13. Загальна х-ка пдв.

Як вже зазначалось, податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, а саме - однією з форм універсальних акцизів. ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів.

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору, оскільки споживання є більш сталою величиною, на відміну від доходів чи прибутку. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи і послуги, забезпечує надійність і стабільність бюджетних надходжень, оскільки зміна в уподобаннях споживачів не відображається на зменшенні доходів бюджету (що є проблемою для податків на споживання з обмеженим переліком оподатковуваних товарів). Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю сплати останнього, а крім того, забезпечують нейтральний вплив на процеси ринкового ціноутворення. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб’єктами підприємницької діяльності. Крім того, відсутнім є кумулятивний ефект в ціноутворенні, коли податок нараховується на податок. Від податку на додану вартість набагато важче ухилитись в порівнянні з прибутковими податками, оскільки база оподаткування підраховується набагато простіше, а його стягнення на всіх етапах реалізації вводить “механізм автоматичного контролю” за правильністю нарахування суми податку на попередній стадії реалізації.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також відволікання оборотних коштів підприємств.

Об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою повної вартості товару чи послуги, це та її частина, яка створюється саме на цьому етапі виробництва. Обчислити її обсяг можна двома методами : перший - від повної вартості відрахувати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру (саме цей метод застосовується в Україні); другий - скласти величини заробітної плати, прибутку, непрямих податків, амортизації, та деякі інші. Оподаткування доданої вартості створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах їх виробництва і реалізації.

З 1 жовтня 1997 року в Україні був введений в дію новий Закон щодо ПДВ, який досить суттєво змінив механізм стягнення податку, що діяв раніше. Розглянемо основні елементи діючого механізму стягнення ПДВ.

15. Поняття податкового зобов’язання і податкового кредиту при справлянні пдв. Порядок їх формування.

Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов'язань

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання

товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період,

протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на

банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що

підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за

готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в

разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській

установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів -

дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання

митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного

законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що

засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт

суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий

метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266

пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

187.2. У разі постачання товарів або послуг з використанням

торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не

передбачає наявності касового апарата, контрольованого

уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових

зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів

або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації

зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

187.3. У разі постачання товарів за договорами товарного

кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають

сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових

зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх

нарахування згідно з умовами відповідного договору.

187.4. У разі якщо постачання товарів/послуг через

торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток

або інших замінників національної валюти, датою збільшення

податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів,

карток або інших замінників національної валюти.

187.5. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з

використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх,

комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових

зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання

платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою

накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного

чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

187.6. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця

(лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата

фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у

користування орендарю (лізингоотримувачу).

187.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі

постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є

дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника

податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій

іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника

податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

187.8. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі

ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної

декларації для митного оформлення.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з

постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна

територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка

платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що

засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того,

яка з подій відбулася раніше.

187.9. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця

довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі

виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це

будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт,

надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним

циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво

таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено

поетапного їх здавання.

187.10. Платники податку, які постачають теплову енергію,

газ природний (крім скрапленого), надають послуги з

водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких

включається до складу квартирної плати чи плати за утримання

житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як

платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам,

квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників

багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які

здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого

їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у

рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають дату

виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за

касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових

зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених

товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі

товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається

до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються

послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських

систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення,

побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів,

внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання,

водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації

твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та

прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються

ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

187.11. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що

експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які

відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань

платника податку, такого експортера або імпортера.

Стаття 198. Податковий кредит

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту

виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх

ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення)

необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну

територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або

ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при

передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого

вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території

України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є

митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за

договорами оперативного або фінансового лізингу.

198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення

сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що

відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку

на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що

підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів

датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового

кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими

зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а

для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території

України - дата сплати (нарахування) податку за податковими

зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до

податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на

збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди

(лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу

таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до

податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених

довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього

Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт

(оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами

(контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється

приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг

засвідчується даними обліку.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається

виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але

не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39

цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих

(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом

193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у

зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх

імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в

оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів

(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних

активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні

капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою

подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно

від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали

використовуватися в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку протягом звітного

податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник

податку оподатковувані операції протягом такого звітного

податкового періоду.

198.4. Якщо платник податку придбає (виготовляє)

товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх

використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або

звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені

(нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не

відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

198.5. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні

виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є

об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування

відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за

винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом

196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою

оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби

вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке

використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався

правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними

виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих

засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III

цього Кодексу.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку,

сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг,

не підтверджені податковими накладними (або підтверджені

податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201

цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими

документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього

Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом

державної податкової служби суми податку, попередньо включені до

складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими

зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе

відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному

звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану

вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право

зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки

податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання

чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право

на включення до податкового кредиту сум податку на підставі

податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з

дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на

заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається

до моменту продажу такого заставленого майна.

10 Обєкт ПДВ.

Стаття 185. Визначення об'єкта оподаткування

185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на

митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу,

у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти

застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на

умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового

лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на

митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію

України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі

експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також

прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які

перебувають у вільному обігу на території України, до митного

режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної

митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного

кодексу України ( 92-15 );

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також

прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного

режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної

митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного

кодексу України ( 92-15 ), для їх подальшого вільного обігу на

території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і

багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим

та авіаційним транспортом.

Платники ПДВ: поняття та види.

Стаття 180. Платники податку

180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і

реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у

порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації

як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію

України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку

покладається відповідальність за сплату податків у разі

переміщення товарів через митний кордон України відповідно до

Митного кодексу України ( 92-15 ), а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів,

які передбачають повне або часткове умовне звільнення від

оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених

митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на

митну територію України, податкову пільгу не за цільовим

призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із

цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують

податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення

на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи

суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками

податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7

статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором

про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий

облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій,

пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за

договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між

управителем майна з власної господарської діяльності та його

діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі

окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не

поширюються на управителів майна, які здійснюють управління

активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського

управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з

нерухомістю, створених відповідно до закону; { Абзац другий

підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 із змінами, внесеними згідно

із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого

майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за

яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що

за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у

власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172

Митного кодексу України) ( 92-15 ), незалежно від того, чи досягає

вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг,

визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також

незалежно від того, який режим оподаткування використовує така

особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів

оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг

підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності,

що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку

( 187-2011-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

180.2. Особою, відповідальною за нарахування та сплату

податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому

числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як

платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на

митній території України, є отримувач послуг.

180.3. Особи, зазначені у пункті 180.2 цієї статті, мають

права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену

законом, як платники податку.

180.4. Положення цієї статті не поширюються на осіб -

нерезидентів, які надають послуги з підготовки до зняття і зняття

енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення

об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування

яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної

допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі,

відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським

банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності

Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні ( 996_004 ) та Угоди про

грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між

Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником

коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом

України та Чорнобильською атомною електростанцією ( 996_729 ).