- •1.Означення та приклади подій : випадкова, достовірна, неможлива, елементарна, складна.
- •2.Означення та приклад повної групи подій та простору елементарних подій.
- •3.Класичне означення ймовірності випадкової події
- •11.Формула Баєса.
- •5.Дати означення відносної частоти появи події.
- •6. Дати геометричне та статистичне означення ймовірностей.
- •7.Дати визначення умовної ймовірності.
- •8.Формула множення ймовірностей для залежних та незалежних подій.
- •9.Формула для обчислення появи хоча б однієї події.
- •10. Формула повної ймовірності
- •13.Формула Бернуллі для обчислення ймовірностей,умова використання. Наслідки.
- •14. Найімовірніше число наступів події в схемі Бернуллі.
- •15.Сформулювати локальну теорему Мауавра-Лапласа.
- •16.Сформулювати інтегральну теорему Мауавра-Лапласа.
- •17.Функція Гаусса та її властивості
- •18.Функція Лапласа та її властивості.
- •19.Формула Пуассона,умови її використання.
- •20.Означення випадкової величини, дискретної та неперервної випадкової величини.
- •21.Закон розподілу випадкової величини.
- •22.Інтегральна функція розподілу випадкової величини: означення.Властивості.
- •30.Означення закону розподілу багатовимірної випадкової величини.
- •32. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •Щільність імовірностей системи п випадкових величин є функція
- •34.Двовимірний нормальний закон.
- •35.Біномінальний закон розподілу двв, числові характеристики.
- •36. Пуасонівський закон розподілу двв, числові характеристики.
- •37.Геометрический закон розподілу двв, числові характеристики.
- •38. Гіпергеометричний закон розподілу двв, числові характеристики.
- •39.Рівномірний закон розподілу.
- •40. . Нормальний закон розподілу
- •41.Показниковий закон та його використання в теорії надійності та теорії черг.
- •43. Правило трьох сигм. Логарифмічний нормальний закон розподілу
- •45. Теорема Чебишова
- •46. ) Теорема Бернулі
- •48.Предмет і задачі математичної статистики.
- •49. Утворення вибірки. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •50. Статистичним розподілом вибірки
- •51.Емпірична функція розподілу, гістограма та полігон.
- •52.Числові характеристики : вибіркова середня, дисперсія вибірки, середньоквадратичне відхилення.
- •53.Мода й медіана,емпіричні початкові та центральні моменти, асиметрія та ексцес.
- •54.Дати визначення статистичної оцінки.
- •55.Точкові та інтервальні статистичні оцінки.
- •56.Дати визначення довірчого інтервалу.
- •57.Що таке нульова та альтернативна статистичні гіпотези.
- •58.Перевірки правдивості нульової гіпотези про нормальний закон розподілу ознаки генеральної сукупності.
- •59.Емпіричні та теоретичні частоти.
- •60.Критерії узгодження Пірсона та Колмогорова.
- •61.Помилки 1-го і 2-го роду.
- •62.Статистичний критерій.Критична область.
- •63.Дати означення моделі експерименту.
- •64.Дати поняття одно фактичний аналіз.
- •65.Що таке таблиця результатів.
- •66.Загальна дисперсія,між групова та внутрішньо групова дисперсія.
- •67.Загальний метод перевірки впливу фактора на ознаку способом порівняння дисперсії.
- •68.Поняття про функціональна ,статистична і кореляційна залежності.
- •70. Вибірковий коефіцієнт кореляції
- •71. Множина регресії ,множинний коєфіцієнт кореляції та його властивості .
43. Правило трьох сигм. Логарифмічний нормальний закон розподілу
Нехай
Y
має закон розподілу
,
-
∞<y<∞.
Необхідно
знайти f(x),
якщо
Х=
.
Таким чином, Y
є функцією випадкового аргументу Х.
Тоді
Оскільки
Отже,
Закон розподілу випадкової величини Х із цією щільністю називають логарифмічним нормальним законом.
Правило трьох сигм
Перетворимо
формулу
P(|X-a|<
)=2Φ(
)
Введемо позначення
,
Тоді отримаємо:
P(|X-a|<
)=
2Φ(t)
44. Нерівності Чебишова та її значення .
Перша
форма:
якщо випадкова величина Х
невід’ємна і
,
то
Зауваження
: існує друга
форм,
якщо для випадкової величини існують
моменти першого та другого порядку, то
Нехай задано послідовність випадкових величин:
Послідовність задовольняє закон великих чисел, якщо
Окремі форми закону великих чисел різняться обмеженнями, які накладаються на випадкові величини, що входять у послідовність(1).
45. Теорема Чебишова
Нехай послідовність незалежних випадкових величин ,які задовольняють умовам:
1.M(Xі)>= aі
2.D(Xі )<= с Для всіх і=1,2,3…..n
Якщо
випадкові величини у послідовності
незалежні, мають скінченні математичні
сподівання і рівномірно обмежені
дисперсії
,
то до послідовності (1) можна застосувати
закон великих чисел. Це означає що
середне арифметичне достатньо великої
кількості незалежних випадкових величин
дуже мало відрізняється від середнього
арифметичного їхніх математичних
сподівань ,взятого за абсолютним
значенням .
Ця теорема є законом великих чисел ,так само як і центральна гранична теорема
46. ) Теорема Бернулі
Нехай проводиться n незалежних повторних випробувань, у кожному з яких імовірність настання події А дорівнює р.Якщо ймовірність появи випадкової події А в кожному з незалежних випробувань n є величиною сталою і дорівнює P,то при необмеженому збільшенні числа експериментів n→∞
Імовірність відхилення відносної частоти появи випадкової події W(A) від імовірності p ,взятої за абсолютною величиною на ε(ε>0) прямуватиме до одиниці зі зростанням n ,що можна записати так:
де
— частота події А
у даних випробуваннях. Таким чином при
необмеженому збільшенні числа незалежних
випробувань за схемою Бернулі відносна
частота дуже мало відрізняється від
ймовірності .
Наведена теорема є законом великих чисел ,так само як і центральна гранична теорема
47. Центральна гранична теорема теорії ймовірностей (Теорема Лапунова). Для послідовності випадкових величин розглянемо:
Теорема. Якщо випадкові величини в послідовності незалежні, однаково розподілені і для них існують моменти другого порядку, то
тобто
граничним розподілом для
є нормальний закон розподілу з нульовим
математичним сподіванням і одиничною
дисперсією.
Теорема Ляпунова. Якщо для незалежних випадкових величин, які утворюють послідовність , існують моменти третього порядку і виконується умова
то
для
виконується співвідношення .
Наслідком розглянутих теорем є інтегральна теорема Лапласа.
У схемі незалежних повторних випробувань
де Це випливає з того, що частоту події можна подати як суму n випадкових величин — частот настання події в окремих випробуваннях. При достатньо великих значеннях n закон розподілу цієї суми близький до нормального.
Аналогічними міркуваннями для цієї схеми легко дістати формулу:
де
m
— частота події А
у n
випробуваннях.
