Колективне самообслуговування учнів.
Метод колективного самообслуговування учнів полягає в тому, що педагоги включають всіх дітей у систематичну трудову діяльність по створенню найбільш сприятливих умов життя школи, вихованню в учнів хазяйської турботи про збереження й примноження суспільного надбання. У міру розвитку традицій такої турботи про школу самообслуговування стає методом діяльності самого колективу учнів.
Самообслуговування сприяє вихованню важливих моральних якостей особистості : дбайливого відношення до суспільного надбання, турбота про успіх спільної справи, про товаришів, старших і молодших. За допомогою самообслуговування в учнів формується ретельність, акуратність і ощадливість, виробляються дбайливе відношення до праці, стійкі трудові навички й звички, здатність до трудового зусилля, а також природне прагнення дотримуватися чистоти й порядок у школі, створювати найбільш сприятливі умови для занять і відпочинку в родині. Так за допомогою даного методу здійснюється єдність завдань морального, трудового й гігієнічного виховання.
Необхідно розширювати самообслуговування учнів. Всі учні відповідно до віку, з дотриманням норм і вимог гігієни й охорони здоров¢я повинні брати участь у прибиранні класів і кабінетів, стежити за чистотою й благоустроєм шкільного подвір’я, спортивних майданчиків і т.д. Батьки організують працю дітей у родині – по підтримці порядку в житлових приміщеннях, приготуванні їжі, пранні й лагодженню одягу, ремонту побутових приладів і предметів домашнього побуту.
Самообслуговування охоплює всі види діяльності учнів.
Найбільш простим і розповсюдженим видом самообслуговуючої праці в школі є прибирання приміщень і території. З метою дотримання необхідних санітарно– гігієнічних умов таке прибирання проводиться щодня після уроків. Починаючи з IV класу воно організовується черговими. Всі класні , шкільні приміщення, окремі ділянки території школи закріпляються за класами. Бригада чергового класу розчищає також сніг на шкільному подвір’ї, на доріжках, що ведуть до школи. У класах і в групах продовженого дня складаються й затверджуються на загальних зборах графіки чергувань. Результати прибирання враховуються в меж класному змаганні. Час від часу силами всієї школи , що вчиться , проводиться генеральне прибирання, що включає значно більший обсяг роботи. Після генерального прибирання організовується огляд шкільних приміщень, з підсумками змагання.
Іншим видом самообслуговування є робота чергового класу в шкільному гардеробі й у шкільній їдальні. Чітко налагоджений черговим класом порядок, вчасного приходу в школу, й відходу зі школи має дисциплінуюче значення, сприяє збереженню особистих речей учнів у гардеробі, є запорукою організованого початку й закінчення робочого дня .
Залучення школярів, особливо молодших, до організації харчування вимагає строгого дотримання санітарно–гігієнічних правил. Особливе значення цей вид самообслуговування здобуває в групах продовженого дня, у школах–інтернатах і дитячих будинках, де без нього немислима чітка робота харчоблока.
Виготовлення й ремонт шкільного обладнання й інвентарю, навчальних посібників, проведення поточного ремонту шкільних приміщень і меблів силами учнів середньої й старшої ланки також є видом самообслуговування. Частина цих робіт може проводитися на уроках праці і під час виробничої практики відповідно до навчальних програм, частина – під час, відведений на суспільно корисну працю.
Залучення підлітків і старшокласників до створення й оснащення навчальних кабінетів і майстерень, участь молодших дітей і підлітків у догляді за рослинами в школі і на пришкільній ділянці, за тваринами в живому куточку, оформлення інтер’єра шкільних приміщень – все це види різноманітної діяльності школярів по самообслуговуванню.
Загальну організацію самообслуговування в школі забезпечують органи учнівського самоврядування – учком та його господарська комісія. У класах цю роботу очолюють староста і господарник.
Різноманітні форми організації самообслуговування. Основою є бригадна організація праці учнів. Залежно від змісту праці можливі її різні варіанти.
Наприклад, як може бути організоване генеральне прибирання класного приміщення учнями VI ( VII ) класу.. Клас ділиться на бригади від 3 до 6 чоловік у кожній. Діти підбираються з врахуванням їхніх фізичних можливостей, залежно від характеру й складності майбутньої роботи.
Розробляється графік виконання трудових операцій по такому приблизному зразку : 14ч 15 хв. – миє стіни 1-я бригада, миє парти 2-я бригада;
15.ч 00 хв. – пересуває парти 3-я бригада;
14 ч. 10 хв. – миє підлогу 4-я бригада;
16 ч. 00 хв. – розставляє парти 5-я бригада.
Такий своєрідний конвеєр, що враховує технологію роботи, дозволяє колективними зусиллями чітко організовувати генеральне прибирання класу без штовханини і перевантаження учнів–підлітків. Там, де є паркетні підлоги, формуються бригади старшокласників для натирання їх мастикою.
Приймання прибраного класу проводиться класним керівником і уповноваженими на це членами господарської комісії учкому, які виставляють оцінку за пророблену роботу. Ця оцінка враховується в змаганні між класами.
При організації трудових робіт загальношкільного масштабу, наприклад при проведенні поточного ремонту шкільних приміщень, генерального прибирання пришкільної ділянки, часто використовується й така організаційна форма, як різновікові трудові об’єднання школярів. Вони характерні також для шкіл–інтернатів, дитячих будинків, шкіл і груп із продовженим днем. Така форма організації самообслуговування , дозволяючи краще використати можливості дітей різного віку, сприяє їхньому зближенню й об’єднанню в єдиний шкільний колектив.
Деякі види робіт можуть виконувати учні в формі індивідуальних трудових доручень. Важливо, однак, щоб у цьому випадку завдання оформлялося як доручення колективу, колективом контролювалось й заохочувалось. До таких робіт відносяться виготовлення і ремонт устаткування та інвентарю, переплетення книг, ремонт наочного приладдя, карт, картин, таблиць та ін.
Розглянемо основні умови ефективності самообслуговування школярів.
Підтримка охайного й культурного зовнішнього вигляду учня залежить від наявності в нього навичок і звичок індивідуального самообслуговування. Завдання педагогів і батьків – прищеплювати їх з раннього віку. Необхідно, щоб шкільне самообслуговування для кожної дитини доповнювалося особистою участю в самообслуговуванні родини. Догляд за собою, допомога старшим у веденні домашнього господарства, турбота про молодших сестер і братів, створюють традиції самообслуговування в поведінці всіх школярів.
Для виховної ефективності роботи із самообслуговуванням винятково важливе значення набуває така умова, як забезпеченість учнів необхідним устаткуванням, побутовим приладдям, інструментами й матеріалами. Нерідко можна спостерігати таку картину. Клас одержує завдання прибрати пришкільну ділянку. Але лопат і грабель не вистачає, відер мало, носилок немає. Діти починають збирати сміття руками, багато хто відволікається , починають пустувати. І гарна справа дає погані результати, насамперед, виховні.
Праця по самообслуговуванню стомлююча, одноманітна. Тому використання у виховних цілях елементів гри в її організації, створення ігрових ситуацій, особливо з молодшими школярами, істотно активізують самообслуговування, є однією з умов її виховної ефективності.
Дотримання педагогами названих умов ефективності самообслуговування , є однією з умов її виховної ефективності.
Дотримання педагогами названих умов ефективності самообслуговування сприяє тому, що воно стає однієї із традицій, що розвивається, виховного колективу у всіх видах його діяльності. При правильній організації самообслуговуванні в його розвитку чітко проявляється важлива для виховання тенденція : від праці на підтримку мінімально необхідних умов для життя і роботи колективу (прибирання приміщень, територій, особиста гігієна й т.д. ) , до праці , спрямованої на створення найбільш сприятливих умов, що забезпечують різнобічну діяльність дітей.. У багатьох школах діти своїми силами обладнають приміщення для гурткової роботи, майструють ігри для груп продовженого дня, для вихованців підшефного дитячого саду, створюють декорації для шкільного театру.
Самообслуговування має потребу в постійно здійснюваному продуманому педагогічному керівництві.
Завдання педагогів:
Навчити дітей умінням і навичкам обслуговуючої праці, роботі з відповідними інструментами, приладами, правильної організації праці. Успіх будь – якого виду самообслуговування й відношення учнів до цієї діяльності залежить від того, наскільки раціонально й технологічно грамотно вони виконують окремі операції й всю роботу вцілому, навіть у найпростіших видах праці. Не можна , наприклад, обмежитися загальною вимогою : “ Приберіть клас “, поки діти не опанували вміннями й навичками прибирання, не придбали відповідного досвіду. Необхідний докладний інструктаж, що розшифровує і конкретизує цю загальну вимогу в послідовний ланцюжок гранично деталізованих вимог, спрямованих на виконання ряду наступних одна за іншою операцій, з яких складається прибирання. Аж до вказівки, звідки починати мити підлогу, як правильно тримати швабру, віджимати воду з ганчірки й т.д. І тільки, коли учні опанують всіма необхідними вміннями й навичками , засвоять послідовність всієї технології даної роботи, можна буде відмовити від такого докладного інструктажу й замінити його загальною вимогою.
Узагальнення й розширення кращого досвіду в даному напрямку виховної роботи й турбота про розширення застосування технічних засобів ( різних пристосувань і інструментів, електричних приладів і ін. ). Обидва ці завдання спрямовані на раціоналізацію праці й, отже, на формування в учнів позитивного відношення не тільки до результатів, але й до самого процесу праці.
Організація роз’яснювальної роботи з учнями. Необхідно домагатися усвідомленого відношення школярів до самообслуговування як засобу створення кращих умов для колективної роботи й життя, розуміння ними значимості праці шкільного колективу по збереженню й множенню суспільного надбання. При проведенні такої роз’яснювальної роботи широко використається методика переконання.
Успішність педагогічного керівництва розвиток шкільного самообслуговування залежить від врахування вікових і фізіологічних можливостей дітей, що залучаються до праці, найсуворішого дотримання правил шкільної гігієни й техніки безпеки при організації будь–якої конкретної роботи. Категорично неприпустимі фізичні перевантаження учнів, виконання робіт, пов’язаних з ризиком для їхнього життя й стану здоров¢я.
У міру нагромадження цінних традицій до рішення перерахованих завдань педагогічного керівництва, розвиток самообслуговування в порівняно простих видах праці всі частіше залучаються учні , що вже володіють досвідом. При проведенні ж більш складних будівельних робіт рекомендується використати допомогу досвідчених фахівців ( столяри, малярі й т.д. ) із числа батьків, робітників базового підприємства. Постійна участь у залученні школярів до таких видів праці приймають і вчителі трудового навчання.
Найбільш складних, що потребують тривалих зусиль, завдань педагогів відносимо завдання залучати учнів до самостійної організації самообслуговування, розвивати самоврядування дітей у цьому виді їх колективної суспільно корисної діяльності, планування колективного самообслуговування учнів, його облік і контроль, підведення підсумків і нагородження переможців змагання. Тільки спочатку ( і то обов’язково із залученням самих дітей ) здійснюється педагогами. Згодом ці завдання повинні навчитися самостійно ставити й вирішувати самі школярі, органи учнівського самоврядування.
У будь якій справі учні не повинні залишатися тільки виконавцями. У міру оволодіння основами тієї або іншої діяльності вони неодмінно повинні ставати її активними організаторами. Більші можливості для цього відкриває розвиток колективного самообслуговування в школі.