21. Монетаризм – теоретична та ідеологічна основа «шокових реформ»

Один із найбільш відомих варіантів концепції радикального переходу – це заснована на ідеях монетаризму “шокова терапія”, яка з метою швидкого вивільнення ринкових сил передбачала різкий відхід держави з економічного життя й одномоментну лібералізацію цін, а також активну боротьбу через тверді бюджетні обмеження за стійку фінансову систему (особливо боротьбу з інфляцією), руйновану одномоментною лібералізацією цін. Найбільш послідовно програма була реалізована в Польщі (уряд Т.Мазовецького з 1 січня 1990 р. взявся до реалізації плану Л.Бальцеровича).Однак, платою за це було зубожіння населення, 70% якого водночас опинилося за межею бідності.

Програма була розроблена фахівцями МВФ й Світового Банку, які спиралися на монетаристську теорію, й розрахована на 10 – 15 років. Програма складалася з кількох пакетів.

1. Макроекономічна стабілізація. (Виправлення диспропорцій, що існували в економці. Ліквідація надлишкової грошової маси - інфляційного потенціалу. Жорстка податкова й кредитна політика. Збалансування державного бюджету).

2. Лібералізація економіки. (Введення вільного ціноутворення. Розширення ринків товарів і послуг. Демонополізація. Формування ринків чинників виробництва. Реформа банківської системи. Лібералізація зовнішньої торгівлі. Вільноконвертована валюта).

3. Приватизація, розвиток приватного сектору. (Відокремлення функцій держави як власника і як регулятора економічних процесів в країні. Мала й велика приватизація. Структурна перебудова. Ліквідація монополій,

збиткових підприємств).

4. Перегляд ролі держави. (Законодавча й інституціональна реформи. Ліквідація централізованого планування).

Головна риса перетворень – це зведення до мінімуму втручання держави в економіку. Держава повинна зняти з себе відповідальність за розподіл матеріальних і фінансових ресурсів, обмежитися непрямим регулюванням за допомогою податкових і кредитних важелів.

Позитивною особливістю радикальної концепції є швидка побудова сучасної ринкової економіки. Негативними сторонами є дестабілізація фінансової системи країни в процесі одномоментної лібералізації цін і великий, часто тривалий, спад виробництва через активну боротьбу з інфляцією, зростання безробіття, зниження рівня життя та інші соціальні проблеми. Дана концепція переважає на пострадянському просторі, хоча лише в країнах Балтії вона реалізувалася з високою швидкістю, широким розмахом і одночасним проведенням реформ у всіх напрямах

Вибір цієї програми був зумовлений низкою внутрішніх та зовнішніх чинників.

Внутрішні чинники

- руйнування старої системи, яка вважається перепоною для розв’язання фінансових проблем;

- подолання інфляції та швидке економічне зростання;

- соціальна стабільність;

- відмова від інтеграції у межах країн соціалістичної співдружності;

- прагнення інтеграції у світову господарську систему, яка буде підтримувати перетворення у країнах з соціалістичним минулим;

- відсутність власних теоретичних напрацювань і продуманих програм переходу до ринку.

Зовнішні чинники

- сподівання на зовнішню політичну та фінансову підтримку програми реформ, які мали характер трансферу одноманітної ідеології від країни до країни;

- окремий позитивний досвід країн, що започаткували процес реформ, без досконалого вивчення умов та чинників, що зумовили перетворення;

- масова пропаганда та підтримка радикальних планів реформ щодо намірів відновлення “капіталізму” під лозунгами створення “соціально орієнтованої” ринкової економіки;

- стереотипи європейського рівня задоволення поточних потреб населення;

- наявність зовні продекларованої і запропонованої програми трансформації економіки під назвою “Вашингтонський консенсус”

Те, що багато країн спиралися саме на програму “шокової терапії”, пов’язане не стільки з авторитетом відомих міжнародних фінансових організацій, скільки з залежністю посткомуністичних країн від фінансової допомоги. Після розпаду Радянського Союзу шанси України на прискорений розвиток були найвищими з усіх пострадянських республік (за оцінкою іноземних незалежних експертів).