- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Типи стародавніх цивілізацій.
- •Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •26.Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму у сільському господарстві
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Глобалізація світової економіки
- •37. Економічна думка стародавнього світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму
- •39. Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політекономії.
- •41. Школа фізіократів. Економічні погляди ф.Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •43. Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •45. Економічні погляди д.Рікардо.
- •45. Економічні погляди т. Мальтуса
- •47. Теоретичні погляди ж. Б. Сея
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53. Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •56. Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса. Трудова теорія вартості
- •Теорія додаткової вартості
- •Теорія капіталу
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •60. Економічні погляди ф. Менгера.
- •61. Лозанська школа марджиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63. Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного американського інституціоналізму
- •65. Криза неоклассики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж. М. Кейнса
- •Макроекономічна теорія
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •69. Економічна суть та структура неоконсервативного напряму
- •70. Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
44. Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
Наступний, третій, етап еволюції класичної політекономії припадає на першу половину ХІХ ст.
Цей період був відзначений рядом нових історичних умов капіталістичного розвитку:
1) перетворення капіталістичних ринкових відносин та підприємництва у переважаючі;
2) входження в епоху промислової революції, що була означена як техніко-технологічними зрушеннями у вигляді поширення машинного виробництва, так і глибоким та необоротним структуруванням суспільства на два основні класи - найманих робітників та капіталістів;
3) поширення таких соціально-економічних наслідків промислової революції, як пролетаризація більшості виробничого населення, виникнення безробіття, зростаючого зубожіння чисельних верст суспільства;
4) прояв і загострення системи економічних та соціальних суперечностей класичного капіталізму;
Зазначений етап еволюції класичної школи характеризується найбільш широким та чисельним колом послідовників А.Сміта, популяризацією його наукових ідей, їх подальшим теоретичним розвитком. Цей етап представлений в Англії працями Д.Рікардо та прихильниками рікардіанства, Т.Р.Мальтуса, В.Н.Сеніора, у (питання 45-46)
Прикладом подальшої теоретичної еволюції класичної школи є наукова спадщина англійського економіста У.Н.Сеніора (1790-1864). Ознаками новітніх підходів стали дослідження корисності як фактору ринкової цінності блага, її спадного характеру, ролі ринкової пропозиції та попиту. В працях Сеніора почав розроблятися перспективний суб'єктивно-психологічний підхід до інтерпретації витрат виробництва (теорія "утримання"). Його вчення відзначено переважанням позитивного аналізу ринкових процесів, конкурентних сил та монополізації, проблем грошового обігу та стабільності грошової системи.
Підсумком вивчення теми є ознайомлення з поглядами завершувача класичної школи політичної економії Дж.С.Мілля (1806-1873), який очолив останній, четвертий, етап її еволюції.
Основні наукові твори: "Досліди з деяких невирішених питань політичної економії" (1844), "Принципи політичної економії" (1848).
Праця Дж.С.Мілля 1848р. стала найбільш авторитетним системним викладенням класичної теоретичної спадщини. В другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. вона також була визнаним навчальним джерелом з класичної політекономії. На її основі в означений період була побудована базова економічна освіта в Україні.
Основний науковий внесок Дж.С.Мілля полягає в систематизації, узагальненні та об'єднанні теоретичної спадщини представників класичної школи в єдине цілісне вчення. В роботі "Принципи політичної економії" він здійснив синтез основних класичних теоретичних підходів: ідей ринкового лібералізму та елементів теоретичної системи Сміта, теорію народонаселення Мальтуса, теорію реалізації та ринків Сея, теорію ренти та міжнародної торгівлі Рікардо та ін. Мілль органічно поєднує класичний ринковий лібералізм з елементами економічного реформізму. Відносини виробництва, підприємництва та ринковий механізм Мілль вважав сферою панування природного економічного порядку, а тому недоторканими для свідомого втручання. Об’єктом реформування він вважав відносини розподілу, виступав за вдосконалення системи оподаткування, державне сприяння науково-технічному розвитку, впровадження соціального забезпечення громадян. В програму демократичних реформ включав розвиток кооперативного руху, співучасть робітників у прибутках, колективне співволодіння та співуправління власністю, систему демократичних соціально-політичних та правових перетворень.
Дж.С.Мілль на століття випередив та в основних рисах передбачив ті напрями реформування ринкової системи, що отримали практичне втілення в розвинутих країнах у другій половині ХХ ст. Його реформаторські підходи виявились по своїй суті подібними моделі соціально-ринкової економіки, скандинавській моделі, перерозподільчим функціям сучасної соціальної політики держави.
