3. Види психологічних досліджень.

1. За характером:

• Фундаментальні (спрямовані на пізнання реальності без врахування практичного ефекту від застосування знань);

• Прикладні;

• Моно дисциплінарні (в межах окремої науки);

• Міждисциплінарні;

• Комплексні (за допомогою системи методів та методик);

• Однофакторні (аналітичні) (спрямоване на виявлення 1 найбільш суттєвого фактору, аспекту).

2. За метою їх проведення:

• Пошукові;

• Критичні;

• Уточнюючі;

• Відтворюючі.

5. Сучасна систематика методів психологічного дослідження.

Всі методи психології можна розділити на 2 доцільні групи: 1. Пізнавальні (дослідницькі) методи. 2.Методи активного впливу на особистість.

1. Пізнавальні дослідницькі методи:

1. Теоретичні методи (індуктивний, дедуктивний, моделювання,…)

2. Організаційні методи:

• Порівняльний;

• Лонгітюдний;

• Комплексний.

3. Емпіричні методи:

• Спостереження/самоспостереження

• Експериментальні (- дослідник активно втручається в діяльність та поведінку досліджуваного для створення необхідних умов, за яких виявляються психічні факти, явища і якості)

А) констатуючі – вивчаються наявні психологічні характеристики та особливості; за схемою виокремлюють:

1) поперечний зріз;

2) поздовжній зріз.

Б) формуючі – вивчаються психологічні характеристики, особливості особистості в процесі штучного, цілеспрямованого розвитку з використанням засобів навчання, виховання.

- психодіагностичні методи (вимірювальна, випробувальна спрямованість):

А) об’єктивний (діагностика на основі успішності, результативності і способу, особливостей виконання діяльності)

Б) суб’єктивний (на основі повідомлення про себе, самоописів, самозвітів, самохарактеристик досліджувань стосовно їх поведінки)

В) проективний (на осн. Аналізу особливостей взаємодії досліджуваного із зовн. нейтральним матеріалом, що стає об’єктом проекції). Проекція – це приписування власних витіснених переживань, потреб, рис іншим об’єктам (види: атрибутивна, аутистична, раціональна, комплементарна).

1) конститутивні

2) конструктивні

3) інтерпретативні

4) патарктичні

5)експресивні

6) імпресивні

7) адитивні

4. Способи обробки даних

• Кількісні (підрахунки середніх значень, відхилень, кореляцій, факторний аналіз; схеми, графіки, діаграми)

• Якісні (аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію, порівняня з результатами інших досліджень)

5. Інтерпретаційні методи (дослідник взаємодіє з таблицями, схемами, діаграмами)

2. Методи активного впливу на особистість:

• Психологічне консультування;

• Психокорекція

• Тренінг

• Реабілітація

• Психотерапія.

6. Характеристика основних класифікацій методів психологічного дослідження.

З точки зору Ананьєва, методи психологічного дослідження є системами операцій з психологічними об’єктами і разом з тим гносеологічними об’єктами психологічної науки.

Пірьов розділив «методи» на 1) власне методи (спостереження, експеримент, моделювання та ін.), 2) методичні прийоми та 3) методичні підходи (генетичний, психофізіологічний та ін.)

Рубінштейн в «Основах загальної психології» в якості головних методів виділив спостереження та експеримент. Спостереження розділялось на «зовнішнє» та «внутрішнє» (самоспостереження), експеримент – на лабораторний, природний і психолого-педагогічний плюс допоміжний метод – фізіологічний експеримент в його основній модифікації (метод умовних рефлексів). Крім того, він виділив прийоми вивчення продуктів діяльності, бесіду та анкету.

Друга розгорнута класифікація методів психологічного дослідження належить Пірьову. Він виділив як самостійні методи: спостереження (об’єктивне – безпосереднє та опосередковане, суб’єктивне – безпосереднє та опосередковане), експеримент (лабораторний, природний та психолого-педагогічний), моделювання, психологічну характеристику, допоміжні методи (математичні, графічні, біохімічні та ін.), специфічні методичні підходи (генетичні, порівняльні та ін.). Кожен із цих методів розділяє на ряд інших.

Ананьєв критикував класифікацію Пірьова, запропонувавши іншу. Всі методи він розділив на: 1) організаційні, 2) емпіричні, 3) способи обробки даних і 4) інтерпретаційні.

До організаційних методів Ананьєв відніс порівняльний, лонгітюдний і комплексний. В другій групі опинились обсерваційні методи (спостереження та самоспостереження), експеримент (лабораторний, польовий, природний), психодіагностичний метод, аналіз процесів і продуктів діяльності (прексіометричні методи), моделювання та біографічний метод. В третю групу увійшли методи математично-статистичного аналізу даних і якісного опису. Четверту групу склали генетичний (філо- та онтогенетичний) і структурні методи (класифікація, типологізація).

В працях Роговіна та Залевського пропонується своя класифікація. Згідно з цими авторами, метод – це вираження деяких співвідношень між об’єктом та суб’єктом в процесі пізнання. Вони зводять кількість основних психологічних методів до шести: 1) герменевтичний – відповідає нерозчленному стану науки (суб’єкт і об’єкт не протиставлені, мисленна операція та метод науки тотожні); 2) біографічний – виділення цілісного об’єкта пізнання в науці про психіку; 3) спостереження – диференціація об’єкта та суб’єкта пізнання; 4) самоспостереження – перетворення суб’єкта в об’єкт на основі попередньої диференціації; 5) клінічний – на перший план виходить завдання переходу від зовнішьоспостерігаємого до внутрішніх механізмів; 6) експеримент як активне протиставлення суб’єкта пізнаня об’єкту, при якому враховується роль суб’єкта в процесі пізнання.

Доцільно за аналогією з іншими науками виділити в психології 3 класа методів:

1. Емпіричні, при яких здійснюється зовнішня реальна взаємодія суб’єкта та об’єкта дослідження.

2. Теоретичні, коли суб’єкт взаємодіє з мисленою моделлю об’єкта (точніше – предметом дослідження).

3. Інтерпретація та опис, при яких суб’єкт «зовнішньо» взаємодіє з знаково-символічними уявленнями об’єкта (графіками, таблицями, схемами).