1. Правила проведення “круглого столу”.

2. Кру́глий стіл — форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку; нарада, обговорення проблем з рівними правами учасників.

3. Проведення круглого столу сьогодні є звичайним явищем у системі управління будь-якою організацією. Його проводять з метою пошуку найраціональніших шляхів розв’язання проблем, для експертизи прийнятих рішень, програм розвитку організації тощо.

4. Характерним для нього є:

5. • визначення мети обговорення (наприклад, узагальнити ідеї і думки щодо обговорюваної проблеми);

6. • виступи всіх учасників круглого столу мають характер опанування (кожний повинен висловлювати думку з приводу обговорюваного питання, а не з приводу думок інших учасників);

7. • всі учасники обговорення рівноправні і ніхто не має права диктувати свою волю і рішення.

8. Найчастіше круглий стіл грає швидше інформаційно- пропагандистську роль, а не стає інструментом прийняття конкретних рішень.Визначити методику проведення круглого столу неможливо без урахування його специфічних особливостей. До них належить, по-перше, персоніфікація інформації (учасники під час дискусії висловлюють особистісну точку зору, яка може виникнути спонтанно і бути не до кінця точно сформульованою. До такої інформації необхідно відноситися особливо обережно, вибираючи перлини коштовного і реалістичного, зіставляючи їх з думками інших учасників). По-друге, поліфонічність заняття у формі круглого столу (у процесі проведення круглого столу може панувати діловий шум, багатоголосе обговорення питань, що відповідає атмосфері емоційної зацікавленості та інтелектуальної творчості.) Очевидно, що це утрудняє роботу ведучого (модератора) і учасників такого заходу. Серед цього шуму ведучому необхідно «учепитися» за головне, дати можливість висловитися тим, хто бажає; підтримувати такий фон, оскільки саме він є особливістю круглого столу.

9. Проведення круглого столу передбачає дотримання певних правил. Для досягнення позитивного результату і створення ділової атмосфери необхідно:

10. - передбачити оптимальну кількість учасників (якщо круг фахівців великий, має бути не один ведучий, а два. Для аудиторії в 20-30 осіб необхідний один модератор і асистент, який забезпечує роботу технічних засобів для аудіо- і відеозаписів);

11. -встановити регламент виступів (як правило, спільний регламент «круглого стола» - 2 години, виступи фахівців і учасників – до 10 хв., участь в дискусії – передбачає час у 3-5 хв); забезпечити відповідне оформлення аудиторії (бажано щоб «круглий стіл» був дійсно круглим і комунікації здійснювалися «обличчям до обличчя», що сприяє груповому спілкуванню і максимальній участі всіх присутніх за круглим столом у дискусії).

12. В організації і проведенні круглого столу, зазвичай, виділяють три етапи: підготовчий, дискусійний і завершальний (постдискусійний).

13. Окремо зупинимось на сценарії проведення круглого столу, який передбачає:

14. - визначення понятійного апарату (тезауруса);

15. - коротку змістовну вступну промову модератора, в якій оголошується тема і спектр проблем, що зачіпають в її рамках, контекст бажаного обговорення;

16. - перелік питань дискусійного характеру (до 15 формулювань);

17. - розробку «домашніх заготовок» відповідей, часом суперечливих і неординарних з використанням репрезентативної вибірки інформації;

18. - завершальну мову модератора;

19. - оснащення приміщення стандартним устаткуванням (аудіо- відеотехнікою, мультимедійними засобами) з метою підтримки ділової і творчої атмосфери;

20. -консультування учасників (дозволяє виробити у більшості учасників певні переконання, які надалі будуть ними відстоюватися);

21. - підготовка необхідних матеріалів (на паперовому або електронному носіях): статистичні дані, матеріали експрес-опитувань, проведеного аналізу наявної інформації з метою забезпечення учасників і слухачів круглого столу.

Екзаменаційний білет № 20

1. Брифінг як форма регулярного спілкування із представниками ЗМІ.

Бр́ифінг (спеціальний захід прес-служби) — короткий публічний виступ для представників засобів масової інформації, на якому учасники певних подій або заходів надають інформацію про поточний перебіг справ, позиції сторін, повідомляють раніше невідомі деталі та відповідають на питання журналістів.

Відрізняється від прес-конференції :

1.Часом(10-20хв)

2.один спікер

3.мінімум питань, або їх відсутність

4.не має презентаційною частиною

Склад команди для брифінгу:

1. Керівник

2. Модератор

3. Прес-секретар

4. менеджер

5. Технічне забезпечення

6. Спікер(1)

7. Спічрайтер

Удосконалений брифінг

1. Чітке розпорядження функцій

2. Матеріал підкріплений цифрами

3. Питання (мало)

Екзаменаційний білет № 21

1. Прес-релізи. Правила підготовки прес-релізів. Вимоги до інформації у прес-релізі. Види прес-релізів.

Прес-реліз — це документ, в якому організація чи публічна особа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації. Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з подією, актуальним способом вирішення суспільної проблеми, новинкою і подальше висвітлення її у найвигіднішому або важливому для організації аспекті. Якщо прес-реліз написаний правильно - журналісти залюбки використовують з нього дані у своїх статтях практично без зміни.

Прес-реліз твориться на фірменому бланку організації (посередині бо в верхньому лівому кутку логотип та адреса під ним).

- в правому верхньому куті інформація про відповідального за зв’язки зі ЗМІ – автор (або в кінці)

- шапочка прес-реліз\пост-реліз\анонс – посередині

- праворуч або ліворуч вказується місто і дата на одному рівні

- заголовок

- 1 аркуш (якщо 2 – дивись далі знизу)

- текст (перевернута піраміда) 14 шрифт 2 інтервал, широкі поля, який містить відомості про:

1) зміст події;

2)організаторів;

3)місце події;

4)час;

5)причини і значення події.

- посередині в кінці ###

Обсяг прес-релізу, спосіб подання матеріалу, вибір мовних засобів спрямовані на те, щоб журналіст (редактор) зацікавився подією, прийняв рішення про доцільність участі в цій події та її подальшого висвітлення

Реєстрація прес-релізів (архів)

Технологія написання та підготовки прес-релізу:

• використовуйте гучний заголовок, щоб привернути увагу репортерів

• подавайте найважливішу частину інформації на початку тексту

• уникайте незаслуженої похвали і необгрунтованих заяв

• будьте максимально точні

• бажаний обсяг до 2 стор

• включіть відомості про контакти

• зведіть вживання спеціальної лексики до мінімуму

• вичитайте та відредагуйте прес-реліз

Прес-реліз — це документ, в якому організація чи публічна особа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації. Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з подією, актуальним способом вирішення суспільної проблеми, новинкою і подальше висвітлення її у найвигіднішому або важливому для організації аспекті. Якщо прес-реліз написаний правильно - журналісти залюбки використовують з нього дані у своїх статтях практично без зміни.

В якості інф приводу можуть бути використані наступні позиції:

1) події в діяльності фірми (відкриття нового філіалу, зміна керівника, запуск нового проекту, річний звіт)

2) спеціально організована подія (зустрічі, переговори, підписання угоди, акції, ювілеї)

3) дослідження, спеціальні звіти, аналітичні доповіді

4) рейтинги (свої, чужі)

5) заява статусного представника фірми, статусного діяча, що пов'язаний з фірмою

6) додаткові інф приводи