Після вивчення матеріалу теми Ви зможете:

• визначити особливості розвитку мистецтва Стародавнього Єгипту;

• дати характеристику давньоєгипетській освіті та науці;

• показати, у чому полягає специфіка політико-юридичної культури Месопотамії;

• назвати основні досягнення жителів Месопотамії в астрономії та медицині;

• виділити найвідоміші пам’ятки месопотамського мистецтва та літератури.

Рекомендована література:

1. Культурологія: Курс лекцій/ Під ред. А.Г.Баканурського та ін.- К.: ВД „Професіонал”, 2004.- С.42-52.

2. Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб.// За ред. М.М. Заковича. - К.: Знання, 2000.- С.116-124.

3. Греченко В.А. Історія світової та української культури: Підруч./ В.А.Греченко.- К.: Літера, 2000.- С.38-48, 43-48.

4. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навч. посіб./ В.С.Полікарпов.- К.: Знання, КОО, 2000.- С.58-74.

5. Крижанівський О. Соціально-економічний розвиток Стародавнього Єгипту// Історія України.- 2001.- №36.- С.7-8.

6. Крижанівський О. Єгипет доби Нового та Пізнього царства: розквіт і занепад// Історія України.- 2001.- №35.- С.6-9.

7. Крижанівський О. Нововавилонське царство (605 р. до н.е.)// Історія України.- 2000.- №36.- С.8-9

8. Крижанівський О. Розквіт і занепад Ассирійської імперії// Історія України.- 2000.- №43.- С.4 -6

Після опрацювання даної теми дайте відповіді на запитання:

1. В чому полягає взаємозв’язок між релігійними віруваннями та мистецтвом Стародавнього Єгипту?

2. Які особливості давньоєгипетської літератури ви знаєте? Що вам відомо про „Книгу мертвих”?

3. Перелічіть основні риси єгипетського образотворчого канону?

4. Порівняйте роль писемності, науки та писарів у месопотамському та єгипетському суспільствах.

5. Охарактеризуйте юридичну систему царя Хаммурапі?

Лекція 4 . Найдавніші культури на території

України

ПЛАН

4.1. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян.

4.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен.

4.3. Мистецькі набутки слов’ян.

4.1. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян. Предки українців проживали на досить обширній території, яка має давню історію. Перші сліди перебування людини на сучасній території України належать до раннього палеоліту (Киїк-Коба у Південному Криму,с.Амвросіївка у Приазов’ї, Житомирська стоянка тощо). У пізньому палеоліті (35-10 тис. років тому) вже була заселена вся територія сучасної України. До речі, у Закарпатті знаходився один із регіонів найдавнішої прабатьківщини людства: у с. Королеве виявлені поселення людини сучасного типу, вік якої близько 600 тис. років.

Сучасна наука роз­різняє такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов'ян: мізинський, трипільський, скіфський і черняхівський.

Деякі вчені висловлюють думку про те, що вже епоха пізнього палеоліту (близько 25 тис. років до н. е.) засвідчує існування на те­риторії України певного рівня культури. Так, розкопки біля сіл Мізинь (Чернігівська область), Добраничівка (Київська область) та Гінці (Полтавська область) виявили житла стародавніх мисливців, споруджені з дерева і кісток мамонта у ви­гляді наметів. Було знайдено також крем'яні знаряддя праці, невеликі ста­туетки, що відображали образ матері і прикраси із слонової кістки з геометричним орнаментом.

У той період стародавні слов'яни навчилися видобувати вогонь, користуватися ним. Вони не лише виготовляли, але й вдосконалю­вали знаряддя праці. Людина з печери вийшла жити в наземні будівлі, навчилася споруджувати житло. Головним заняттям було полюван­ня. З'являються примітивні релігійні вірування, зокрема магія, фети­шизм, анімізм. Разом із ними формуються елементи первісного мис­тецтва.

Знахідки культурних пам'яток старокам'яної доби (або так зва­ної мізинської культури) зустрічаються і в інших районах України, зокрема на Київщині, Полтавщині й Тернопільщині. Це засвідчує, що людина епохи палеоліту вже мала певний рівень культури.

У період мезоліту (близько 15 тис. років до н. е.) людина здатна була вдосконалювати знаряддя праці, з’явились кам'яні со­кири, молоти, долота, ножі, було виготовлено лук і стріли, приручено собаку

Для доби неоліту (близько 7 тис. років до н. е.) був характерним перехід людини від збирання і полювання до хліборобства та ско­тарства, вдосконалюються знаряддя праці, розвиваються гончарне мистецтво і ткацтво, появляється елементарна культура обробітку землі і сіяння зерна. Все це істотно полегшувало життя тодішніх людей.

Орнамент на браслеті з

Мізинської стоянки Хтис.до н.е.

Реконструкція палеолітичної

оселі з каркасом із бивнів мамонта

В Україні в добу неоліту вищого рівня розвитку набула трипільська культура (V—III тисячоліття до н. е.). Її назва походить від села Трипілля біля Києва, де київський археолог В. Хвойка провів свої знамениті розкопки. Розвиток цієї культури тривав понад дві тисячі років і охоплював не лише новокам'яну, але й бронзову та залізну епохи.