7. Завдання виховання.

― Формування національної свідомості, як однієї з найважливіших рис особистості, громадянина України. Виховання патріотичних почуттів до рідної землі та свого народу, гордості за Вітчизну, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я України. Підвищення мовної культури, оволодіння українською мовою, яка є державною; виховання лобові і поваги до мов інших народів, які проживають на Україні.

― Формування високої духовної особистості. Створення умов для вільного вибору вихованцями світоглядної позиції, сприяння їх інтелектуальному і культурному розвитку. Виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури, історії, традицій рідного народу на основі єдності всіх сфер життя суспільства.

― Утвердження на національному ґрунті принципів загальнолюдської моралі.

Формування морально-етичних якостей особистості на основі відродження національних традицій, вироблення в молоді стійких моральних якостей, покликаних бути регуляторами взаємовідносин у суспільстві, узгодження дій і вчинків людей. Виховання в учнів шанобливого ставлення до мате­ріальних і духовних цінностей українського народу та народів інших національностей на території України.

Важливу роль у формуванні духовності, високих моральних якостей від­водиться національним релігійним традиціям. Національна шкода му­сить об’єднати зусилля державних, громадських релігійних інститутів і тісно співпрацювати з ними у вихованні дітей і молоді.

― Виховання основ естетичної культури і розвиток художніх здібностей передбачають художньо-естетичну освіченість і вихованість, емоційне сприйняття прекрасного в навколишній дійсності, природі, праці, спорті, відносинах між людьми, потребу жити і діяти за законами краси, здатність естетичного сприймання вітчизняної і світової, культури, творів мистецтва і літератури, прилучення молодого покоління до народного мистецтва, уміння примножувати культурно-мистецькі надбання народу.

― Виховання трудової активності, формування творчої працелюбної особистості, цивілізованого господаря, що здійснюється під впливом усього соціального середовища. Використання трудових традицій народу України, народної педагогіки в прилученні молоді до праці, підготовка її до життя в умовах ранкових відносин.

― Забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей та молоді, охорона та зміцнення їх здоров’я шляхом народних методів загартування.

― Формування правової культури, виховання поваги до Конституції, законодавства України, національної символіки; глибоке усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини, та їх громадянською відповідальністю

― Виховання екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи, відчуття відповідальності за її національну і загальнолюдську цінність як основу життя на Землі. Широка пропаганда екологічних знань, залучення молоді до конкретної екологічної діяльності з опорою на педагогіку народного календаря.

Визначені напрями виховання покликані формувати відповідні суспільно значущі якості особистості, сприяти оволодінню основами національної та світової культури, загальнолюдськими нормами моралі. Кожен з розглянутих напрямів виховання має відносну самостійність. При цьому всі вони знаходяться в тісному взаємозв’язку, доповнюють один одного і утворюють єдину систему національного виховання, спрямовану на формування цілісної особистості.

Семінарське заняття