2. Педагогічний колектив школи

2.1 Особливості педагогічного коллективу Розробка проблеми цілей виховання, формування дитячого колективу, у вітчизняної педагогічної науці ініціювала пошук оптимальної моделі педагогічного колективу, його саморозвитку і саморуху. У. А. Сухомлинський зазначав, що педагогічний колектив кожної конкретної школи має свої особливості. Обмін досвідом повинен приводити немає копіювання роботи тій чи іншій школи, а для оцінювання ідей концепцій її діяльність. Педагогічний колектив вчителів є частиною громадського колективу, куди входить складовою учнівський колектив. За всього відповідність ознаками будь-якого колективу педагогічний колектив школи той час має і специфічні особливості. Головна відмінна риса педагогічного колективу полягає у специфіці професійної діяльності, приміром у навчанні й фізичному вихованні підростаючого покоління. Ефективність професійної діяльності педагогічного колективу визначається найвищим рівнем педагогічної культури його членів, характером міжособистісних відносин, розумінням колективної безпеки й індивідуальної відповідальності, ступенем організованості, співробітництва. Педагогічні, виховні за своєю сутністю, колективи навчальних закладів дають учням початкове уявлення про колективі дорослих, про систему взаємин у ньому, про діяльність. Ця обставина стимулює педагогічний колектив до самоорганізації, постійному самовдосконалення. Педагогічна діяльність колективу вчителів відбувається у тісній взаємодії зі колективом школярів. Рішення педагогічних завдань залежить від цього, якою мірою як і використовується виховний потенціал учнівського колективу. У категоріях науки управління і підходу педагогічний колектив є керуючої системою, а учнівський колектив - керованої. Суб'єкт –субъектние відносини, складаються в цьому загальношкільному колективі, найповніше характеризують сучасний стан школи, як виховної системи. Розкриваючи головну особливість педагогічного колективу, слід зазначити поліфункціональність учительській професії. Сучасний вчитель одночасно виконує функціїучителя-предметника, класного керівника, керівника гуртка чи студії, громадського діяча. Вирішуючи свої завдання, педагогічний колектив виходить поза межі школи.Педагогизация навколишньому соціальному середовища - формування педагогічної культури батьків й суспільства загалом - стає невід'ємною функцією педагогічного колективу. Багатьом вчителів характерна активна реалізація дослідницької функції у педагогічній діяльності. Учитель – дослідник сьогодні – це педагог, здатний вийти межі нормативної діяльності, тонко який ловитиме переваги та недоліки педагогічних нововведень, здатний сам освоювати, створювати й впроваджувати нові цінності й технології.

Інша особливість педагогічного колективу у його високого рівня самоврядності. Основні принципові питання життя та зовнішньоекономічної діяльності педагогічного колективу є обговорення різних рівнях управління. Підтвердження цього - діяльність ради школи, педагогічного ради, методичних комісій, громадських організацій. Делегування повноважень із вертикалі рядовим вчителям створює необхідні передумови на формування позитивного громадської думки колективі, розвитку самостійності ініціативи. Зазвичай, функціональних обов'язків членів педагогічного колективу, керівників чітко визначено, посадові інструкції обов'язкові до виконання, відпрацьовані форми контролю та самоконтролю. Однією з особливостей діяльності педагогічного колективу є колективний характер праці та колективна відповідальність за результати школи. Індивідуальні зусилля окремих вчителів, особливо у середній і старшої щаблях навчання, не принесуть бажаних успіхів, якщо де вони узгоджені з його діями інших педагогів, якщо ні єдності дій, вимог щодо організації режиму дня школи, щодо оцінки якості знань учнів. Єдність вчителів може виявлятися в ціннісних орієнтаціях, поглядах, переконаннях, але ці значить, проте, одноманітності в технології школи. Такі педагогічні цінності, як любов до дитини, бажання навчити його, повага до особистості, педагогічне творчість, оптимізм, загальна і також фахова культура, створюють ту базу, де грунтується єдність дій вчителів. До особливостей життєдіяльності педагогічного колективу слід зарахувати також відсутності тимчасових рамок виконання тих чи інших видів педагогічного праці. Це часто причина перевантаження вчителів, нестачі необхідного вільного часу для професійного зростання, в духовному збагаченні. Специфічною особливістю педагогічного колективу є його переважно жіночий склад, і що може не проводити характер взаємовідносин, що виникають у ньому. Жіночі колективи емоційніші, частіше піддаються зміні настроїв, більш конфліктні, ніж педагогічні колективи, яких у значній своїй частині представлені чоловіки. Однак потрібно мати у вигляді, що за своєю природі більш схильні до виховної діяльності, гнучкіші за державні у виборі прийомів та способів педагогічного впливу. Фемінізація педагогічних колективів - проблема нова. Вона тим паче загострилася останніми роками у зв'язку з значним відпливом чоловічої частини педагогічних колективів до інших сфери діяльності, переважно з причин матеріального характеру. Проблема шкільного життя актуалізується останніми роками також у з помітним збільшенням кількості сімей без батьків. Вочевидь, що будь-який брак чоловічого представництва у шкільництві може бути компенсований рахунок залученняродителей-отцов, членів виробничих колективів до виховній роботі в час.