Юридичне значення Генерального плану міста.
- •3.Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
- •1. Основні види кадастрів в Україні
- •2. Державна реєстрація земельної ділянки.
- •3. Законодавче забезпечення грошової оцінки земель
- •1.Роль і місце кадастру нерухомості в сучасному суспільстві
- •3. Законодавче забезпечення проведення кількісного та якісного обліку земель.
- •1.Об’єктивні і суб’єктивні передумови законодавчого забезпечення формування кадастру нерухомості у правовій системі України.
- •2. Порядок внесення відомостей до Державного земельного кадастру
- •3. Класифікація населених пунктів.
- •2. Інформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав
- •23 Билет
- •1. Проблеми адаптації законодавства України в сфері кадастру нерухомості до законодавства єс: тенденції і перспективи.
- •2. Документи, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру
- •3. Ведення та надання інформації з містобудівного кадастру за законодавством України.
- •1.Місце державного містобудівного кадастру в системі кадастрів
- •2. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру
- •3. Структура містобудівного кадастру та порядок його створення за законодавством України
- •3Поняття та юридичні ознаки містобудівного кадастру.
- •2 Загальна характеристика правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
- •3 Перспективи вдосконалення правового регулювання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
2 Загальна характеристика правовідносин у сфері державного земельного кадастру.
Аналіз чинного законодавства дає змогу виділити за підставами виникнення прав на землі та земельні ділянки за суб’єктним і об’єктним складом такі види земельних правовідносин:
земельні правовідносини у сфері набуття прав на землі та земельні ділянки фізичними особами;
земельні правовідносини у сфері приватизації земельних ділянок юридичними особами;
земельні правовідносини щодо придбання земельних ділянок громадянами та юридичними особами на підставі спеціальних процедур з укладанням угод на їх відчуження із земель державної та комунальної власності;
земельні правовідносини щодо набуття права власності на земельні ділянки громадянами, юридичними особами України, територіальними громадами та державою на підставі угоди міни, дарування, успадкування та ін.;
земельні правовідносини щодо продажу земельних ділянок державної або комунальної власності суб’єктам підприємницької діяльності під забудову на конкурентних засадах (земельних торгах);
земельні правовідносини щодо відчуження земельних ділянок на земельних торгах у разі звернення стягнення на ділянки, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб за рішенням суду;
земельні правовідносини щодо переходу права власності на земельні ділянки;
земельні правовідносини щодо реалізації набутого права власності на землі або земельні ділянки суб’єктами права приватної, комунальної, державної власності та власності Українського народу;
земельні правовідносини щодо захисту права приватної, комунальної, державної власності та власності Українського народу.
Важливе місце у системі земельних правовідносин надається управлінським земельним правовідносинам. У земельно-правовій літературі ці питання традиційно розглядаються крізь призму державного, громадського та внутрішньогосподарського управління з характеристикою функцій управління - обліку та ведення земельного кадастру, планування використання й охорони земель, їх розподілу та перерозподілу, землеустрою, державного контролю за використанням і охороною земель, вирішення спорів у цій справі.
Такий же підхід, правда, з деякими змінами функцій управління, використовується і в сучасній земельно-правовій літературі: моніторингу земель, державного земельного кадастру, землеустрою, справляння плати за землю, вилучення і викупу земель для суспільних потреб, державного контролю за використанням та охороною земель, вирішення земельних спорів.
Проте, на наш погляд, зазначені сфери діяльності здійснюються у відповідних земельних правовідносинах, оскільки безпосереднім об’єктом цих правовідносин виступають земля, категорії земель, земельні ділянки та земельні ресурси з особливостями правового регулювання правових зв’язків, притаманних суб’єктному складу, змісту цих правовідносин, підстав їх виникнення, зміни та припинення.
Отже, згідно з чинним законодавством проглядаються загальні функції управління у сфері використання, відтворення та охорони земель, зокрема організації, координації, погодження, надання дозволів, здійснення різних форм контролю тощо, а також правові моделі здійснення спеціальних функцій у сфері регулювання земельних правовідносин, у яких обмежено застосування імперативного принципу владних розпоряджень, що дає підстави виділити правовідносини щодо регулювання у сфері використання, відтворення та охорони земель.
З огляду на викладене, вважаємо за доцільне управлінсько-регулюючі земельні правовідносини за суб’єктним складом здійснення повноважень у сфері використання, відтворення та охорони земель класифікувати на такі різновиди:
земельні правовідносини щодо державного регулювання у сфері використання та охорони земель законодавчим органом України;
земельні правовідносини щодо регулювання у сфері використання та охорони земель Верховною Радою Автономної Республіки Крим;
земельні правовідносини щодо регулювання у сфері використання та охорони земель органами регіонального та місцевого самоврядування;
земельні правовідносини щодо державного регулювання в галузі використання та охорони земель органами виконавчої влади.
Окрему групу земельних правовідносин становлять правовідносини щодо охорони земель, у процесі яких суб’єктами земельних правовідносин мають забезпечуватися збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічна цінність природних та і набутих якостей земель. Підставою для виділення цієї групи земельних правовідносин є норми ЗК України (ст. ст. 162168) та інших нормативно-правових актів.
Викладене, на нашу думку, дає підстави стверджувати, що земельні правовідносини є важливими суспільними відносинами для сьогодення. На практиці земельні правовідносини виявляються, як складне співвідношення різних видів. Саме через земельні правовідносини виявляється ступінь реальності та ефективності земельно-правових норм, оскільки будь-які правовідносини становлять механізм дії правових норм, у якому поведінка суб’єктів права спрямовується у потрібне для держави русло (наприклад, власник земельної ділянки використовує її на свій розсуд відповідно до чинного законодавства, і втручання в його діяльність заборонено).