2.Яка освітленість нормується при верхньому розташуванні світло прорізів.
Природне верхнє освітлення - це освітлення приміщення крізь ліхтарі та отвори у покритті або у місцях перепадів висот.
При верхньому освітленні нормується середнє значення КПО в точках, що розташовані на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.
3.Другий закон світлотехнічної освітленості.
Логічним продовженням закону проекції тілесного кута є закон світлотехнічної подібності , який формулюється таким чином: якщо різні світлові отвори мають один і той же тілесний кут та однакову яскравість L1=L2 =const, то освітленість в точці приміщення не залежить від абсолютних розмірів світлових отворів .
Наслідки : 1. Закон світлотехнічної подібності дозволяє при дослідженні природного освітлення приміщень використовувати моделювання. В даному випадку маємо на увазі використання моделі приміщення та лабораторної установки “ штучне небо ”.
2. Цілком достовірні дані можна отримати в тому разі, якщо модель приміщеннявиконана вмасштабі 1:20 і збережені в ній всі геометричні та світлотехнічні параметри.
4.Схема напівсферичної установки штучне небо.
S - ділянка неба, видима з точки М \ N-небосхил; - площа проекції ділянки неба, що висвітлює точку М, на робочу поверхню (РП); ЛГ - лінія горизонту; & ° - кутова висота середини све – топроема С над горизонтом; Z - зеніт небосхилу; О - центр небосхилу, поєднаний з досліджуваної точкою м, L - яскравість небосхилу, кд / м Значення КПО показує, яку частку складає освітленість в даній точці М приміщення від одночасно обмірюваної освітленості горизонтальної поверхні на відкритому місці при дифузному світлі неба.
5.Поняття про акомодацію , іррадацію та їх урахування в архітектурі.
ІРРАДІАЦІЯ – це коли світлі об'єкти здаються людині більшими, а темні – меншими.
АКОМОДАЦІЯ – це процес наведення ока на фокус від 10 см до ∞.При проектуванні будь-яких споруд, використовуюь ці властивості зору людини( у композиційних рішенняхюі.тд)
6.Особливості будови ока людини.
ОКО фактично є частиною мозку винесеною назовні, воно нагадує фотоапарат, який складається з оптики або об'єктиву та світлочутливої протилежної стінки.
КРИШТАЛИК – прозоре студенисте тіло подібне до лінзи двоякої кривизни. Оболонка або рогівка, передня камера, кришталик, скловидна рідина – утворюють складну оптичну систему.
СІТКІВКА ОКА (ретина) складається з дрібних елементів (тіл) круглої та видовженої фори, які з'єднані нервами з мозком. У оці нараховується 130 млн. круглих тіл “колбочок” 7 млн. видовжених – “паличок” розмірами від 1:100 до 1:1000 мм. Колбочки пристосовані до високих рівнів денного освітлення, а палички – до низьких рівнів нічного. Зорове відчуття – це фотохімічна реакція, під час якої під дією світла зоровій пурпур або родопсин руйнується і чим більше тим сильніше відчуття світла.
ЖОВТА ПЛЯМА на сітківці відповідає зоні найкращого бачення. Вона заповнена маленькими колбочками, має діаметр 1 мм та відповідає зоровому куту 2 градуси.
Рис. 27. Будова ока і процес бачення: а) горизонтальний розріз правого ока: 1-роговиця, 2-зіниця та кришталик з оптичною віссю, 3-пердня камера, 4-райдуга, 5-акомодаційний м’яз, 6-сітківка, 7-судинна оболонка, 8-білок, 9-склоподібне тіло, 10-жовта пляма з центральною ямкою, 11-зоровий нерв.
