- •Імовірнісне моделювання
- •4.1. Метод статистичних випробувань
- •4.2. Генератори випадкових чисел
- •4.2.1. Типи генераторів
- •4.2.2. Лінійні конгруентні генератори
- •4.3. Перевірка послідовностей випадкових чисел
- •4.4. Моделювання випадкових подій та дискретних величин
- •4.4.1. Незалежні випадкові події
- •4.4.3. Умовна подія
- •4.4.4. Випадкова дискретна величина
- •4.4.2. Група несумісних подій
- •4.4.5. Геометричний розподіл
- •4.4.6. Біноміальний розподіл
- •4.4.7. Розподіл Пуассона
- •4.5. Моделювання неперервних випадкових величин
- •4.5.1. Метод оберненої функції
- •4.5.2. Рівномірний розподіл
- •4.5.3. Експоненціальний розподіл
- •4.5.4. Пуассонівський потік
- •4.5.5. Нормальний розподіл
- •4.5.6. Логарифмічно-нормальний розподіл
- •4.5.7. Розподіл і потоки Ерланга
- •4.5.8. Гамма-розподіл
- •4.5.9. Бета-розподіл
- •4.5.10. Розподіл Вейбулла
- •4.5.11. Гіпер- і гіпоекспоненціальні розподіли
- •4.6. Моделювання випадкових векторів
- •4.7. Моделювання випадкових процесів
- •4.8. Статистична обробка результатів моделювання
- •4.8.1. Оцінювання ймовірності
- •4.8.2. Оцінювання розподілу випадкової величини
- •4.8.3. Оцінювання математичного сподівання
- •4.8.4. Оцінювання дисперсії
- •4.8.5. Оцінювання кореляційного моменту
- •4.9. Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •4.9.1. Оцінювання ймовірності
- •4.9.2. Оцінювання середнього значення
- •Висновки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рождение метода Монте-Карло в Лос-Аламосе
- •Дальнейшее развитие и современность
- •Интегрирование методом Монте-Карло
- •Обычный алгоритм Монте-Карло интегрирования
- •Геометрический алгоритм Монте-Карло интегрирования
- •Квантовый метод Монте-Карло
- •Детерминированные гпсч
- •Гпсч с источником энтропии или гсч
- •Пример простейшего гсч с источником энтропии
- •Примеры гсч и источников энтропии
- •Гпсч в криптографии
- •Примеры криптостойких гпсч Циклическое шифрование
- •Аппаратные гпсч
- •Теоретическая основа Принципы построения
- •Графические тесты
- •Статистические тесты
- •Тесты diehard
- •Тесты д. Кнута
- •Тесты nist
- •Практические приложения
- •Конкурс aes
- •Свойства примитивных многочленов
- •Свойства
- •Линейная сложность
- •Корреляционная независимость
- •Алгоритмы генерации примитивных многочленов Готовые таблицы
- •КонфигурацияГалуа
- •Примеры генераторов Генераторы «стоп-пошёл»
- •Каскад Голлманна
- •Пороговый генератор
- •Другие виды Самопрореживающие
- •Многоскоростной генератор с внутренним произведением
- •[Править]Преимущества
- •[Править]Недостатки
- •Моменты
- •Свойства гамма-распределения
- •Связь с другими распределениями
- •Моделирование гамма-величин
- •Определение
- •Форма графика
- •Моменты
- •Связь с другими распределениями
- •Распределение Вейбулла
- •Свойства гиперэкспоненциального распределения
- •Моделирование марковских случайных процессов
- •Марковский процесс с дискретным временем
- •Марковские случайные процессы с непрерывным временем
- •Цепь Маркова
- •Цепь Маркова с дискретным временем Определение
- •Переходная матрица и однородные цепи
- •Граф переходов, связность и эргодические цепи Маркова
- •Примеры
- •Основное кинетическое уравнение
- •Функции Ляпунова для основного кинетического уравнения
- •Примеры функций Моримото
4.5.3. Експоненціальний розподіл
Експоненціальний закон розподілу набув широкого використання в теорії надійності складних систем. Функція щільності експоненціального розподілу випадкової величини має вигляд
Для її моделювання скористаємося методом оберненої функції. Маємо
|
(4.6) |
З виразу (4.6) знаходимо значення хi:
Можна показати, що випадкові величини (1 – ri) мають такий самий розподіл, що і величини ri . Тоді, замінивши (1 – ri), на ri отримаємо
Випадкові величини з експоненціальним розподілом широко застосовуються в задачах моделювання та аналізу СМО, наприклад під час моделювання процесів виходу з ладу та ремонту обладнання, які виникають у складних системах, у разі визначення інтервалів часу між послідовними викликами абонентів у телефонній мережі або замовлень від незалежних клієнтів у будь-якій мережі обслуговування (швидка допомога, служби ремонту, виклик таксі і т. ін.)
Покажемо ще один підхід до моделювання випадкової величини, розподіленої за експоненціальним законом, з використанням методу оберненої функції, який прийнятий у мові GPSS [68]. Цей підхід передбачає заміну функції розподілу ймовірностей кусково-лінійною апроксимуючою функцією.
Розглянемо найпростіший випадок, коли = 1. Апроксимуємо функцію експоненціального розподілу лінійними відрізками таким чином, щоб кожний відрізок можна було використовувати для моделювання за допомогою методу оберненої функції. У мові GPSS функція розподілу апроксимована 23 відрізками. Точки апроксимації xі та значення функції F(хі) у цих точках наведені в табл. 4.3.
Таблиця 4.3. Вузли та значення апроксимованої функції
xі |
F(xі) |
xі |
F(xі) |
xі |
F(xі) |
xі |
F(xі) |
xі |
F(xі) |
xі |
F(xі) |
0 |
0 |
0,4 |
0,509 |
0,75 |
1,38 |
2,3 |
0,9 |
3,2 |
0,96 |
5,3 |
0,995 |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
0,69 |
0,8 |
1,6 |
2,52 |
0,92 |
3,5 |
0,97 |
6,2 |
0,998 |
0,2 |
0,222 |
0,6 |
0,915 |
0,84 |
1,83 |
2,81 |
0,94 |
3,9 |
0,98 |
7 |
0,999 |
0,3 |
0,355 |
0,7 |
1,2 |
0,88 |
2,12 |
2,99 |
0,95 |
4,6 |
0,99 |
8 |
0,9998 |
На рис 4.11 зображено лінійну апроксимацію експоненціальної функції розподілу F(x) з параметром = 1, а на рис. 4.12 — функцію, обернену до неї. Перша функція відображає задані в табл. 4.2 значення, а друга використовується під час моделювання випадкових величин з експоненціальним розподілом.
Рис. 4.11. Апроксимація експоненціальної функції розподілу
Рис. 4.12. Обернена функція до апроксимованої
За
необхідності моделювання випадкової
величини X,
розподіленої за експоненціальним
законом з математичним сподіванням
,
діють таким чином:
генерують значення випадкової величини ri, яке використовують як аргумент оберненої функції (рис. 4.12) експоненціального розподілу з параметром = 1, і знаходять значення функції F(r) (для підвищення точності оцінювання параметрів моделювання функцію розподілу F(r) інтерполюють лінійними відрізками);
знаходять добуток отриманого значення F(r) на
.
Наприклад,
для моделювання часу затримки транзактів,
що має експоненціальний закон розподілу
з параметром
,
у мові GPSS використовують блок
ADVANCE 100, FN$XPDIS
У цьому операторі функція XPDIS (див. табл. 4.3) задає експоненціальний розподіл з інтенсивністю = 1.
