31.Поняття реквiзиту,основнi реквiзити документiв.

Кожний документ складається з окремих елементів – реквізитів. Розрізняють постійні і змінні реквізити документів.

Постійні друкуються при виготовленні бланка; змінні – фіксуються на бланку в процесі заповнення.

ГОСТ встановлює максимальний склад реквізитів і певний порядок їх розміщення в організаційно-розпорядчих документах.

1. Державний Герб України (порядок використання визначається законом) – розташовують посередині бланка або у кутовій частині над серединою рядка назви організації.

2. Емблема організації, підприємства, установи – при кутовому розміщенні реквізитів розташовується у верхньому лівому куті аркуша, а при поздовжньому – посередині верхньої частини сторінки.

7. Назва організації, установи, підприємства (автора документа) – у верхньому лівому кутку (може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом).

10. Назва виду документа – зліва або посередині.

11. Дата – на бланку – у лівій верхній частині разом з індексом; не на бланку – під текстом зліва: 11 травня 2000 року або 26. 10. 2000.

14. Місце укладання чи видання документа – у верхній частині сторінки зліва (містить назву міста чи населеного пункту, де видається документ).

16. Адресат – з правого боку у верхній частині сторінки.

17. Гриф затвердження – у верхній правій частині документа (елементи – слово ЗАТВЕРДЖУЮ, №, назва посади, особистий підпис, ініціали та підпис особи, що затвердила документ, дата затвердження).

19. Заголовок до тексту – під назвою документа, друкується малими літерами, відтворює головну ідею документа і починається "про…".

21. Текст – головний елемент документа, складається з вступу, доказу, закінчення.

23. Підпис – є обов'язковим реквізитом будь-якого документа. Елементи: назва посади (з лівого боку), особистий підпис, ініціали і прізвище (розшифрування підпису в дужки не береться).

25. Віза – розміщується ліворуч, фіксується секретарем чи завідувачем канцелярії або відділом кадрів. Наприклад: Вірно інспектор, нижче дата, особистий підпис, ініціали, прізвище. Це також може бути гриф погодження.

26. Печатка – розміщується таким чином, щоб відбиток її захоплював частину підпису, можуть бути гербові та прості. Гербова печатка прикладається до документів, що засвідчують юридичні або фізичні права осіб; що встановлюють факти витрати грошових засобів та матеріальних цінностей; до статутів, положень. Прості печатки (круглі, квадратні та трикутні) ставлять на документах, які виходять за межі організації, у випадку розмноження примірників розпорядчих документів при їх розсиланні, на довідках за місцем роботи. Печатка не ставиться на службових листах, які друкуються на бланках.

28. Прізвище виконавця та його номер телефону – ставиться на вихідних документах у нижньому лівому кутку зворотного або лицьового боку останньої сторінки. Елементи: прізвище виконавця, номер його службового телефону.