Кафедра теорії держави та права курсовий проект (робота)

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу _______________ групи

напряму підготовки___________________________

спеціальності________________________________

___________________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________________

____________________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала __________________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS ______

Члени комісії ________________ _________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ _________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ _________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. _________ - 20 __рік

Додаток 2

ЗМІСТ

Кафедра теорії держави та права 11

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ 11

Матеріали конференцій, з’їздів 22

Атласи 23

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання 24

(приклад вступу до курсової роботи)

ВСТУП

Актуальність теми. Впродовж останніх десятиріч Україна виборола свою незалежність і утвердилась як самостійна держава у світовому співтоваристві. Вона робить впевнені кроки в напрямку оновлення всіх сфер суспільного життя, його демократизації, залучення до надбань сучасного цивілізаційного розвитку, європейських цінностей.

Важливим чинником успішного просування шляхом глибинних демократичних перетворень є розширення соціальної бази діяльності держави, делегування окремих функцій держави інститутам громадянського суспільства та органам місцевого самоврядування. Зазначений підхід до реалізації завдань та функцій держави вимагає перегляду організаційної побудови держави, дослідження основних напрямків взаємодії механізму держави з недержавними об'єднаннями громадян, які спільно створять надійну систему щодо задоволення різнобічних потреб та інтересів людини і громадянина, добробут українського суспільства.

Виконання головного обов'язку держави – утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ч. 2 ст. 3 Конституції України) неможливе без існування надійної правоохоронної системи, бо саме на неї покладається основний тягар по забезпеченню захисту прав, свобод і законних інтересів населення та суспільства в цілому від злочинних зазіхань.

Донедавна, в період існування Радянського Союзу, до складу якого входила і Україна, правоохоронні органи розглядалися як структурний елемент єдиної централізованої державної влади, вони були тією силою, яка виконувала в основному репресивні функції. Сьогодні, виходячи з конституційної норми про те, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, переглядається та визначається сучасне місце та роль правоохоронних органів у механізмі держави України.

До останнього часу ці питання широко обговорювалися та вивчались у межах теорії державного управління, кримінального процесу, судових та правоохоронних органів, орієнтованих на розробку теоретико-прикладних аспектів організаційно-правового механізму реалізації правоохоронної функції держави та місця в цьому процесі правоохоронних органів. Потреби узагальнення та систематизації отриманих результатів дослідження вимагають висвітлення цих проблем і з точки зору теорії держави і права, орієнтованої на розробку понятійного апарату, організаційної побудови, правового механізму функціонування, визначення глобальної мети (місії) правоохоронних органів у суспільстві.

Актуальність зазначеної тематики привертала та продовжує привертати увагу вітчизняних науковців (А.М. Бандурки, Ю.М. Грошевого, С.Д. Гусарєва, М.С. Кельмана, О.І. Коваленка, В.С. Ковальського, А.М. Колодія, Я.Ю. Кондратьєва, В.В. Копєйчикова, С.Л. Лисенкова, В.П. Лисюченка, Ю.С. Шемшученка, О.В. Шмоткіна, Л.П. Юзькова), які дослідили сутність, зміст, форми діяльності державних органів у механізмі держави, напрями їх взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Змістовні дослідження проведені російськими фахівцями, які займаються проблемами організації та діяльності правоохоронних органів (Ю.Е. Аврутін, Е.П. Григоніс, А.П. Гуляєв, В.І. Рохлін, Н.М. Рудяков, М.Н. Смірнов, О.В. Солнишкова, Ю.М. Соловей, С.В. Степашин, А.Н. Харитонов, Е.Б. Хохлов). Проте ці праці потребують адаптації до особливостей національного законодавства, традицій, рівня розвитку суспільних відносин українського суспільства.

Однак багато проблем та аспектів функціонування правоохоронних органів та організацій в механізмі держави залишаються дослідженими не в повному обсязі або фрагментарно. Такими проблемами, зокрема, є: зміст та організаційно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції державними та недержавними суб'єктами правоохорони, процес соціалізації організації та функціонування правоохоронних органів, налагодження їх тісної взаємодії з недержавними правоохоронними структурами та населенням країни.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є комплексний аналіз організаційної побудови держави для вивчення, узагальнення та конструктивно-критичного осмислення теоретико-правових питань функціонування правоохоронних органів у механізмі держави України, спрямованих на підготовку практичних пропозицій і рекомендацій удосконалення організаційно-структурної побудови, соціально-правової орієнтації та механізму реалізації компетенції органів внутрішніх справ. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

• дослідити з позиції науки теорії держави і права, відповідно до вимог сучасної державно-правової думки, поняття і зміст категорії "механізм держави";

• визначити сутність та організаційну побудову механізму держави України;

• розглянути зміст та механізм функціонування організаційно-охоронної підсистеми держави (правоохоронної системи);

• визначити основні критерії формування та структуру правоохоронних органів. Надати практичні рекомендації щодо перспектив розвитку системи правоохоронних органів України;

• проаналізувати соціальну направленість діяльності правоохоронних органів;

• розкрити соціальну, правову, організаційну орієнтацію розвитку органів внутрішніх справ у суспільстві;

• з'ясувати на прикладі недержавної служби охорони місце і роль недержавних правоохоронних організацій у правоохоронній системі.

Об'єктом дослідження є загальні тенденції організаційно-структурної побудови та функціонування правоохоронних органів у механізмі держави.

Предметом дослідження є інтегративна сукупність правових, організаційних та соціальних факторів, що обумовлюють організаційну побудову та соціальний характер діяльності правоохоронних органів у механізмі держави.

Аналізуються зміст, форми і методи організації взаємодії правоохоронних органів з недержавними правоохоронними організаціями (на прикладі недержавної служби охорони) та населенням країни; сутність та зміст механізму держави.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використані:

• загально-філософські методи: історичний метод для дослідження процесу виникнення, формування та розвитку поняття "механізм держави"; системно- науковий підхід до дослідження механізму держави як цілісного утворення складеного з відносно самостійних підсистем; структурно-функціональний підхід для з'ясування елементного складу правоохоронної системи; метод аналізу та синтезу для виявлення елементного складу та взаємодії органів державної влади; метод абстрагування для формулювання спільних ознак правоохоронних органів та організацій; метод індукції для встановлення спільних ознак правоохоронних органів на підставі ознак, притаманних окремим органам правоохорони;

• спеціально-наукові методи: порівняльно-правовий метод для встановлення подібності (відмінності) процесу формування місії правоохоронних органів Великої Британії, США та України; конкретно-соціологічний метод для з'ясування рівня довіри населення до "силових структур";

• приватні методи: формально-юридичний (нормативно-догматичний) метод для дослідження складу апарату держави як специфічного соціально-правового феномена; метод тлумачення права для дослідження змісту правових норм чинного законодавства, які регулюють процес функціонування правоохоронних органів та організацій в механізмі держави.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі пропозиції і висновки можуть бути використані:

• у процесі подальшого розвитку теоретико-методологічних та концептуальних засад системи правоохоронних органів;

• у науково-дослідницьких цілях – для подальшої розробки суті та змісту понять "механізм держави", "правоохоронна система", "правоохоронна функція", "правоохоронний орган", "правоохоронна організація";

• у правотворчій роботі – як теоретичний матеріал для розробки нового законодавства та вдосконалення діючої нормативно-правової бази, що регламентує соціально-правову орієнтацію, механізм реалізації компетенції та внутрішньоорганізаційний механізм функціонування правоохоронних органів та організацій;

• у практичній діяльності правоохоронних органів та організацій – для вдосконалення процесу реалізації правоохоронної діяльності та налагодження тісної взаємодії між собою;

• у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з теорії держави і права України та конституційного права України, судових та правоохоронних органів України; у викладанні таких дисциплін, як "Теорія держави і права", "Конституційне право України", "Судові та правоохоронні органи України"; у науково-дослідницькій роботі студентів.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження, складається зі вступу, двох розділів, що мають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (51 найменування). Загальний обсяг роботи – 25 сторінок, з яких 19 – основний текст.

(приклад висновків до курсової роботи)