- •Міністерство освіти та науки україни
- •Одеський технічний коледж
- •Одеської національної академії харчових технологій
- •Методичні вказівки
- •Макаронних виробів та харчових концентратів" м. Одеса - 2011
- •Макаронних виробів та харчоконцентратів"
- •Загальні правила виконання лабораторного практикуму.
- •Правила техніки безпеки
- •Методичні вказівки.
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2
- •Методичні вказівки.
- •Методи визначення поверхневого натягу.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •Методичні вказівки.
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота № 4
- •Методичні вказівки.
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота № 5
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Звіт про роботу
- •Лабораторна робота № 6,7
- •Методичні вказівки.
- •Хід роботи.
- •Лабораторна робота № 8
- •Методичні вказівки.
- •Хід роботи
- •Звіт про роботу
- •Лабораторна робота № 9
- •Методичні вказівки.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10
- •Методичні вказівки.
- •Хід роботи
Методичні вказівки.
Процес збільшення колоїдних часток в результаті їх злипання, які доводять речовину до утворення осаду чи до утворення студню називається коагуляцією.
Коагуляцію можна визвати збільшенням температури, додаванням електролітів, додаванням золю до іншого золю з протилежним за знаком заряду частинок (взаємна коагуляція). Для початку коагуляції, яку можна відрізнити оком (явну), необхідно додати до золю мінімальну кількість електроліту с, - це називається порогом коагуляції. При концентрації електроліту, менше порогу, коагуляція відбувається у скритому стані. Величина зворотного порогу коагуляції, називається коагулюючою здібністю іону Р.
Р
=
Коагулююча дія іонів у значній ступені залежить від величини його заряду. Чим більше заряд коагулюючого іону, тим сильніше виражена його коагулююча здібність і тим менше поріг коагуляції (правило Шульца-Гарді). На коагулюючу дію іонів однакового заряду впливає коагуляція іонів. Чим більше коагуляція, тим більше поріг коагуляції і нижче коагулююча здібність іонів. Поріг коагуляції у золя невеликий і виражається у ммоль/л або мгекв/л.
За отриманими даними для кожного електроліту визначають поріг коагуляції за формулою:
=
де - поріг коагуляції, ммоль/л;
свих – початкова концентрація електроліту до розбавлення водою;
n – об’єм води, який додали до 1 мл вихідного електроліту;
3 – коефіцієнт, який враховує зміни при змішуванні з золем.
Хід роботи
Визначення порогу коагуляції.
В 3 хімічні склянки налити по 10 мл золю гідроксиду заліза. В 3 бюретки (піпетки) налити електроліти хлориду натрію, сульфату натрію, жовтої кров’яної солі. Потім, додаючи по краплям електроліти з бюреток (піпеток) у стаканчики з золем, провести коагуляцію золю до помутніння розчину у стаканчику.
Результати занести у таблицю.
№ склянки |
Електроліт |
Концентр. розчин електроліту |
Кількість електроліту яке пішло на коагуляцію |
В переліку на 0,01 м розчинів, мл |
Поріг коагу- ляції |
Кількість електроліту яке пішло на коагуляцію желатину |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
Захисна дія розчину желатину.
Повторити дослід № 1, додав до золю гідроксиду заліза по 3 мл у кожну склянку розчин желатину. Результати досліду занести у останню графу таблиці.
Контрольні запитання.
Який з електролітів має великий поріг коагуляції? Чому?
Як змінюється поріг коагуляції електролітів від додавання до золю розчину желатину?
Які фактори впливають на поріг коагуляції?
Наведіть приклади типів коагуляції.
Чи використовують процес коагуляції у галузях харчової промисловості?
Лабораторна робота № 10
Тема: Вивчення явища драглеутворення.
Мета: Ознайомитися з методами отримання гелів та драглів, впливом різноманітних факторів на драглеутворення.
Прилади та реактиви: пробірки, термометр, водяна баня, термостат, 3 хімічні склянки, 3 чашки Петрі, скляні палички, льод, желатин, крохмаль, розчин сульфату калію 1 моль/л, соляна кислота 1 моль/л та 0,1 моль/л, розчин гідроксиду натрію 0,1 моль/л, рідке скло 10%.
