- •21. Монарх, його правовий статус. Система престолонаслідування.
- •22. Президент, його правовий статус. Основні системи обрання президента. Дострокове припинення повноважень президента
- •23. Компетенція глави держави
- •24. Парламент і парламентаризм. Поняття, внутрішня структура і організація роботи парламентів.
- •25. Компетенція парламентів зарубіжних країн. Характеристика законодавчого процесу.
- •26. Статус депутатів в парламентах зарубіжних країн: вільний і імперативний мандат, імунітет, індемнітет, права і обов’язки депутата парламенту.
- •27. Поняття, види, порядок формування і структура урядів зарубіжних країн.
- •28. Компетенція урядів, їх правотворчість
- •30. Порядок формування, структура і організація роботи муніципальних органів, їх фінансова база і компетенція.
- •29. Поняття і суть місцевого управління і самоврядування. Муніципальні системи зарубіжних країн.
- •31. Конституція Великобританії, її особливості. Основи правового статусу особи.
- •32. Форма правління і особливості конституційного статусу монарха в Великобританії.
- •33. Характеристика парламенту і уряду Великобританії.
- •34. Форма державного устрою Великобританії. Муніципальна система Великобританії.
- •35. Конституція сша 1787 р. І її специфічні риси. Поправки до Конституції сша.
- •36. Форма правління, місце Президента сша в системі державних органів.
- •37. Конгрес сша: характеристика палат парламенту.
- •38. Американський федералізм. Місцеве самоврядування і управління.
- •39. Конституція фрн 1949 р.
- •40. Форма правління, місце Президента в системі державних органів фрн
27. Поняття, види, порядок формування і структура урядів зарубіжних країн.
Уряд – це колегіальний орган загальної компетенції, який здійснює керівництво виконавчою і розпорядчою діяльністю в країні. Види урядів: За пол. складом уряд може бути:1-Однопартійним – утвор. в країнах з двопартійною системою, або з багатопартійною з домінуючою партією, вони також утвор. в презид. республіках і в країнах з авторит або тоталіт пол ладом 2. Коаліційним – утв в парл. монархіях, парл. республіках і в змішаних республіках. 3.Безпартійним – утв в країнах де політичні партії заборонені або мало розвинені. Уряди національної єдності – утв в період гострих кризових ситуацій, коли декілька пол партій не дивлячись на політичні розбіжності приймають на себе відп-ть за все що діється в країні. Уряд парламентської меншості – утв в тому разі, коли після виборів не вдається сформувати парл. більшість, в такому разі найбільша за чисельність мандатів політична партія формує уряд, а одна дві партії що мають не чисельні представництво приймають зобов’язання підтримувати її при голосуванні з важливих питань. Службовий уряд – форм. главою держави з фахівців відп. галузей безвідносно до пол. належності, коли за результатами парл. виборів не вдається сформувати парл. більшість. Тимчасові уряди – форм. непарл. методами, після того як в країні відбувся воєн. або революційний переворот. 2 моделі формув. урядів: Парламентська – хар-ся тим що за результатами парл. виборів формується парл. більшість і представники від цих пол. партій входять до скл. уряду. Позапарламентська – х-на для презид. республік, дуалістичних монархій і деяких презид-парл республік. Уряд формує глава держави за обмеженою участю парламенту. Структура урядів: 4 моделі структури урядів:1-Коли до складу уряду входять керівники всіх органів виконавчої влади с загальнодержавною компетенцією. Така модель хар-на для країн заг. системи права.2-У країнах континентального права (Франція) розрізняють Раду міністрів, Раду кабінету. Засідання ради міністрів проводить президент і на них розглядаються найбільш важливі питання, засідання ради кабінету проходять під головуванням прем’єр-міністра, за дорученням президента з чітко визначених менш важливих питань.3-В соціалістичних країнах у складі уряду формується Президія до якої входить голова уряду, його заступники і керівники силових міністерств, і Президія фактично підміняє уряд.4-У небагатьох країнах існує модель за якою споріднені міністерства об’єднуються в комітети і саме в комітетах вирішуються усі питання.
28. Компетенція урядів, їх правотворчість
До компетенції урядів належать наступні питання:-Управління державним апаратом;-Виконання законів прийнятих парламентом;-Контроль за діяльністю парламенту, форми якого залежать від форми правління;-Питання пов’язані із складанням і виконанням бюджету;-Здійснення зовнішньої політики;- Можливість отримання надзвичайних повноважень;-Нормотворча діяльність.
Уряд може видавати власні підзаконні нормативні акти (постанови, розпорядження). делеговане зак-во- коли парламент надає уряду право видавати нормативні акти що мають силу закону. Необхідність делегованого законодавства зумовлена тим, що парламентська процедура прийняття законів громіздка а інколи рішення потрібно приймати швидко, як правило парламент приймає базовий закон в якому визначається зміст і обсяг законодавчої компетенції, а також принципи яких потрібно дотримуватися при її здійсненні, Акти делегованого законодавства не можуть стосуватися виборів органів державної влади і місцевого самоврядування, прав і свобод людини і громадянина, питань бюджету, вони не можуть змінювати норми базового закону, вони не можуть мати зворотної сили, завжди визначається термін дії закону, встановлюються додаткові форми парламентського контролю за їх здійсненням.
