2.2. Продуктивність свиней породи Дюрок за 2011-2012р.Р.

Показники	фактичні	очікувані
	2011	2012
Багатоплідність свиноматок, голів	10.5	10.9
Жива вага 1 поросяти у 30 днів, кг	6.1	8.3
Жива вага у 60 днів,кг	17.2	21.7
Збереженість поросят %	86	94
Середньодобовий приріст, г	658-790	850-870
Вік досягнення 100 кг,днів	175-181	163-172
Витрати кормів на 1кг приросту,корм. один.	3.35-3.50	3.10-3.20

Ефективність ведення галузі свинарства у господарстві забезпечується згідно з чіткою організацією племінної роботи з використанням комп'ютерних програм, що дає можливість виявити оптимальні варіанти відбору і підбору при формуванні генеалогічної структури стада і на належному рівні вести селекторну роботу.

За багатоплідністю свиноматки внутрішньо породного типу свиней породи Дюрок української селекції (ДУС) СВК «Агрофірма Міг-Сервіс-Агро» перевищують аналогів Дюрок кращих племінних господарств США,Данії,Чехії,Словакії на 0,51-1,52 поросяти.

Щодо оцінки представленого внутрішньо породного типу Дюрок української селекції у господарстві за відгодівельними і м'ясними якостями у порівнянні з Великою Білою встановлено

Показники	Дюрок	Велика Біла
Вік досягнення живої маси 100кг, днів	175	180
Витрати корму на 1кг приросту,кормів.од	3.6	3.5
Товщина шпику на рівні 6-7ребра, мм	22-24	21-22
Довжина тулуба, см	96-99	94-96

Господарство має можливість реалізувати в різні регіони України молодняк свиней породи Дюрок української селекції (згідно отриманої ліцензії,2004р. АБ №124628). Щорічно тут вирощується і є в наявності для реалізації 300 свинок породи Дюрок, а також 300 голів кнурців.

Основним завданням у господарстві залишається стабілізація кількості свиней нового типу породи Дюрок української селекції, майже без збільшення маточного поголів'я. Зберегти у тварин високу м'ясність в туші(63%),енергію приросту (750-800г), середньодобовий приріст;репродуктивні якості маток на перспективу повинні бути:багатоплідність маток по стаду-11.0 поросят, збереженість-96%, маса гнізда в 60 днів-195-210кг,тварини повинні досягати 100кг живої маси в 169-175 днів,товщина шпику не більше 24мм; тварини повинні бути міцної конструкції і мати добре виповнені окороки. Для забезпечення селекційного прогресу в стаді моя робота оцінювалась з широким використанням комп'ютерної програми по оцінці кнурів та маток за власною продуктивністю

якістю потомства. Весь ремонтний молодняк оцінювався методом контрольного вирощування. За період вирощування враховували інтенсивність росту молодняка (середньодобовий приріст за період вирощування,вік досягнення живої маси 120-140 кг і ступінь осалення за товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями).

Як відомо, продуктивність тварин залежить від багатьох факторів, що обумовлюється як зовнішнім середовищем (годівля,утримання,мікроклімат та ін..), так і генотипом тварин. Велику роль при цьому має правильний підбір особин, які володіють високою комбінаційною здатністю. В цьому зв'язку я врахував поєднаність окремих ліній кнурів та родин маток. Це дозволило використовувати високий світовий генотипний потенціал даної породи для підвищення продуктивності тварин. З метою швидкої заміни генетичних поколінь використовувати кнурів-плідників 16-18.

В удосконаленні стада використовувалися зоотехнічні методи відбору та підбору з чітким індивідуальним обліком. Нумерацію поросят проводили за системою англійського ключа, додатково мітиш бірками. Виявили кращих кнурців і маток за результатами фактичних опоросів і оцінки за якістю нащадків; відбір ремонтного молодняку – на підставі оцінки за власною продуктивністю.

Передуючий відбір ремонтного молодняку проводив в 2 місячному віці із гнізд з 10-тю та більше поросят, його щомісячно зважував і спостерігав. В 4-6 місячному віці поводив наступний відбір, зберігаючи генеалогічну структуру стада.

Продуктивність маток оцінювали після їхнього опоросу за наступними показниками: багатоплідність-кількість живих поросят при народженні, маса гнізда в 60 днів. Після проведення контрольної відгодівлі потомків,продуктивність маток оцінював додатково за віком досягнення маси 100 кг, витрати корму на 1кг приросту, товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями, довжиною напівтуші, масою окосту.

Кнурів оцінював після опоросів маток,що були з ними спаровані за середньою масою нащадків в 2 та 4 місячному віці. Основною оцінкою

продуктивності кнура є оцінка відгодівельних і м'ясних якостей на основі проведення контрольного вирощування кнурів та оцінки його нащадків методом контрольної відгодівлі за наступними показниками: за віком досягнення живої маси 100 кг,витратами корму на 1кг приросту,товщиною шпику від 6-7 грудними хребця,довжиною напівтуші, масою окосту. Всі ці дані вводяться в комп'ютерну програму і визначають комплексну оцінку кнура.

Щорічно повинно проводитися індивідуальне бонітування племінних кнурів та свиноматок, а також молодняку після 4-місячного віку шляхом безпосереднього огляду тварини,зважування та взяття їх промірів, узгоджуючи з аналізом їх продуктивності.