5.Назвіть відмінності будови вен порівняно з артеріями.

Стінка вени тонша, ніж у арт.;

Серед структур. ел. вени переваж. колаген. волокна, еласт. розв. слабко;

Відсут. зовн. еласт. мембр. і слабкий розв. (відсут.) вн. еласт. мембр.;

Просвіт вени на препараті має неправильну ф., в арт. – округлий;

Найбільшу товщину у венах має адвентиція, в арт. – медія;

Наявн. клапанів у деяких венах

6.Опишіть властивості стовбурової кровотворної клітини.

Поліпотентність (здатність диференц. у напрямках усіх видів формених ел. крові);

Здатність до самопідтрим. протягом тривалого часу;

У нормі поділ. рідко (G0-фаза), під дією певних факторів (радіація) може швидко почати проліферацію;

Знаход. у стані постійної та інтенсив. репопуляції (мігрують з одних кровотвор. органів до ін. через кров).

Билет 4

Екзокринна (зовнішньо секреторна) частина

97% маси органа, є складною трубчасто-альвеолярною залозою.

Функція: продукує панкреатичний сік, що містить травні ферменти (надходять у дванадцятипалу кишку і розщеплюють білки, жири, вуглеводи).

Будова: зовні вкрита тонкою сполучнотк. капсулою; від капсули вглиб вростають перегородки, які ділять паренхіму на часточки. У стромі – кровоносні судини, нерви.

Структурно-функц. одиниця – панкреатичний ацинус (скл. з 8-12 секреторних клітин-екзокринних панкреатоцитів і плоских клітин вставної протоки). Панкреатичний ацинус включає кінцевий секреторний відділ і вставну протоку. Вставні протоки продовж. у внутрішньо часточкові, між часточкові і загальну панкреатичну протоку, що впадає в дванадцятипалу кишку.

Відмінності від слинних залоз: не містить посмугованих проток, має іншу структуру секреторних відділів.

Клітини Лейдіга (ендокриноцити яєчка)

Локалізація: у прошарках сполучної тканини, яка супроводжує гемо капіляри.

Функція: вироблення тестостерону.

Будова: круглої або полігональної форми, оксифільна цитоплазма, добре розвинена ЕПС, багато мітохондрій і вакуолей, є включення глікогену і глікопротеїнів.

Відмінності: спинномозковий ганглій побудований із псевдоуніполярних нейронів, вегетативний ганглій – з мультиполярних нейронів; спинномозкові ганглії, на відміну від вегетативних, мають впорядковане розміщення перикаріонів і відростків нейронів.

Спільні риси: скупчення нервових клітин; вкриті сполучнотк. капсулою, від якої відходять перегородки; нейрони оточені клітинами нейроглії.

Провідна система серця:

Пейсмейкерні клітини – в центрі синоатріального вузла – округлої або овальної форми, ядро в центрі, органел мало – водії ритму, спонтанно генерують ПД.

Перехідні клітини – на периферії синоатріального вузла – витягнуті сплющені клітини, багато міофібрил – передають збудження з пейсмейкерних на клітини пучків і волокон.

Клітини пучків Гіса і волокон Пуркіньє – утворюють пучки Гіса і волокна Пуркіньє, розташовуються під ендокардом – довгі сплющені клітини великих розмірів, мало міофібрил – проводять і передають збудження до скоротливих кардіоміоцитів.

Еритропоез – розвиток еритроцитів.

I клас (плюрипотентні клітини-попередники) – стовбурова кровотворна клітина.

II клас (частково детерміновані клітини-попередники) – клітина-попередник мієлопоезу.

III клас (уніпотентні клітини-попередники) – колонієтворна одиниця еритроцитів.

I V клас (морфологічно розпізнавані проліферативні клітини-попередники) – проеритробласт.

V клас (клітини, що дозрівають) – базофільний еритробласт поліхроматофільний еритробласт поліхроматофільний нормобласт ретикулоцит.

VI клас (зрілі клітини) – еритроцит.

Варіант №5

1.Показати схематично всі компоненти дентину в різних його шарах на поздовжньому розрізі.

2.Порівняльна характеристика бронхів різного калібру.

3.Атретичне тіло. Будова, функції.

4.Намалюйте схему будови кори мозочка.

5.Порівняйте будову кровоносних і лімфатичних капілярів.

6.Тимус, його будова і функція.

Головні бронхи – діаметр ~15мм.

Слиз обол – не утворює складок

М*язова пластинка – 2 шари: внутр цирк, зовн. Поздовж

Підслиз основа

Адвентиція

Особливість: є фіброзно-хрящова оболонка, побудова із суцільних кілець гіалінового хряща.

Великі бронхи – 15-5 мм

Слизова обол – утвор складка завдяки скороченню гладких міоцитів

Власна пластинка – наявні лімфатичні вузлики, багата на еластичні волокна(забезпеч розтягування бронхів та їхнє повернення у вихідне положення під час дихання)

1 шар гладких міоцитів орієнтованих у косо-циркулярному напрямку – добре розвинена м*язова пластинка

Підслизова основа – велика к-сть залоз

Фіброзно-хрящова обол утворена окремими пластинками, розміри яких зменш відповідно до зменш калібру бронха

Середні бронхи – 5-2мм - Зменшена товщина та висота епітеліального шару. Фіброзно-хрящова обол містить окремі острівці гіалінового хряща, містями з*явл еластичний хрящ

Малі бронхи – 2-0.5мм

Відсутні залози і хрящі

Мають 2 оболонки (слиз і адвент) або 4 пластинки (епітел – 2рядний, власна, м*яз, адвент)

Атретичні фолікули – це фолікули, які вступили в стадію росту, а потім редукувалися, тобто

мали зворотній розвиток – атрезію, під час якої овоцити і фолікулярні кл гинуть, прозора зона зморщена, потовщена, гіалінізована, а кл теки активно розмножуються і синтезують естрогени.

Ф-ція: елімінація зайвих кл., забезпеч ор-му естрогенами

К ровоносні капіляри – найтонші найчисленніші судини, утворюють сітку, петлі, клубочки. обмін речовин між кров*ю та тканинами, гістогетичний бар*єр, забезпеч мікроциркуляцію.

Гемодинамічні умови: низький тиск, мала швидкість кровоплину.

Стінка дуже тонка: ендотелій, баз мембр та перицити

Лімфатичні судини – початковий відділ лімфат с-ми, утв-ють с-му сліпо викінчених сплющених ендотеліальних трубок, які анастомозють між собою і пронизують органи чи супроводж гемокапіляри.

Стінка (у порівнянні з гемокапілярами):

великі ендотеліальні Кл базальна мембрана несу цільна перицити відсутні наявність якірних фібрил, які фіксують ендотеліоцити лімфокапіляра до колагенових вол СпТк

діаметр набагато більший.

Наявні клапани, добре розвинена зовн обол

Тимус - це центральний орган імунного захисту, в ньому відбувається розмноження і антигеннезалежне дозрівання Т-лімфоцитів, а також синтез БАР (тимозину, тимуліну, тимопоетину, інсуліноподібного фактра). Тимус - це паренхіматозний орган. Зовні покритий

капсулою, від якої всередину відходять сполучнотканинні перегородки і розділяють його на часточки. Часточка – це СФО. Кожна часточка складається з кіркової речовини і

мозкової речовини. Кіркова речовина темніша, тому що містить більше Т-лімфоцитів. На периферії кіркової речовини переважають Т-

лімфобласти. Тут відбувається антигеннезалежне розмноження і дозрівання Т-лімфоцитів, а також селекція лімфоцитів. У кірковій речовині знах гематотимусний бар'єр, який захищає Т-лімфоцити від антигенів. Мозкова речовина – світліша. Звідси лімфоцити поступають в кров і лімфу. Лімфоцити оточені епітеліоретикулоцитами і макрофагами. У мозковій речовині знаходяться тільця Гассаля – це концентричні нашарування епітеліоретикулоцитів.

ВАРИАНТ 7

Намалювати зубний епітеліальний орган. Позначити його клітини. Який їх подальший шлях розвитку?

Внутрішні кл зубного емалевого органу => амелобласти

Проміжні кл => пульпа емалевого органа.

Згодом пульпа і зовнішній шар кл емалевого органа редукуються і після завершення амелогенезу разом запікальними частинами амелобластів форм кутикулу емалі.