4.3. Визначення врівноважуючої сили за методом н. Є. Жуковського

Визначимо врівноважуючи силу, яка діє на ведучу ланку за методом ричага Н. Є. Жуковського. Для цього побудуємо повернутий на 90° план швидкостей для 1-го та 10-го положення у масштабі . У відповідні точки плану прикладемо всі діючі на механізм активні сили та сили інерції так, як вони прикладені до самого механізму.

Врівноважуюча сила за методом Жуковського вираховується із рівняння:

Попередньо знайдені:

Тоді порахувавши дане рівняння, отримуємо:

Нагадаємо, що попередньо сила мала значення. Як можна побачити, значення сили, отримане за методом Жуковського і за планом сил, близькі.

4.4. Висновки

При силовому розрахунку, проведеному вище, вважали, що тертя в кінематичних парах відсутнє і всі сили, що діють на ланки механізму, розташовані в одній площині. Враховано, що при відсутності тертя сила взаємодії між двома ланками завжди направлена по нормалі до поверхні їх дотику. В поступальній парі всі елементарні сили взаємодії та їх рівнодійна будуть розташовані перпендикулярно напрямній поступальної пари.

Найбільш зручним методом силового розрахунку механізмів є метод планів сил. При силовому розрахунку механізм було розділено на групи Ассура, початок силового розрахунку було проведено з групи, приєднаної останньою в процесі утворення механізму, і закінчено розрахунком ведучої ланки початкового механізму.

Шляхом проведення відповідних розрахунків і при використанні методу Жуковського для знайдення зрівноважуючої сили, було отримано майже однакові значення зрівноважуючих сил (похибка складає 5 %), що свідчить про вірні розрахунки при силовому аналізі.

5. Синтез і аналіз механізму привода

5.1. Задачі

Зубчаста передача є одним з найбільш розповсюджених приводів, призначених для передачі обертання від одного вала до іншого з заданим відношеннях кутових швидкостей. Передача обертів супроводжується передачею крутного моменту, а також передачею механічної роботи і потужності. В більшості робочих, транспортуючих та інших машин ведучою ланкою є вал двигуна, який передає рух ведомій ланці даної машини. Двигун працює більш економічно при великих швидкостях обертання, між тим як швидкість ведомої ланки зазвичай буває значно нижчою, що зумовлюється вимогами технологічного процесу, який виконується машиною, або в транспортуючих машинах – допустимими швидкостями переміщення мас.

Тому між електродвигуном і барабаном ставиться проміжна зубчата передача, яка складається з кількох пар зубчастих коліс і носить назву зубчастого редуктора. [1]

Задачею геометричного синтезу зубчастого зачеплення є визначення його розмірів, а також якісних характеристик (коефіцієнтів перекриття, відносного ковзання, питомого тиску), які залежать від геометрії зачеплення.