- •1. Структура, зміст, мета курсу. Поняття про охорону праці.
- •2. Історія розвитку науки про охорону праці.
- •3. Стан охорони праці в Україні
- •4. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •5. Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи.
- •6. Права працівників на охорону праці під час роботи
- •7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •8. Охорона праці жінок.
- •9. Право працівників на оп при укладенні трудового договору
- •10. Cтимулювання охорони праці
- •11. Обовязки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Обовязкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •14. Фінансування охорони праці
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •16. Права посадових осіб держпромгірнагляду як центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •18. Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •19. Дослідження виробничих нещасних випадків.
- •20. Види розслідування.
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму.
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків.
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків.
- •24. Форми актів розлідування нещасних випадків.
- •25.Поняття управління охороною праці.
- •26. Система управління охороною праці (суоп).
- •27.Функції та задачі управління охороною праці на виробництві.
- •28.Органи державного управління охороною праці.
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці.
- •30. Служба охорони праці на підприємстві.
- •31. Економічне значення поліпшення умов та охорони праці.
- •32. Показники ефективності заходів поліпшення умов та оп.
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці.
- •34. Методи економічної оцінки ефективності заходів, направлених на поліпшення умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36. Причини виробничих нещасних випадків.
- •37. Вплив параметрів мікроклімату на людину.
- •38. Методи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •39. Оздоровлення повітряного середовища приміщень.
- •40. Вентиляція, види вентиляції.
- •41. Кондиціювання повітря.
- •42. Природне освітлення, його значення для працюючих.
- •43. Освітлення виробничих приміщення, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення.
- •45. Розрахунок освітлення.
- •46. Загальна характеристика та вплив іонізуючих випромінювань на людину.
- •47. Одиниці виміру іонізуючих випромінювань.
- •48. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •49.Поняття про гранично припустиму дозу(гпд) загального опромінення. Її величина на рік для людини.
- •50. Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань.
- •51.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •52. Електромагнітні випромінювання (емв). Природа, вплив на людину.
- •53.Методи захисту від емв.
- •54. Стандарти та безпечні рівні випромінювань комп’ютерів для організму людини.
- •55. Електромагнітні випромінювання комп'ютера.
- •56. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів.
- •57. Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.
- •58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму.
- •59. Інфразвук. Природа. Методи захисту.
- •60.Ультразвук. Природа. Методи захисту.
- •61. Випромінювання оптичного діапазону. Захист від їх дії.
- •62. Класи шкідливості підприємств та розміри санітарних зон.
- •63. Вимоги до розміщення підприємств в залежності від їх класу.
- •64. Поняття “небезпечна зона” виробничого обладнання.
- •65. Загальні умови безпеки до виробничого обладнання
- •66. Безпека при експлуатації систем , що працюють під тиском
- •67. Безпека при експлуатації підйомно-транспортних засобів
- •68. Загальні вимоги безпеки до посудин , що працюють під тиском
- •69. Безпека при експлуатації балонів
- •70.Актуальність питань електробезпеки
- •71. Основні визначення електробезпеки
- •72. Дія електричного струму на організм людини
- •73. Термічна дія струму
- •74. Електролітична дія струму
- •75, Біологічна дія струму
- •76. Чинники ,що впливають на тяжкість уражень електричним струмом
- •77. Поняття «пороговий відчутний струм».
- •80. Напруга кроку.
- •81. Причини електротравм.
- •82. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •83. Забезпечення безпеки електрообладнання.
- •84. Електрозахисні засоби
- •85. Надання першої долікарської допомоги ураженому електричним струмом
- •87. Статистика та динаміка пожеж в Україні.
- •88. Основні причини пожеж.
- •89. Суть процесу горіння. Види горіння.
- •90. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •91. Класифікація пожежонебезпечних зон в приміщеннях та поза ними.
- •92. Організаційні та технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.
- •93. Пожежна безпека електроустаткування.
- •94. Пожежна сигналізація.
- •95. Принцип дії та класифікація вогнегасних засобів.
- •96. Принцип дії вогнегасних засобів (води, вогнегасників різних типів).
43. Освітлення виробничих приміщення, світлотехнічні величини нормування освітлення, види виробничого освітлення.
Освітлення на робочих місцях справляє багатоплановий вплив на працівника, зокрема на його емоційний стан, працездатність, мотивацію, продуктивність і безпеку праці. Світло — це випромінювання електромагнітних хвиль, яке викликає зорові відчуття. Простір, який споглядає людина при нерухомому положенні очей і голови, називається полем зору. Рівень освітлення на робочих місцях впливає на гостроту зору, тривалість ясного бачення, контрастну чутливість і здатність бачити на далекій і близькій відстані. Гострота зору підвищується зі збільшенням яскравості і контрасту. Недостатнє освітлення може призводити до неадекватного сприйняття об’єктів. Разом з тим перевищення певних меж освітлення може викликати осліплення і зниження працездатності. Погане освітлення не тільки негативно впливає на зорову працездатність, яка виявляється болями очей та голови, а й викликає загальну втому. Втома зорового аналізатора пов’язана з центрами мозку, які гальмують його діяльність, що виявляється в погіршенні уваги, порушенні координації рухів, роздратуванні працівника.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: 1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огоро-джувальних конструкціях. 2. Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщеннь, які не мають природного освітлення. 3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
Світлотехнічні величини нормування освітлення:
- освітлення,
- кольорове забезпечення,
- інфрачервоне випромінювання,
- ультрафіолетове випромінювання.
Нормами встановлюються мінімально допустимі величини освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкритих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і характеристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні).
Згідно з нормами всі роботи в залежності від розміру об'єкта розрізнення поділяються на 8 розрядів, більшість з яких ділиться на 4 підрозряди (а, б, в, г) за характером фону р та величиною контрасту об'єкта з фоном К.
На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень відповідає III...VIII розрядам зорових робіт. Приміщення в основному обладнуються системами комбінованого освітлення. На поточних лініях воно локалізоване.
Крім робочого освітлення, нормами передбачається встановлення аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.
44. Вимоги до штучного освітлення. Джерела штучного освітлення.
Штучне освітлення житлових приміщень тепер в основному проводиться електричними та люмінесцентними лампами. Недостатнє або неправильно обладнане штучне освітлення порушує функції ока, викликає стомлюваність, знижує працездатність. Найбільш доцільними для житла є світильники рівномірно розсіяного і відбитого світла. Лампа розжарювання - найбільш розповсюджене і зручне джерело штучного освітлення. Спектр її випромінювання відрізняється від природного світла більшим вмістом червоних і оранжевих променів та відсутністю ультрафіолетових. Люмінесцентна лампа - це трубка із звичайного скла, внутрішня поверхня якої покрита люмінофором. Трубка заповнена парами ртуті, при включенні між електродами, що знаходяться у двох кінцях трубки, виникає електричний розряд, який генерує ультрафіолетові промені. Під впливом ультрафіолетових променів починає світитися люмінофор.Люмінесцентні лампи мають І Інші недоліки. Частота коливань світлового потоку люмінесцентних ламп відповідає імпульсній частоті електричного струму, і при розгляданні предметів, які рухаються, виникають різні спотворення зорового зображення у вигляді множинних контурів. Це явище називають "стробоскопічним" ефектом. А при невеликій освітленості приміщення люмінесцентними лампами (менше 75-150 лк) може з'явитися "сутінковий" ефект -освітленість здається малою навіть при розгляданні великих деталей. Тому при користуванні люмінесцентними лампами рівень освітлюваності повинен бути не нижче 75-150 лк.В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії.Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей.
