5. Сутність інформаційного процесу управління

Потреба в управлінні виникає в тому випадку, коли необхідна координація дій членів деякого колективу, об'єднаних для досягнення загальних цілей. Такими цілями можуть бути: забезпечення стійкості функціонування чи виживання об'єкта управління в конкурентній боротьбі, одержання максимального прибутку, вихід на міжнародний ринок і т.д. Цілі спочатку носять узагальнений характер, а потім у процесі уточнення вони формалізуються управлінським апаратом у вигляді цільових функцій.

Відповідно до кібернетичного підходу система управління являє собою сукупність об'єкта управління, наприклад підприємства, і суб'єкта управління - управлінського апарата (Рис. 8). Останній поєднує в собі управлінців, які визначають мету діяльності, розробляють плани, а також контролюють їхнє виконання. У задачу ж об'єкта управління входить виконання планів, вироблених управлінським апаратом, тобто реалізація тієї мети діяльності, для якої створювалася система управління.

Інформація про зс

С У

З П

ОУ

Дія ЗС

Рис. 8. Структура системи управління відповідно до кібернетичного підходу

Обидва компоненти системи управління зв'язані прямим (П) і зворотнім (З) зв'язками. Прямий зв'язок - потік директивної інформації, що направляється від управлінського апарата до об'єкта управління, а зворотній - потік звітної інформації про виконання прийнятих рішень, що направляється в зворотному напрямку.

Директивну інформацію створює управлінський апарат відповідно до цілей управління та наявної на об’єкті управління економічної ситуації, а також інформації про навколишнє середовище. Звітна інформація формується об'єктом управління і відбиває внутрішню економічну ситуацію, а також ступінь впливу на неї зовнішнього середовища (затримки платежів, порушення подачі енергії, погодні умови, суспільно-політична ситуація в регіоні і т.д.). Зовнішнє середовище впливає не тільки на об'єкт управління, але і на управлінський апарат, рішення якого залежать від зовнішніх факторів (стан ринку, наявність конкуренції, величина процентних ставок, рівень інфляції, податкова і митна політика тощо).

В АУІС потоки інформації між суб’єктом та об’єктом управління, зовнішнім середовищем обробляються та аналізуються засобами інформаційних технологій, що забезпечує високу ефективність управління економічним об’єктом.

6. Економічні задачі уіс

А) Інфор­маційні управлінські задачі економічного приз­начення.

Реалізація інформаційного процесу управління озна­чає виконання різних інформаційних операцій. Кожна та­ка операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов'язана з інформацією та її перетворен­ням. Виконання інформаційних операцій зводиться до роз­в'язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління. Їх називають інфор­маційними управлінськими задачами економічного приз­начення. Комплекси задач управління забезпечують в АІС формування відповідних груп техніко-економічних показників (ТЕПів), значення яких вико­ристовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління виробничо-господарською і фі­нансовою діяльністю підприємства.

Задачі управління насамперед мають на меті відшу­кання значень вихідних показників. Вони розглядаються як об'єкт автоматизованого розв'язання за допомогою ПЕОМ. З погляду кінцевого користувача задачі за своїм призначенням поділяють на регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого економічного аналізу.

Кожна регламентна задача полягає в обробленні да­них, пов'язаних економічним змістом, у складанні форм звітності без додаткового втручання управлінського працівника, що формуються в чітко визначені терміни і регламентуються за змістом.

Задачі інформаційно-довідкового обслуговування ут­ворюють клас задач, які забезпечують інформаційний сер­віс для користувача. Вони передбачають формування за запитами користувача необхідної інформації для опера­тивного створення доповідей, аналітичних записок, до­відок, фрагментів звітів, не регламентованих терміном укладання і змістом. Призначення таких задач полягає в підвищенні рівня оперативності управління. Розв'язують їх у міру виникнення необхідності в додатковій інформа­ції залежно від виробничої ситуації. Технологічною осно­вою їх розв'язання є режим "Запити", реалізо­ваний вибором із БД за вказівкою кінцевого користувача важливих для управління даних і видачею їх на екран дисплея в найзручнішій для користувача формі. При цьому забезпечується негайне задоволення сформовано­го користувачем запиту. Фільтрація даних та їх вибірко­ве відображення на екрані дисплея дають змогу зробити вихідну інформацію більш цілеспрямованою, що сприяє активному її використанню в оперативному управлінні. Активність кінцевого користувача при розв'язуванні та­ких задач дуже висока. Розв'язання задач інформаційно-довідкового обслуго­вування сприяє збільшенню гнучкості АІС управління.

За­дачі поглибленого економічної аналізу, дають змогу детально вивчити суть явищ і процесів, що спостеріга­ються, виявити закономірності та тенденції економічного і соціального розвитку об'єкта управління. Для розв'я­зання таких задач використовують розвинений апарат математичних методів (математичне програмування; математична логіка; теорія графів; теорія множин; теорія масового обслуговування; дослідження опе­рацій; теорія ігор та інших видів прикладної математики) й економіко-математичних моде­лей (EMM).

Економіка-математичні моделі — особливий клас попередньо моделей, що відображають різні економічні процеси в народному господарстві та його ланках, різні інформаційні аспекти управління.

Так, в основу розв'язання аналітичних задач, задач ці­ноутворення покладено апарат індексного аналізу. Для розв'язання задач аналізу ефективності виробництва, тем­пів зростання, приросту використовується математичне оброблення динамічних (часових) рядів. Для оптимізації показників діяльності підприємства застосовують методи лінійного програмування. Для розв'язання задач прогнозування показників виробничо-господарської діяльності використовують методи багатофакторного кореляційного та регресійного аналізу. Для логіко-математичного опису системи під час експериментів на ЕОМ застосовують іміта­ційні моделі.

Технологічною основою розв'язання задач поглибле­ного економічного аналізу є сукупність пакетів приклад­них програм (ППП), орієнтованих на реалізацію EMM. Ос­новні напрями розвитку EMM в автоматизації управління сконцентровано в рамках побудови економіко-математичного забезпечення УАІС на основі концепції банку моделей аналізу і прогнозування господарських процесів. Банк мо­делей - це багаторівневий комплекс математичних, еконо­міко-математичних, економіко-статистичних моделей. ЕММ є специфічними для ринкової економіки: це моделі теорії фірми, моделі маркетингу, моделі вільної конкурен­ції, моделі індикативного планування.

Необхідною умовою застосування EMM для розв'язання задач управління є забезпеченість моделей пот­рібною інформацією. Як би добре модель не описувала дос­ліджуваний об'єкт, але якщо на практиці неможливо здобу­ти вірогідні дані про значення всіх коефіцієнтів і парамет­рів, що складають модель, її використання стає неефектив­ним.

Б) Типи задач, що розв’язуються за допомогою УАІС.

Система оброблення даних складається із задач — ал­горитмів або сукупностей алгоритмів формування вихід­них документів (повідомлень), що мають певне функціо­нальне значення для управління діяльністю суб'єкта гос­подарювання. Будь-яку задачу оброблення даних можна подати у вигляді:

У = f (х), де у — вихідна сукупність показників; f — операторний комплекс, що складається із взаємозв'язаних елементарних операцій оброблення даних; х — вхідний комплекс показників (первинних і проміжних).

Розв'язування задачі є процесом здобуття підсумково­го показника (документа), що містить інформацію для прийняття рішень під час управління діяльністю суб'єкта господарювання. Робота над кожною задачею, що розв'язується в АІС, складається з таких етапів: формулювання мети розв'язання задачі; вибір методу розв'язання; розроблення алгорит­му; складання програми; розв'язання задачі в УАІС; ана­ліз результатів; прийняття рішень. За характером впливу на керований об'єкт задачі поді­ляють на три класи:

1. Розрахункові задачі. При їх розв'язуванні знахо­дять кількісні величини, що характеризують діяльність суб'єкта господарювання. Ґрунтуються на алгоритмі пря­мого розрахунку, регламентуються економічними та пра­вовими умовами. Розрахункові задачі, що розв'язуються регулярно з ус­тановленою циклічністю і не потребують миттєвої реакції обчислювальної системи, реалізуються в режимі пакетно­го оброблення. Кілька таких задач об'єднуються в пакет, який вводять й обробляють в ЕОМ.

2. Оптимізаційні (варіантні) задачі. У процесі їх розв'язування на основі оптимізаційного алгоритму з ви­користанням економіко-математичних методів здійсню­ють багаторазові повторення розрахунків. Це дає змогу вибрати за заданим критерієм вихідну інформацію для прийняття управлінського рішення, яка найадекватніше відповідає виробничо-господарській ситуації.

3. Задачі, що не формалізуються або слабко формалі­зуються. Ці задачі в рамках системи підтримки прийнят­тя рішень (СППР) побудованої на основі систем штучного інтелекту орієнтовані на надання особі, яка приймає рішення (ОПР), допомоги в пошуках розв'язку задачі.

Системи підтримки прийняття рішень орієнтовані на розв'язання слабкоформалізованих (задачі, розвязання яких не можна представити у вигляді конкретного алгоритму) задач управління, які виникають внаслідок невизначеності ринкового середовища.

15