- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Характеристика постіндустріального суспільства.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Економічна думка стародавнього світу.
- •Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди д. Рікардо.
- •Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •Нова історична школа.
- •Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса.
- •Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •Австрійська школа маржиналізму.
- •Економічні погляди ф. Менгера.
- •Лозаннська школа маржиналізму.
- •А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •Основні течії традиційного американського інституціоналізму.
- •Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
Феодал постійно вилучає в селянина додат-ковий продукт (часто і частину необхідного) у вигляді феодаль-ної ренти, що в залежності від стадії зрілості феодалізму буває трьох типів:
1. Відробіткова рента (панщина) має місце в тому випадку, коли селянин відбуває повинність на землі поміщика. Тут необ-хідна і додаткова праця чітко розділені в просторі і в часі, тобто видно, де і коли селянин працює на свою родину, а де і коли на поміщика.
2. Рента продуктами (натуральний оброк) виникає, коли се-лянин віддає феодалові частину виробленого на своїй ділянці натурального продукту, у якому стираються відмінності між не-обхідною і додатковою працею.
3. Грошова рента. Натуральне господарство виявляється пі-дірваним в кінці феодалізму через залучення селянина до рин-кових відносин, і відносини між ним і феодалом перетворюють-ся в суто договірні, грошові, за яких, як правило, відбувається нагромадження грошей заможними селянами і викуп на волю, а згодом і обертання відносин – купівля маєтку поміщика.
Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
З XI ст. в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації - відродження римських міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), посилення їх господарського значення. Головною причиною цього було економічне піднесення, руйнування натурально-господарських форм виробництва. Вотчинне ремесло вичерпало себе, феодальний маєток не міг розвивати своїх промислових проблем. Успіхи сільського господарства зробили можливим існування населення, яке могло не займатися сільським господарством.
Західноєвропейські міста були невеликими за розміром та населенням, оточені високими мурами, валами, ровами, наповненими водою. У центрі міста на ринковій площі знаходилася ратуша — адміністративний осередок. Тут проходили ярмарки, святкування, забави, всеміські збори. У випадку ворожого нападу населення рятувалося за фортечними мурами і разом з гарнізоном обороняло місто. У містах жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі, друкарі).
Інтенсивний розвиток ремесла в XII—XIII ст. сформував цеховий лад у містах. Середньовічний цех організовувався лише за професійними ознаками (шевський, ковальський, кравецький, ювелірний тощо). Кожний цех мав свій статут. Документ узаконював, регламентував не тільки виробничі, духовні, а й моральні засади життя ремісничого колективу.
Значення цехової організації. Торгові гільдії.
Інтенсивний розвиток ремесла в XII—XIII ст. сформував цеховий лад у містах. Цех – це територіальне об'єднання ремісників однієї спеціальності, переважно у межах одного міста, що монополізували виробництво і збут певних видів продукції на відповідній території. Причини виникнення: необхідність згуртування проти об’єднаного розбійницького дворянства, потреба ремісників у спільних ринкових приміщеннях, зростання конкуренції збоку сільських ремісників. Цехи мали строгу ієрархічну структуру: учень (7 років підготовки), підмайстер (10–12 років), майстер, цехова старшина на чолі з старостою. Кожна група мала свої чітко визначені права і обов’язки. Перехід на кожну нову ступінь був утруднений професійним і майновим цензом.
Хоча головна функція цеху виробнича, але важливе значення вони мали у військовій, оборонній справі. Виступали своєрідною релігійною одиницею. Кожний цех мав свій статут, атрибутику і символіку. Документ узаконював, регламентував не тільки виробничі, духовні, а й моральні засади життя ремісничого колективу.
Для запобігання конкуренції інших міст треба було заповнити міський ринок доброякісними товарами. Тому за неякісні вироби паризьких пекарів, наприклад, ставили до ганебного стовпа. Цехова регламентація була економічно раціональною в XIII—XV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку міського ремесла. Вона сприяла виробництву якісної продукції, але згодом почала стримувати піднесення продуктивних сил. Зусилля цехів увіковічити дрібне виробництво, поставити всіх в однакові умови гальмувало технічний прогрес.
У середні віки жваво розвивалася сухопутна торгівля. Відсутність битих шляхів, хижацька поведінка феодалів, натуральний характер господарства, розбійницькі ватаги змушували торговців (купців) об'єднуватися у професійні корпорації – торгові гільдії. Так само, як і цехи, гільдії, захищаючи інтереси купецтва, одночасно регламентували ціни на товари, встановлювали еталони їх якості тощо, залишаючи середньовічному купцеві відносно невелику свободу вибору. Проте купці тримали у своїх руках органи міського самоуправління (магістрати), фінанси, судові органи, воєнно-поліційний апарат.