- •1. Поняття соціології. Основні рівні соціологічного аналізу.
- •4. Основні функції соціології та їх сутність.
- •2. Об’єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання та його особливість.
- •3. Соціальні закони та їх особливості. Класифікація соціальних законів.
- •9. Зв’язок соціології з іншими суспільними і гуманітарними науками.
- •5. Сутність соціальних спільнот та їх типи. Основні характеристики соціальних спільнот.
- •6. Соціальні інститути: їх сутність, основні характеристики, різновиди та функції.
- •7. Поняття «соціальна група». Класифікація соціальних груп.
- •8. Теоретична (академічна) і прикладна соціологія.
- •20. Соціальна структура суспільства та її елементи.
- •10. Позитивізм о.Конта.
- •11. Натуралістичний напрямок у соціології хіх ст. (соціальний дарвінізм, географічна школа, расово-антропологічна школа).
- •12. Органіцизм г.Спенсера.
- •13. Соціологічна концепція марксизму та її критичний аналіз.
- •14. Соціологізм е.Дюркгейма. Поняття нормального і патологічного в соціології е.Дюркгейма.
- •15. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •16. Психологічний напрямок у соціології. Його основні концепції, їх характеристика.
- •17. Поняття про суспільство, його основні риси.
- •19. Типологія суспільств.
- •18. Системний підхід до суспільства в соціології.
- •23. Соціальний статус та його різновиди.
- •21. Основні підструктури суспільства, їх сутність.
- •22. Соціальна стратифікація, її види та критерії формування.
- •24. Соціальна роль та рольовий набір.
- •25. Соціальна мобільність та її різновиди. Швидкість та інтенсивність мобільності.
- •26. Відкрите і закрите суспільство, його особливості.
- •27. Особистість як одиниця соціологічного аналізу.
- •28. Ключові поняття та категорії соціології особистості.
- •32. Суть і зміст конкретно-соціологічного дослідження. Основні етапи соціологічного дослідження.
- •29. Зміна соціологічних уявлень про особистість.
- •30. Основні проблеми соціології особистості
- •31.Проблематика соціалізації особистості.
- •33. Класифікація соціологічних досліджень.
- •34. Основні функції соціологічних досліджень.
- •35. Програма соціологічного дослідження та її складові.
- •37. Опитування як один з основних методів отримання соціологічної інформації. Основні види опитування.
- •36. Поняття «вибірки» та її різновиди.
- •38. Сутність методу анкетування та його різновиди.
- •39. Анкета як основний інструмент опитування. Типи запитань в анкеті.
- •40. Загальна характеристика спостереження. Його різновиди.
- •41.Переваги і недоліки методу спостереження. Типові помилки спостерігача.
- •42. Сутність інтерв’ю та його різновиди.
- •43. Фокус-групове опитування.
- •44. Експертне опитування.
- •45. Сутність соціології сім’ї: об’єкт, предмет.
- •46. Структура сім’ї. Типологізація сім’ї та її критерії.
- •61 . Молодь як специфічна соціально-демографічна складова суспільства.
- •47. Основні функції сім’ї та їх сутність.
- •54. Об’єктивні і суб’єктивні причини конфліктів.
- •48. Основні категорії соціології сім’ї; проблематика соціологія сім’ї.
- •49. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.
- •50. Соціологія конфлікту (об’єкт, предмет).
- •51. Природа і сутність конфлікту.
- •52. Основні ознаки конфлікту.
- •53. Структурні компоненти конфлікту. Поняття про ранг опонента.
- •55. Типологія конфліктів виходячи з різних критеріїв класифікації.
- •56. Тактика поведінки у конфліктній ситуації, її застосування на практиці.
- •57. Основні різновиди психологічних впливів у конфліктній ситуації
- •59.Функції соціології молоді та х сутність.
- •58. Сутність соціології молоді, її об’єкт,предмет, завдання.
- •60. Молодь у системі наук.
- •62. Особливості молодіжного віку.
- •63. Соціалізація молоді.
- •64. Державна молодіжна політика в Україні.
- •65. Соціальне самовизначення молоді.
23. Соціальний статус та його різновиди.
Соціальний статус особистості – це її позиція в соціальній системі, повязана з належністю до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та якість і ступінь їх виконання. Він охоплює узагальнюючу характеристику становища індивіда в суспільстві: професію, кваліфікацію, посаду, наявність влади, ділові відносини. Усе це Р. Мерлтон називає «статусним набором». Соціальні статуси поділяються на привласнені або олержані незалежно від субєкта, найчастіше від народження, і досягнуті або надбані власними зусиллями індивіда. Серед статусів вирізняють інтегральний та допоміжні.
21. Основні підструктури суспільства, їх сутність.
Соціально – територіальна підструктура – охоплює територіальні спільноти ( міське, сільське, населення агломерацій, поселенські групи.). формується на підставі нерівномірності розміщення виробництва і розселення людей.
Соціально – професійна – сукупність існуючих у суспільсьві професійних груп і відносини між ними. Ця підструктура обумовлена професійним розподілом праці та спеціалізацією.
Соціально – класова – соціальні класи, верстви, групи,касти. Виникає як результат розєднання людей. Відображає картину соціальної нерівності.
Соціально – етнічна – історичні спільноти людей – рід, племя, народність, нація , етнос. Виникає як результат обєднання людей територією, економікою, культурою, звичаями.
Соціально – демографічна – зумовленна статтю, віком.
22. Соціальна стратифікація, її види та критерії формування.
Теорію соціальної стратифікації було створено на поч. 20 ст. американськими соціологамиТ. Парсоном та Мертоном., Девісом та ін. на їх думку, соціальна стратифікація, забезпечує виокремлення соціальних верств за певними важливимидля конкретного суспільства ознаками: характером власності, розміром доходів, обсягом влади, освітою престижем. Соціально стратифікаційний підхід є одночасно методологією і теорією розгляду соціальної структури суспільства.
Він сповідує такі основні принципи: * обовязковість дослідження всіх верств суспільства, * застосування при їх порівнянні єдиного критерію, * достатність критеріїв для повного і глибокого аналізу кожної з досліджуваних соціальних верств.
Соціальна стратифікація- поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви, які мають різний престиж, власність, владу. Соціальна стратифікація означає як сам процем, що безперервно триває в суспільстві, так і його результат. Вона засвідчує не про різне становище в суспільстві індивідів, а саме їх нерівне становище.
Англійський соціолог Е. Гідденс розрізняє чотири основні історичні типи стратифікованого суспільства: * рабство – воно було граничною формою нерівномірності, за якої одні люди володіли іншими. * касти – повязана з індуїзмом із ученням про переселення душ . * стани – до вищого стану належали аристократи , вельможі, до нижчого – духівництво, наділене різними привілеями. До третього стану – вільні селяни, чиновники недворянського походження. * класи – цей тип стратифікованого дослідження є головними обєктом соціалогії марксизму.
