13.Дайте структурну оцінку рудних полів і родовищ, що приурочені до лужних розшарованих інтрузивних масивів.

Хромітові, титаномагнетитові, сульфідні мідно-нікелеві лікваційні родовища, приурочені до комплексів ультраосновних та основних порід, що залягають всередині материнської інтрузії або поблизу від неї (сульфідні родовища) в контактовій зоні.

Досить витримані та протяжні рудні тіла Бушвельдського лополіту та Великої Африканської дайки приурочені до стратифікованих масивів, що складені піроксенітами, норітами з підпорядкованими дунітами та перидотитами, а також анортозитами та анортозитовими норітами. Численні хромітові тіла, що згідні за стратифікацією, розташовуються у критичній зоні лополіту та мають досить тісний зв'язок з піроксенітами.

Горизонти сульфідних руд рифів Меренського, що знаходяться у верхній частині критичної зони лополіту, приурочені також і до горизонтів піроксенітів, нижче яких залягають норіти, а вище – анортозити.Донні поклади сульфідних мідно-нікелевих руд Мончегорського, Норільського та низки інших родовищ також тісно пов’язані зі стратифікацією вміщуючих їх лополітоподібних інтрузивних масивів та приурочені до горизонтів піроксенітів та норітів.Рідкометальні родовища Ловозерського інтрузивну приурочені до його середньої дуже стратифікованої частини. Пластоподібні тіла представляють собою горизонти ортитів та малінітів, що зілягають серед луявритів та фойяітів.При дослідженні стратифікованих родовищ хромітів, сульфідних руд, рідкометальних лопаритових, а також деяких титаномагнетитових родовищ важливе значення набуває петрографічне вивчення порід, складання стратиграфічних колонок в різних частинах рудоносних інтрузивів та їх співставлення. Таким чином, головним для дослідження структури цих родовищ є вивчення елементів прототектоніки інтрузивних масивів та механізму їх формування.

Більшість хромітових, титаномагнетитових, а також сульфідних лікваційних руд головних рудних районів світу залягають у інтрузивних масивах або у їх контактових зонах, що приурочені до розривних порушень. Форма інтрузивних масивів і у цьому випадку лополітоподібна, а також плитоподібна та рідше більш складна. Вони також розшаровані, мають виразні елементи прототектоніки, але рудні тіла частіше за все є сікучими, а форма і положення їх визначається розривними порушеннями та елементами залягання контактів інтрузивних масивів.Пластоподібні рудні поклади родовищ Норільське, Талнахське та Октябрьське приурочені до тектонічних контактів в основі пологих плитоподібних інтрузивних масивів, що складені габро, габро-діабазами та іншими основними та ультра основними гірськими породами. У плані ці масиви мають достатньо складні звивисті обриси. Потужність їх сягає 100-130 м. Контури рудних покладів співпадають з обрисами магматичних масивів, а потужність рудних покладів тим більше чим більше потужність інтрузивних масивів.Таким чином на родовищах подібних до Талнахського головну роль у локалізації зруденіння має морфологія інтрузивного масиву у сполученні з розривними порушеннями.Положення родовищ та локалізація руд в районі Садбері визначається перш за все достатньо крутим контактом лополіту з вміщуючими породами. Крім того контакт ускладнений поперечними та повздовжніми розривними порушеннями. Рудні тіла залягають як у норі ті так і у вміщаючи інтрузивних породах.Дослідження морфології інтрузивних масивів і особливо їх контактів у сполученні з розривними порушеннями є головною задачею для виявлення закономірностей локалізації зруденінь на мідно-нікелевих родовищах. Дослідження стратифікації масивів та елементів їх прототектоніки у цих випадках має другорядне значення. Для багатьох піздньомагматичних родовищ хромітовиз та титаномагнетитових руд та лікваційнихсульфідних родовищ, що залягають в материнських інтрузивних масивах, характерними є також жильні та жилоподібні рудні тіла. Протяжність жил змінюється від сотень метрів до декількох кілометрів, за падінням – сотні метрів, потужність їх змінюється від 1-2 до 3-4 м.