14. Поняття класифікація та структура персоналу

Під трудовими ресурсами слід розу-

міти частину населення працездатного віку,

що має необхідні фізичні можливості, воло-

діє знаннями і практичним досвідом для

здійснення визначеної роботи в народному

господарстві. До трудових ресурсів відносять

як фактично зайнятих, так і потенційних пра-

цівників.

Персонал підприємства (кадри, трудовий колектив) – це сукупність працівни-

ків, що входять до його облікового складу.

Усіх працівників підприємства поділяють на дві групи:

- промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслугову-

ванням;

- непромисловий персонал, зайнятий в основному в соціальній сфері діяльнос-

ті підприємства.

За характером виконуваних функцій промислово-виробничий персонал (далі –

ПВП) підрозділяється на шість категорій:

- робітники;

- керівники;

- фахівці;

- службовці;

- молодший обслуговуючий персонал;

- стажери (учні).

Робітники – це працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції

(наданням послуг), ремонтом, переміщенням вантажів, наглядом за роботою проми-

слових агрегатів, налагодженням та обслуговуванням устаткування.

У залежності від характеру участі у виробничому процесі робітники, у свою чер-

гу, поділяються на основних (виробляючих продукцію) і допоміжних (обслуговуючих

технологічний процес). Окремо виділяють черговий та ремонтний персонал.

Керівники – особи з високою професійною підготовкою, безпосередньо зайняті

управлінням виробничими процесами та підлеглими працівниками. Вони обіймають

керівні посади на підприємств і в межах функціональних служб.

Фахівці – інженерно-технічні працівники, що виконують рядові функції управлін-

ня, здійснюють технічне, організаційне, економічне керівництво виробничими проце-

сами, а також організують діяльність промислово-виробничого персоналу. До цієї ка-

тегорії відносяться інженери, економісти, бухгалтери, соціологи, юрисконсульти, но-

рмувальники, технологи тощо.

Службовці – працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів,

виконують адміністративно-господарську, фінансову, статистичну, обліково-бухгал-

терську, інші функції обслуговування. До цієї категорії відносять діловодів, секрета-

рів, друкарів, табельників, креслярів, копіювальників, архіваріусів, агентів тощо.

До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносять осіб, зайнятих

обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також зайнятих об-

слуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників.

До цієї категорії відносять також прибиральників, двірників, гардеробників, охоронців,

пожежно-вартову службу.

До категорії стажерів (учнів) зазвичай відносять осіб, які набувають практич-

них навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві.

15.Розрахунки чисельності різних категорій працівників

Розрахунок чисельності працюючих є найважливішим завданням визначення об-

ґрунтованої потреби в кадрах для забезпе-чення безперебійного виробничого процесу

на підприємстві.

Планові розрахунки кожної категоріїпрацюючих здійснюються із застосуванням

різних методів визначення їх необхідної чи-сельності.

Для характеристики трудового потенціалу підприємства використовується сис-

тема показників. Кількісна характеристика персоналу здійснюється в першу чергу за

такими показниками, як штатна, явочна і середньоспискова чисельність працівників.

k =Тном/ Теф , (4.20)

Так, за наведеними балансами робочого часу (табл. 4.2) можна визначити кое-

фіцієнт облікового складу:

для періодичного графіку роботи kОБЛ = 251 дн./ 217 дн. =1,16;

для безперервного графіку роботи kОБЛ = 274 дн./ 240 = 1,14.

Явочна чисельність основних та допоміжних працівників кожної професії за змі-

ну (чЯВзм) визначається як добуток кількості однотипного обслуговуваного обладнання

(n) на штатний норматив обслуговування обладнання в цеху (НШТ) за формулою (4.21):

чЯВзм = n *НШТ . (4.21)

Явочна чисельність працівників за добу (чЯВдоб) розраховується шляхом мно-

ження явочної кількості працівників на зміну на число змін протягом доби, тобто за

формулою (4.22):

чЯВдоб = nЗМ *чЯВзм , (4.22)

Штатна чисельність працівників (чШТ) включає заданий штат працівників, необ-

хідний для безперервного обслуговування робочих місць з урахуванням підміни, і ро-

зраховується за формулою (4.23):

чШТ = чЯВдоб * чЯВзм , (4.23)

Потрібну кількість працівників для обслуговування апаратних процесів на виро-

бництві також визначають на основі штатних нормативів.

Штатні нормативи – число працівників за відповідними професіями й кваліфі-

каціями, яких слід залучити для забезпечення виробничого процесу з обслуговування

обладнання протягом зміни. Їх розраховують виходячи з обсягів функцій працівників,

обслуговуючих агрегати з урахуванням можливого суміщення окремих елементів робо-

ти. Розрахунок штатних нормативів за зміну може здійснюватися за формулою (4.24):

Ншт= tоп*(1+ δВ)/Тзм- tвідп

, (4.24)

де δВ – відсоток ненормованих витрат штучного часу на здійснення певної опе-

рації, виражений у частках одиниці до оперативного часу витрат відповідно

до технологічного регламенту виробництва.

Спискова чисельність працівників (чСП) визначається шляхом коригування штат-

ної чисельності (чШТ) з урахуванням коефіцієнта облікового складу персоналу (kОБЛ)

за формулою (4.25):

чСП= kОБЛ *чШТ .

Облікова чисельність промислово-виробничого персоналу на плановий період

(чПВП) визначається виходячи з базисної чисельності (чБ), планового індексу зміни об-

сягу виробництва (JQ) і відносної економії чисельності, отриманої в результаті факто-

рних розрахунків зростання продуктивності праці (ЕПТ

Ч), і розраховується за форму-

лою (4.26):

ПТ

чПВП = чБ * JQ +(- )EЧ .