- •20.Охарактеризуйте основні форми влади керівника
- •21.Надайте сутнісну характеристику «Теорія х» та «Теорія у» МакГрегора
- •22.Охарактеризуйте концепцію 3 стилів управління к.Левіна
- •23.Охарактеризуйте концепцію типів управління р.Блейка та Дж.Мойтона
- •24.Охарактеризуйте модель ситуаційного лідерства п.Герсі та к.Бланшарда.
- •25.Охарактеризуйте модель «шлях-мета» р.Гауса та т.Мітчелла.
- •26.Перешкоди на шляху ефективної комунікації та методи їх подолання.
- •27.Охарактеризуйте основні причини опору організаційним змінам
- •29.Охарактеризуйте основні елементи програми організаційних змін за б.Стейном та т.Джиком.
- •28.Охарактеризуйте основні елементи програми організаційних змін за Дж.Коттером
- •30.Охаратеризуйте основні способи подолання опору організаційним змінам
- •31.Охарактеризуйте процес делегування повноважень в організації.
- •32.Поняття та характерні ознаки організації. Організація як відкрита система.
- •33.Соціальна відповідальність в менеджменті. Необхідність створення позитивного іміджу та репутації організації та шляхи їх забезпечення.
- •34.Основні підходи до оцінки ефективності системи управління організацією
- •35.Концепція життєвого циклу організації та основні її положення.
- •36. Поясніть механізм використання методу «дерево рішень» в процесі прийняття управлінських рішень.
- •37.Які експертні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати.
- •38.Які аналітичні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати.
- •39.Які статистичні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати.
- •40.Які теоретоко-ігрові методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень і за яких умов їх доцільно використовувати.
- •41.В якій послідовності здійснюється процес формування стратегії організації.
- •42.Надати порівняльну характеристику високої та пласкої організаційних структур управління організацією.
- •43.Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •44.Сутність, значення та різновиди управлінських рішень.
- •45.Охарактеризуйте основні вимоги до управлінських рішень
32.Поняття та характерні ознаки організації. Організація як відкрита система.
Організація – це функціонально-цільова сукупність людей, з притаманною їй соціальною структурою, каналами комунікацій, орієнтації, координації, управління і контролю, яка формується на основі розподілу праці, спеціалізацій функцій та ієрархиризованої системи взаємодії між індивідами, групами й структурними підрозділами для задоволення соціальних потреб індивідів та суспільства.
В вузькому розумінні організація – це процес означення найсуттєвіших зв’язків серед людей, задач і видів діяльності з метою інтеграції та координації організаційних ресурсів для ефективного виконання поставлених цілей.
Загальні риси організацій
1.наявність ресурсів : людей, капіталу, матеріалів, технології. інформації тощо.
2.залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, громадських організацій, міжнародних подій, законодавчих актів, конкурентів, менталітету суспільства тощо.).
3.горизонтальний поділ праці (виділення конкретних завдань),підрозділи, які виникли в результаті горизонтального поділу праці.
4.вертикальний поділ праці, спрямований на координацію роботи, тобто здійснення процесу управління.
5.необхідність управління.
6.наявність формальних та неформальних груп.
7.здійснення певних видів діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної, торговельної, науково- дослідної тощо).
33.Соціальна відповідальність в менеджменті. Необхідність створення позитивного іміджу та репутації організації та шляхи їх забезпечення.
Формальне визначення соціальної відповідальності припускає обов'язок керівництва організації приймати рішення і здійснювати дії, що збільшують рівень добробуту і відповідають інтересам як суспільства, так і самої компанії. Соціально відповідальні організації враховують вплив своїх дій на всі зацікавлені групи.
У моделі оцінки корпоративної соціальної діяльності за основу береться загальна соціальна відповідальність компанії, обумовлена відповідно до чотирьох критеріїв: економічна, юридична, етична і прийнята на себе відповідальністю.
Імідж може створювати не тільки людина, а й організація, її імідж визначається на підставі всебічної оцінки суспільством, спільнотами та клієнтами діяльності, стратегії та культури організації. Він стає фактором довіри клієнтів до організації, зростання продажу її продукції, отримання кредитів, процвітання (або занепаду). Позитивними сторонами іміджу є ті, які сприяють успішному просуванню організації на ринок, негативними — ті, що заважають
Образ організації, який існує у свідомості працівників, — це її внутрішній імідж, а образ організації у свідомості клієнтів, конкурентів, партнерів, тобто людей із зовнішнього оточення — це її зовнішній імідж.
Процес формування іміджу організації включає в себе кілька етапів:
• спочатку слід зафіксувати вже сформований імідж. Для цього використовують різні методи діагностики, у тому числі опитування, анкетування, спостереження, фокус-групи;
• потім виявити позитивні та негативні сторони створеного іміджу;
• визначити дії з нейтралізації негативних рис і посилення впливу позитивних. На цьому етапі розробляється відповідна програма, яка й повинна реалізуватися.
Створення позитивного іміджу безпосередньо впливає на діловий успіх організації, оскільки формує атмосферу довіри до неї.
Більш широким поняттям, аніж імідж, є репутація організації. Під репутацією розуміємо набуту кимось або чимось громадську оцінку, загальну думку про якості, чесноти та недоліки кого-небудь або чого-небудь. Позитивна ділова репутація надовго визначає ділові стосунки, полегшує прийняття вигідних рішень.
На підставі позитивної репутації робиться висновок — довіряти чи не довіряти, спілкуватися чи не спілкуватися в подальшому, взаємодіяти чи не взаємодіяти, співпрацювати чи ні.
Стійка позитивна репутація створює для суб'єкта (будь-то людина чи організація) низку додаткових переваг, а саме: йому довіряють, а того, кому довіряють, хочуть слухати; за наявності альтернативного вибору його вибирають першим; з ним хочуть взаємодіяти.
