Тема 5. Обробка податкових декларацій

1. Поняття податкової декларації та її види.

2. Введення даних податкових декларацій в базу даних податкових органів.

3. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Її—г •• •••

. Поняття податкової декларації та п види

Податковим кодексом України установлений загальний порядок и терміни для представлення податкових декларацій та визначено поняття податкової декларації.

Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до органу державної податкової служби у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), що підлягає сплаті до бюджетів та державних цільових фондів у встановлені законодавством термін и.

Таким чином, поняття «податкова декларація» включає в себе не лише декларації як такі, але і розрахунки та звіти. Необхідно зауважити, що форми податкових декларацій встановлюються Державною податковою адміністрацією України за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Варто зазначити, що суб'єкти господарювання, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, щоквартально здійснюють декларування валютних цінностей, доходів та майна, що їм належать і знаходяться за межами України. Форма декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року № 207¹.

Митні декларації є податковими для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Відповідно до вимог податкового законодавства, суб'єкти

господарювання - фізичні особи та юридичні особи зобов'язані:

• визначитися з переліком податків, що мають сплачуватися;

• самостійно обчислювати податкові зобов'язання;

• правильно заповнювати та своєчасно подавати податкові декларації.

Податкова декларація подається платником податків до органу державної

податкової служби за місцем обліку такого платника податків. Платник податків має право подати податкову декларацію органу державної податкової служби:

1. через канцелярію;

2. поштою з повідомленням про вручення (не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації;

3. в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація повинна прийматися податковим органом без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Тому, відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу відмовляє в прийняті податкової декларації, то платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої докладається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, установлений для поштових відправлень, не застосовується.

Крім того, платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.

Податкова звітність, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

по-перше, надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

по-друге, оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Варто зазначити, що встановлення самостійно платником податків форм або методів обов'язкової податкової звітності, не дозволяється, якщо інше не встановлене законами з питань оподаткування.

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

Податковий період	Податок, збори (обов’язкові платежі)
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця	1. Податкову декларацію по податку на додану вартість
	2. Розрахунок єдиного податку юридичною особою
	3. Розрахунок комунального податку
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);	1. Декларація по податку на прибуток
	2. Фіксований сільськогосподарський податок
	3. Податковий розрахунок сум доходів, нарахованих (виплачених) на користь платників податку та сум, утриманих із них податку (ф.№1 ДФ)
	4. Податковий звіт про використання коштів неприбутковими закладами та організаціями
	5. Податок на додану вартість (для платників з обсягом операцій за попередні 12 місяців не більше 300 тис.грн.)
	6. Розрахунок комунального податку
в) календарному року, - протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року	Звітна податкова декларація орендної плати за землю
г) календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року	Загальний розрахунок податку з власників транспортних засобів за рік
д) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним	Декларація податку на доходи фізичних осіб

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі: квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Під терміном "базовий податковий період" необхідно розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

Так, зокрема, для цілей оподаткування прибутку підприємств це - календарний квартал.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Зокрема, це розрахунок земельного податку, розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку та розрахунок податку з власників транспортних засобів.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Г раничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України.

Варто зазначити, що у випадку, коли згідно із законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового податкового періоду, крім випадків, коли подання декларації не передбачено Податковим кодексом України.

Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення кон­тролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв 'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п 'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення, зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації. Порядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи їх обігу визначаються Кабінетом Міністрів України.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.

Варто зазначити, що звітний податковий період (податковий рік) - це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду (року) та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (року). Тому, якщо фізична особа вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів. У випадку, коли платник податку (фізична особа) помирає, визнається судом померлим чи безвісно відсутнім або втрачає статус резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з Податковим кодексом України, останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

При анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податків, який до початку його перевірки органом державної податкової служби самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

1. або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити до подання такого уточнюючого розрахунку суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків такої суми;

2. або відобразити суму такої недоплати у податковій декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, протягом якого помилки були самостійно виявлені, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Форма уточнюючих розрахунків визначається Державною податковою адміністрацією України. Варто зазначити, що всі форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним податковим органом, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним податковим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

Крім того, податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації (КЗІ), керуючись Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного

і 30

зв язку та договором.

Податковий документ в електронному вигляді - це податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, вклю чаючи обов'язкові реквізити документа.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

по-перше, спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

по-друге, доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень електронною поштою;

по-третє, засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами криптографічного захисту інформації, що використовуються в органах ДПС);

в четверте, чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Формат (стандарт) податкового документа в електронному вигляді на основі специфікації extensible Markup Language (XML), електронні форми податкових документів та інша інформація про порядок подання податкових документів в електронному вигляді оприлюднюються на WEB-сайті ДПА.

Податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків

31

(його посадових осіб), подані відповідно до Інструкції , згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган державної податкової служби повинен мати:

по-перше, програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами криптографічного захисту інформації;

по-друге, чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу державної податкової служби .

Підставою для прийняття податковими органами податкової звітності в електронному вигляді є:

• його відповідність затвердженому формату (стандарту);

• підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є

обов'язковими для звітів у паперовій формі за умов установлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" ^{PAGE \* MERGEFORMAT} ;

• чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Органи державної податкової служби забезпечують розміщення на інформаційних дошках відомостей про порядок подання податкових документів в електронному вигляді, адреси та контактні телефони відповідальних осіб.

Слід зазначити, що у спеціалізованому програмному забезпеченні повинно бути реалізовано:

а) формування податкового документа в електронному вигляді відповідно

до затвердженого формату (стандарту);

б) контроль за введенням даних відповідно до встановлених вимог зберігання

відправлених податкових документів в електронному вигляді та одержаних квитанцій у вигляді електронних даних у системі подання податкових документів в електронному вигляді;

в) експортування податкових документів в електронному вигляді на

електронні носії;

г) візуальне відображення податкових документів в електронному вигляді

електронними засобами та на папері у формі, встановленій для цих податкових документів.

Податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів державної податкової служби у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Платник податків, який вирішив подавати податкову звітність у електронному вигляді, здійснює такі кроки:

Крок перший - отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому Центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних)носіях, що зберігаються в таємниці.

Крок другий - отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання

до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді.

Крок третій - ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники

договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки).

Крок четвертий - надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на

електронному носії.

Крок п ’ятий - після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

У свою чергу, податковий орган, де зареєстрований платник податків,

на його запит:

по-перше, видає платнику податків два примірники договору;

по-друге, записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів

ДПС податкових документів в електронному вигляді;

по-третє, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами

відкритих ключів;

в четверте, звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

в- п ’яте, після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

При поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

1. платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

2. після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.

3. після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

4. квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку;

5. підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) у текстовому форматі, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність та дані про відправника квитанції.

6. якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

7. датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

У випадку, коли платник податків надіслав до органів ДПС декілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Варто відзначити, що у випадку, коли податкові документи в електронному вигляді передаватимуться до органів ДПС через представника, якому надано право здавати за платника податків його податкову звітність, то відповідальність за неподання податкових документів несе платник податків.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

• юридичні особи та філіали (відділення), представництва юридичних осіб, постійні представництва нерезидентів, які визначені платниками податків, а також їх посадові особи;

Відповідальність за порушення податкового законодавства філією несе юридична особа, до складу якої входить філія.

• фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники;

• податкові агенти.