3. Функції теоретичної економіки та її місце в системі економічних наук.

В якості універсальної науки теоретична економіка виконує ряд важливих функцій: пізнавально-теоретичну, практичну, прогностичну, виховну і методологічну.

Пізнавально-теоретична функція - полягає у вивченні та поясненні процесів і явищ економічного життя, у розкритті закономірностей функціонування та принципів управління суспільним виробництвом. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія збагачує знання людей, розширює науковий світогляд, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства.

Практична функція – реалізується у визначенні мети і напрямів економічного зростання, рекомендації для економічної поведінки суб'єктів економічної системи, пріоритетів і цілей економічної політики держави.

Практичне значення теоретичної економіки полягає у тому, що знання, одержані нею, ведуть до передбачення, а передбачення - до дії (відома формула французького філософа і соціолога Огюста Конта (1798-1857) ). Теоретична економіка - це не набір правил про те, як стати багатим. Вона не дає готових відповідей на усі питання. Теорія - лише інструмент, спосіб осмислення економічної діяльності. Володіння цим інструментом, знання економічних основ зможуть допомогти кожному зробити правильний вибір у багатьох ситуаціях господарської діяльності.

Прогностична функція - виявляється у прогнозуванні шляхів і напрямів доцільної економічної діяльності, у розробці наукових основ передбачення перспектив розвитку суспільного виробництва.

Виховна функція - зводиться до формування у людей економічної культури, підприємливості та ініціативи, ринкового економічного мислення, причому не тільки буденного, а і наукового. А це, в свою чергу, дає їм можливість виробити професійну, науково обґрунтовану поведінку господарювання.

Методологічна функція - реалізується через створення теоретичної основи для системи конкретних економічних наук, оскільки розкриває базові поняття, категорії, закони, принципи господарювання, які проявляються у всіх сферах людської діяльності.

Ще представник австрійської школи Карл Менгер у XIX столітті підкреслював, що економічні знання дає не лише економічна теорія, а ціла мережа самостійних конкретних економічних дисциплін з особливими завданнями, предметами і логічними прийомами. Конкретні економічні науки виробляють систему правил, необхідних для практичної діяльності, а тому відносяться не до області загальної теорії, а мистецтва в господарській практиці. Найважливіше завдання теоретичної економіки - бути каркасом не лише всієї системи економічних наук, але й учбових дисциплін, що робить її основою вищої економічної освіти.

Теоретична економіка є методологічним фундаментом цілого комплексу економічних наук:

• галузевих (економіка промисловості, будівництва, торгівлі, сільського господарства тощо);

• функціональних (фінанси, бухгалтерський облік, аудит, банківська чи страхова справа, прогнозування, маркетинг, менеджмент тощо);

• інформаційно-аналітичних (статистика, економічний аналіз, економіко-математичні методи);

• міжгалузевих (економічна географія, демографія, історія народного господарства, історія економічних вчень, економічна історія та ін.

Водночас теоретична економіка - одна із наук про суспільство поряд з історією, філософією, соціологією, правом та іншими. Вона покликана розкрити одну із сторін суспільного життя – економічну.