2. Місце фінансового права в системі права держави

Фінансове право є самостійною галуззю єдиної правової системи держави. Самостійність обумовлена його змістом, якісною єдністю суспільних відносин, які регулюються фінансовим правом. Ці відносини скеровані на планову мобілізацію, розподіл і використання централізованих фондів коштів, необхідних для функціонування держави. Але самостійність фінансово­го права не означає, що воно існує відокремлено. Фінансове право тісно пов'язане з усіма галузями правової системи України. В першу чергу фінансове право тісно пов'язане з конституційним, адміністративним та цивільним.

Конституційне право регулює основні питання соціально-економічної системи і політичної організації суспільства, принципи діяльності держави і її органів у всіх галузях, у тому числі і в галузі фінансів, компетенцію органів держав­ної влади і державного управління в сфері фінансів. Форма державного устрою, розподіл в державі влади, участь народ­них мас в управлінні державою, співвідношення державної влади і місцевого самоврядування — все впливає на конк­ретні форми фінансової діяльності. Норми фінансового права конкретизують положення державно-правових норм і забез­печують формування і витрачання державних централізова­них і децентралізованих фондів коштів.

Адміністративне право визначає основні принципи держав­ного управління, повноваження органів виконавчої влади на видання управлінських актів у галузі фінансово-кредитних відносин, закріплює права й обов'язки посадових осіб фінан­сових і кредитних органів. Виходячи з принципів і положень адміністративного права, норми фінансового права встанов­люють організаційні форми управління фінансово-кредитною системою, структуру фінансових органів, регулюють відно­сини, які виникають безпосередньо при мобілізації, розподілі і використанні фондів коштів державою в особі її органів.

Фінансове право межує з трудовим і пенсійним у тій час­тині, що стосується регулювання відносин з приводу утво­рення і витрачання Пенсійного фонду та Фонду державного соціального страхування. За порушення фінансового зако­нодавства застосовуються санкції кримінально-правових норм і т.д.

3. Система та джерела фінансового права

Фінансове право складається з великої кількості норм, які послідовно розташовані і взаємопов'язані, об'єднані єдністю завдань і функцій держави. Групування цих норм не відбувається за бажанням особи, яка цим займається, воно зале­жить від особливостей відносин, що ними регулюються, тобто має об'єктивні підстави. Групування є зовнішнім, тобто фінансове право входить в єдину систему права України, і внутрішнім. Внутрішнє групування, або систематизація, фінансово-правових норм пов'язане з методологічним підхо­дом до визначення критеріїв, за якими ці норми класифіку­ються.

Під системою фінансового права розуміють поділ його норм за окремими фінансово-правовими інститутами відповідно до особливостей фінансових відносин, які регулюються цими нормами. Як і всі галузі права України, фінансове право поділяється на загальну й особливу частини.

У загальну частину фінансового права як галузі права вклю­чаються норми, які закріплюють загальні принципи, правові форми і методи фінансової діяльності, правовий статус органів, що керують фінансовою діяльністю, а також норми, які регу­люють відносини у галузі фінансового контролю.

В особливу частину включаються певні групи правових норм, які регулюють однорідні фінансові відносини, пов'я­зані між собою як самостійні відокремлені підгрупи, тобто фінансово-правові інститути. До них належать, наприклад, правові норми, що регулюють надходження в бюджет обо­в'язкових платежів, податкове право. Загальна й особлива частини фінансового права являють собою єдине ціле. По­ложення загальної частини застосовуються до всіх інститутів особливої частини,,];

Систему курсу фінансового права як учбової дисципліни побудовано відповідно до системи фінансового права. Найбільш доцільним є групування матеріалу за ознакою за­гальної і особливої частин.

У загальну частину курсу фінансового права включаються питання, які стосуються всіх правових інститутів, що об'єд­нуються в особливу частину: поняття, зміст і методи фінан­сової діяльності, зміст фінансової системи, коло і повнова­ження органів держави, що керують фінансовою діяльністю, види і методи фінансового контролю. В загальній частині визначається предмет і метод фінансового права, зміст, особ­ливості і види фінансово-правових норм і фінансово-правових відносин; співвідношення фінансового права і фінансо­во-правової науки.

В особливій частині курсу фінансового права норми об'єд­нуються у розділи, які включають відповідні фінансово-пра­вові інститути. Фінансово-правовий інститут — це система фінансово-правових норм, якими регулюються однорідні групи фінансових відносин.

Розділи об'єднують по кілька правових інститутів, виходя­чи з однорідності відносин, які регулюються цими право­вими нормами. В Особливу частину входять розділи, які об'єднують норми, що регулюють відносини в галузі: 1) бюд­жету; 2) державних доходів і податків; 3) державного кредиту;