3. Аналіз асортименту і структури продукції

Мета аналізу — вироблення рекомендацій для зміни асорти­менту та структури продукції на майбутній період з урахуванням потреб ринку і можливостей підприємства.

Система формування асортименту про­дукції включає такі основні позиції:

• визначення поточних і перспективних потреб покупців;

• оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається чи планується до випуску

• вивчення життєвого циклу виробів і вжиття вчасних заходів ля впровадження нових, більш досконалих видів продукції і вилучення із виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;

• оцінювання економічної ефективності і ступеня ризику змін і асортименті продукції.

Узагальнену характеристику змін в асортименті продукції дає коефіцієнт змін в асортименті продукції, рівень якого визначають так:

При цьому враховують у виконання асортименту фактичний випуск продукції кожного виду у звітному періоді, але не більше під базового (планового, минулого періоду). Розрахуємо величи­ну цього коефіцієнта за даними табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Дані про зміну асортименту і структуру продукції

Виріб	Обсяг виробництва продукції у зіставних цінах, тис. грн		Темпи зростання, %	Структура виробництва, %
А В с д	28 800 33 600 19 200 14 400	25 200 33 264 22 176 20 160
Усього	96 000	100 800		100,00	100,00

Для характеристики інтенсивності структурних перетворень на підприємстві можна використати коефіцієнт структурної активності, який ми пропонуємо розрахувати так:

^{де ∆Ч} — зміна питомої ваги і-го виду (номенклатурної групи) продукції в загальному обсязі випуску (продажів) за досліджува­ний період;

п — число номенклатурних груп (видів) продукції.

Чим активніші структурні перетворення на підприємстві, тим вищий рівень цього коефіцієнта.

Причини зміни асортименту продукції можуть бути як зовні­шніми, так і внутрішніми. До зовнішніх належать кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, невчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин. Внутрішні причини — це недоліки в організації виробництва, пога­ний технічний стан обладнання, його простої, аварії, нестача елек­троенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі упра­вління і матеріального стимулювання.

Зміна структури виробництва справляє великий вплив на всі економічні показники: на обсяг випуску продукції у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість продукції, прибуток, рен­табельність. Якщо збільшується частка дорожчої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те саме відбувається з обсягом прибутку при збільшенні частки ви­сокорентабельної продукції і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень переліче­них показників можна здійснити за методом ланцюгової підстановки (табл. 3.3), який дає змогу абстрагуватися від усіх факторів, крім структури продукції:

Таблиця 3.3 Аналіз структури виробленої продукції

Виріб	Ціна оптова за1 туб, грн	Обсяг виробництва продукції, туб		Структура продукції, ℅		Вартість випущеної продукції в цінах базового періоду, тис.грн.			Зміна товар-ної проду-кції за рахунок структури, тис.грн
		to	t1	to	t1	to	Факт при базовій структурі	t1
А	5 000	5 760	5 040			28 800		25200
В	6 000	5 600	5 544			33600		33264
С	7 000	2 743	3 168			19200		22176
D	7 500	1 920	2 688			14400		20160
Усього		16 023	16 440			96 000		100 800

Якщо продукція однорідна, то для розрахунку впливу струк турного фактора на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна також застосовувати метод абсолютних різниць. Спершу необхідно визначити, як зміниться середній рівень ціни одиниці продукції (∆Цстр) за рахунок структури (табл. 3.4)

Виріб	Відпускна ціна за 1 туб, грн	Структура продукції, %			Зміни середньої ціни, грн
		to	t1	+,-
А	5000	35,95	30,66
В	6000	34,95	33,72
с	7000	17,12	19,27
Б	7500	11,98	16,35
Усього	—	100,00	100,00	—