1.3. Міжнародна економіка.
1.3.1. Загальне поняття міжнародної економіки.
Формування світового ринку закономірно обумовило встановлення міждержавних зв’язків зі своїми характерними рисами, особливостями та закономірностями. Базуються вони на теорії міжнародної економіки.
Міжнародна (світова) економіка має трактування у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні - це теорія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу. Більш вузьке трактування визначає її як частину теорії ринкової економіки, що вивчає закономірність взаємодії суб’єктів різних держав в міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав.
Базою міжнародної економіки є теорія ринкової економіки, мікроекономіка і макроекономіка. Поєднання їх з прикладними економічніми дисциплінами, такими як міжнародний маркетинг, фінанси, облік тощо створило універсальну теорією відкритої економіки, яка застосовується у більшості країн світу і у сфері їх економічної взаємодії.
Предметом теорії міжнародної економіки є [ 18 с.11]:
закономірності функціювання і розвитку у міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя;
закономірності формування сукупного попиту і сукупної пропозиції на товари та фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обігу;
інструменти аналізу і програмування відкритої національної економіки, зокрема її реального, бюджетного, грошового і зовнішнього секторів в умовах їх взаємодії з економікою інших країн;
тенденція розвитку міжнародних фінансових ринків і фінансових механізмів, які обслуговують функціювання міжнародної економіки;
інституційна структура регулювання міжнародної економіки, принципи її формування, тенденції розвитку та шляхи удосконалення.
Ключовими поняттями теорії світової економіки є: товар; міжнародна макроекономіка та мікроекономіка; міжнародна кооперація праці; міжнародна торгівля; міжнародний поділ праці; міжнародний поділ факторів виробництва; світове господарство; сукупний попит та сукупна пропозиція; ринок - внутрішній, національний, світовий; фактори виробництва (праця, капітал, земля, технологія); експорт; імпорт; торговий оборот, торгове сальдо тощо. Вищеназвані категорії розглядаються на вищому від національного рівні. Зокрема, в міжнародній економіці сукупний попит та сукупна пропозиція трактуються як абстрактні величини, які характеризують обсяги сукупного виробництва всіх товарів у національних і міжнародних масштабах залежно від деякої їх узагальненої світової ціни. Одночасно, світова економіка розглядається у нерозривному зв’язку з національними економіками. Такий зв’язок прослідковується у схемі міжнародної економіки (рис.3.1) [ 18 с.24 ].
За схемою: юридичні особи (підприємства, бізнес) виробляють товар і продають його фізичним особам (людям, домашнім господарствам), які купляючи товар, оплачують його вартість і несуть витрати. Одночасно люди продають підприємствам наявні у них фактори виробництва - свою працю, землю, капітал, технологію, отримують дохід за рахунок купівлі їх підприємствами. Такий, примітивно зображений, принцип дії національної економіки. Але, оскільки національна економіка тісно пов’язана з зовнішнім світом, а фактори виробництва розміщені як всередені країни, так і за її межами, то у схемі з’являється верхня оболонка - зарубіжжя. Прямі та зворотні зв’язки на схемі відображають зв’язки національної економіки з міжнародною економікою. Таким чином отримуємо схему міжнародної економіки. За цією схемою: підприємства можуть продавати свою продукцію не лише у своїй країні, а й за кордоном, за що отримають оплату від іноземного покупця. Одночасно підприємець за кордоном може найняти іноземних робітників, арендувати землю та побудувати підприємство. При цьому він буде платити за використання іноземних факторів виробництва. З іншого боку, люди мають вибір - купляти товар всередені країни, або за кордоном, маючи витрати на імпорт. Але в той же час вони можуть продати належні їм фактори виробництва за кордон - здати землю в оренду іноземцю, влаштуватися працювати за кордоном або дозволити іноземні капіталовкладення у своє підприємство і отримувати від цього дохід. Наведена схема підтверджує те, що сучасна економіка є міжнародною.
Ознаками міжнародної економіки є:
розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;
міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, в першу чергу у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);
самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов`язана з обслуговуваніям міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;
Рис. 3.1. Схема міжнародної економіки.
система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості і стабільності економічного розвитку;
економічна політика держав, що виходять з принципів відкритої економіки.
Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом - для світового господарства, а всі вони разом узяті характеризують міжнародну економіку в цілому.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що міжнародна економіка вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, фінансування і формування міжнародної економічної політики.