5.Артеріоло-венулярні анастомози (класифікація, будова).

ф-ції.: забезп. прямий перехід артеріальної крові у вени, оминаючи капіляри.

2 групи:

-справжні АВА(шунти), через які у венозне русло скидається чиста артеріальна кров

прості

забезпечені скоротливими структурами

: АВА епітеліоїдного типу (прості та складні)

-атипові АВА(пів шунти), де тече мішана кров

Справжні прості анастомози містять межу переходу артеріоли і венулу, яка відповідає ділянці, де закінч. середня оболонка артеріоли. Справжні анастомози другої підгрупи у піндотеліальному шарі мають спеціальні скоротливі пристрої у вигляді валиків або подушок, що утворені поздовжньо розташованими м'язовими клітинами.

АВА прості мають у середній оболонці внутрішній поздовжній та зовнішній циркулярний шари гладком'язових клітин. У венозному сегменті стінка такого артеріоло-венулярного анастомоза різко витончена і містить у середній оболонці невелику кількість м'язових клітин, розт. циркулярно. Зовн. оболонка побуд. з пухкої спулочної тканини.

Атипові – це сполучення артеріол і венул через коротку судину капілярного типу, тому кров, що переходить до венозного русла, не є цілковито артеріальною.

6.Кровопостачання селезінки

У ворота селезінки входить селезінкова артерія, вона розгалужується і утворює трабекулярні артерії. Вони покидають трабекули і перетворюються на пульпарні артерії. Від пульпарних артерій у фолікули входять центральні артерії. Коли центральні артерії виходять з фолікулів, вони розгалужуються і утворюють китичкові артеріоли. Ці артеріоли закінчуються еліпсоїдними капілярими. Еліпсоїдні капіляри з'єднуються з венозними синусами( закритий кровообіг). Частина капілярів відкривається безпосередньо в червону пульпу(відкритий кровообіг).

Венозні синуси → пульпарні вени → трабекулярні вени → селезінкова вена.

Варіант №10

1.Охарактеризувати та намалювати схематично епітелій слизової оболонки стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки.

Т онка кишка: Епітелій тонкої кишки одношаровий циліндричний.Особливістю рельєфу слизової оболонки тонкої кишки є наявність циркулярних складок, ворсинок і крипт:Циркулярні складки утворені виростами слизової оболонки і підслизової основи.Ворсинки спрямовані у просвіт кишки пальцеподібні вирости слизової оболонки,поверхня я ких укрита циліндричним епітелієм у складі якого є три різновиди клітин:1)Стовпчасті епітеліоцити- становлять основну частку ворсинки,вони єосновним клітинним елементом процесів травлення і всмоктування. Це високі циліндричні клітини на апікальній поверхні яких містяться мікроворсинки.2)Келихоподіні клітини-одноклітинні залози,що продукують слизовий секрет. Вони розкидані на поверхні ворсинок в оточені стовпчастих епітеліоцитів,їх секрет зволожує поверхню слизової оболонки.3)Ендокриноцити-подібні до келихоподібних клітин,їх біо акт реч здійснюють місцевий регуляторний вплив на секрецію,усмоктування і моторику кишки.4)крипти-трубчасті вростання епітелію у власну пластинку слизової оболонки кишки.5)Клітини Панета розташ групами біля дна крипт,декретують біо акт реч що захищають від інфекцій.6)Стовпчасті епітеліоцити без облямівки-малодеференційовані клітини які служать для регенерації епітелію крипт і ворсинок

Товста кишка:слизова оболонка утворена одношаровим циліндричним епітеліем більшість клітин становлять келихоподібни-продукують вел к-сть слизу,меншість стовпчасті епітеліоцити з посмугованою облямівкою,біля основи крипт містяться мало диференційовані клітини.