83. Специфіка психогенетичного дослідження. Система психогенетичних методів, їх характеристика.

Психогенетика – це міждисциплінарна форма знань, в якості якої (предмет) виступають спадкові та середовищні фактори мінливості, психологічних та психогенетичних функцій людини. Мінливість людини обумовлюється багатьма чинниками.

Спадковість – передача інформації від одного покоління індивіда до іншого.

Генотип – сукупність всіх генів (біохімічні функціональні елементи хромосом).

Фенотип – сформована протягом життя зовнішні прояви індивіда. (Пр: особливість поведінки), які формуються під впливом генотипу і середовища.

1.Близнюковий метод. (Це не експериментальний, а кореляційний підхід).

Запропонований французьким філософ Ф.Гальтом у 1924р – розробив для інтерпретацію даних психогенетичних досліджень.

Виділяють: Монозиготних (MZ) і Дизиготних (DZ) близнюків.

Монозиготні (MZ) походять від однієї зиготи, які розділяються на дві.

Схожість між парами близнюків визначається генотипом і середовищем. Встановлено, що генотип Монозиготних (MZ) схожий на 100%, а Дизиготних (DZ) на 50%.

План близнюкового дослідження являє собою варіант 2-факторного плану:

1. фактор середовища – групи зрівняні за середовищем.

2. генотип – вони відрізняються.

Якщо кореляція (зв'язок) Монозиготних (MZ) близнюків вище кореляції Дизиготних (DZ) близнюків, то можна говорити про більший вплив фенотипного фактору.

Різновиди близнюкового методу

1. Класичний близнюковий метод:

а) структурний – один вимір.

б) лонгітюдний – багато вимірів, тривало вивчається пара.

2. Метод контрольного близнюка (це експеременталий підхід) - він застосовується з метою дослідження впливу факторів середовища.

3. Метод розлучених близнюків. Досліджувані Монозиготні (MZ) і Дизиготні (DZ) близнюки, які були розлучені в ранньому дитинстві.

Дослідження на основі цього методу: Бошард і Ліккен 1979р. розпочали серію досліджень з психогенетики і тривають до сьогодні. Було 56 пар Монозиготні (MZ) з 7 країн і 56 пар, які не були розлучені.

Результат:

1) інтелект обумовлюється генотипом (на 70%), а на 30% може бути знижений або підвищений із-за факторів середовища: освіти, токсичних речовин, сімейних обставин, соціально-економічний рівень родини.

2) Не тільки вибір роботи, задоволення роботи на 30% обумовлено генотипом

3) на 65% генотипом обумовлена екстраверсія, інтроверсія, нервовість і добросовісність.

4. Метод близнюкових родин. Використання з метою дослідження спадковості психогенетичних захворювань і перевірок впливу психогенетичних хвороб по лініях мами і тата.

5. Метод самотнього близнюка – коли один помирає із близнюків.

2. Аналіз родословності (генеалогічний метод)

Застосовується часто в клінічній психології, для виявлення впливу спадковості при психічних захворювання. Припускають, що родичі першої міри родства мають близько 50% загально генів родства і максимальна широта охоплення родичів. Аналіз родословної, як метод не дозволяє чітко розділити вплив середовища і генотипу на розвиток певної ознаки.

3.Сімейний метод. (Це не експериментальний підхід.)

Метод внутрішньо родинних кореляцій. Елементом вибірки є родина з декількох поколінь.

Виділяють 2 основні проблеми:

1. необхідно враховувати, що деякі психологічні ознаки можуть залежить від віку особистості.

2. методики розраховування на діагностику осіб різного віку, тому можуть бути мало порівнювальні. Тому пропонується лонгітюдне сімейне дослідження з відстроченим тестуванням – це первісно тестуються батьки, а діти коли дорослі до віку батьків.

4.Метод прийомних дітей. (Це не експериментальний підхід).

Це один із самих валідних метод. Це спосіб, єдиний, контролю впливу генотипу та середовища. Аномалії пов’язані із статевим хромосомами.

Серед аномалії розповсюджуються у чоловіків ХУУ: чим більше в генотипі У матеріалу, тим сильніше проявляється агресія, надмірні спалахи гніву, низький рівень розумового розвитку. Знов у чоловіків ХХУ: низький рівень розумового розвитку, низький рівень агресій, зниження статевого потягу.

Виділяють 3 основні види взаємодії генотипу і фенотипу:

1. пасивний – не передбачає цілеспрямований дій з боку індивіда, з метою створення середовища, що сприяє реалізації генотипу у фенотипів.

2. реактивний – коли середовище підлаштовується під генотип.

3. активний – цілеспрямовані дії індивіда по створенню, що сприяє реалізації генотипу у фенотипі.

Пренатальні впливи на розвиток індивідуальних впливів.

Пропонується застосувати кореляційний вплив.