3. Добір і опрацювання літератури

Для написання якісної курсової роботи потрібен ретельний і обміркований добір літератури, складання загальної бібліографії. Ознайомлення з літературою здійснюється під час вивчення теми у ході навчального процесу. Далі, під час написання курсової роботи проводиться систематизація джерел.

До складу бібліографії мають бути віднесені вітчизняні та міжнародні нормативні матеріали, підручники, навчальні посібники, довідники, збірники, словники, енциклопедії, монографії, матеріали наукових конференцій, журнальні та газетні статті тощо.

Вивчення літератури та дослідження проблеми повинні проводитись в історичному аспекті – від історії питання, його теоретичних засадах, до сучасного стану, практичної реалізації, перспектив розвитку. Це дозволяє вивчити явище чи проблему в динаміці, виявити тенденції розвитку, науково спрогнозувати її.

Після підбору літератури слід розпочинати її вивчення, систематизацію, конспектування. Виконуючи цю роботу, необхідно пам'ятати, що вивчення – це не лише механічне засвоєння інформації, а й активний творчий процес, спрямований на вирішення поставлених завдань. Працюючи над тією чи іншою монографією чи статтею, слід конспектувати основні положення, точки зору, висновки та їх обґрунтування. Кожну виписку рекомендується робити на окремих аркушах з вказівкою всіх вихідних даних видання, що дасть змогу зробити правильне посилання на літературу.

Під час роботи над теоретичною літературою курсант (студент) повинен зуміти дати аналіз прочитаної праці, критично розібрати концепції автора, відзначивши їх сильні та слабкі сторони. Особливу увагу слід звернути на питання, що не знайшли висвітлення у сучасній літературі чи були лише поставленими в працях дослідників. Якщо з даної проблеми існує декілька точок зору, то автор курсової роботи повинен коротко викласти кожну з них, дати їм критичну оцінку й обґрунтувати, чому він дотримується тієї чи іншої концепції, чи висунути та довести власну точку зору.

Слід пам'ятати, що якісне написання курсової роботи забезпечується використанням (вивченням) не одного джерела, а декількох, як рекомендованих, так і вибраних самостійно.

4. Складання плану курсової роботи

Одним з суттєвих питань підготовки курсової роботи є складання плану, без якого неможливо глибоко проникнути в суть досліджуваної проблеми. Робота над складанням плану, як правило, поділяється на два етапи. Спочатку складається попередній план, визначаються основні напрями дослідження, коло питань, які необхідно висвітлити. Після вивчення джерел план корегується, відшліфовуються формулювання питань. У вищій школі не існує обов'язкових норм для розробки плану, все залежить від теми, що досліджується. Важливо, щоб план курсової роботи був логічним і послідовним.

4. Написання тексту курсової роботи Структура курсової роботи

Після вивчення літератури, та складання плану курсант (студент) приступає до написання тексту курсової роботи.

Текстова частина є основною та найбільш важливою в курсовій роботі, тому на неї слід звернути особливу увагу.

Загальними вимогами до неї є:

• чіткість побудови та конкретність викладення;

• логічно-послідовне викладення матеріалу;

• доказовість аргументації та доказовість висновків;

Незважаючи на спільність вимог кожна тема має свої особливості, які необхідно враховувати як у процесі складання плану, так і написання тексту.

Курсова робота повинна містити:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основну частину.

5. Висновки.

6. Список використаних джерел.

7. Додатки (при необхідності).

Кожна структурна частина курсової роботи починається з нової сторінки.

1. Титульний аркуш – обов'язковий елемент курсової роботи, де зазначається офіційна назва навчального закладу, факультету та кафедри, де виконується робота; повна назва теми курсової роботи; курс на якому навчається автор; прізвище, ініціали автора та наукового керівника, його вчений ступінь і звання; місто та рік виконання (Додаток 1).

2. Зміст (план роботи), що відображає структуру дослідження (вступ, розділи, підрозділи, пункти, висновки, список використаних джерел, додатки) з означенням найменування та номерів початкових сторінок усіх структурних елементів.

Назви заголовків усередині тексту повинні відповідати назвам у змісті.

3. Вступ – розкриває сутність, стан наукової задачі та її значущість. Найбільш оптимальним є вступ, в якому:

• обґрунтовується актуальність теми, її наукове та практичне значення;

• аргументується вибір об'єкту та предмету дослідження;

• визначається мета та конкретні завдання дослідження;

• методологія дослідження, що розкриває методи наукового пізнання, які використовувалися для написання курсової роботи;

• структура роботи, де зазначається із яких змістовних елементів складається курсова робота (вступ, кількість розділів, підрозділів тощо).

Приблизний обсяг вступу – 3 друкованих сторінки.

4. Основна частина – розкриває зміст дослідження, в якій подають: критичний огляд літератури за темою, проблемні питання та свої пропозиції щодо їх розв'язання.

У залежності від теми курсової роботи основна частина може складатися з різної кількості розділів, підрозділів, пунктів.

Назви заголовків мають бути стислими та відповідати меті та змісту роботи. Не допускається повторення назви теми роботи у назві одного з розділів. Кожний розділ повинен закінчуватися короткими узагальненнями та висновками.

5. Висновки завершують курсову роботу. У стислій формі викладаються основні положення дослідження, а також рекомендації та пропозиції наукового та практичного характеру, що складають предмет захисту.

6. Список використаних джерел складається лише з тих джерел, що були використаними у процесі написання курсової роботи.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсової роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

7. Додатки створюються для запобігання перевантаження тексту курсової роботи схемами, таблицями тощо.