- •Навчальне видання
- •Друкується за рішенням циклової комісії економічних дисциплін. Протокол № 1 від 7 вересня 2012 р.
- •Тема 1 характеристика забійних тварин та їх переробка План
- •1.1. Значення м'яса та м’ясопродуктів у харчуванні людини
- •1.2. Напрями продуктивності порід сільськогосподарських тварин в Україні
- •Симентальська
- •Вища вгодованість
- •Середня вгодованість
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи
- •Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Підготовка тварин для переробки
- •Підозрілі на захворю-
- •Оглушення
- •Накладання пут та лігатури
- •Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
- •Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
- •Зняття шкіри
- •Нутрування – вилучення внутрішніх органів
- •Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
- •Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
- •1.5. Боєнські дефекти м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2
- •Іі. За статтю м’ясо некастрованих самців
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.3. Класифікація м'яса свиней
- •1. За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.4. Класифікація м'яса дрібної рогатої худоби
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.5. Клеймування м'яса сільськогосподарських тварин
- •1. Основні тавра (клейма):
- •2. Додаткові тавра (індекси):
- •3. Кількість і місце накладення клейм різне:
- •4. Наприклад:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3
- •Хребет:
- •Грудна кістка Ребра
- •3.2. Тканини м'яса забійних тварин
- •М Сарколема мммм
- •Попереково-смугаста
- •Серцева
- •3.3. Хімічний склад м'яса
- •Повноцінні
- •Неповноцінні
- •3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 післязабійні зміни в м'ясі План
- •4.1. Загальна характеристика післязабійних змін в м'ясі
- •4.2. Задубіння м'яса
- •4.3. Визрівання м'яса
- •Розпад глікогену
- •М'ясо задубіле, грубе, жорстке, не соковите; втрачає багато м'ясного соку; неароматне, несмачне с хема 4.2 – Друга стадія визрівання м'яса – розслаблення
- •М'ясо соковите, ніжне; при температурній обробці втрати м'ясного соку мінімальні
- •М'ясо смачне і ароматне
- •4.4. Характеристика м'яса при визріванні
- •Контрольні запитання:
- •Підвищує культуру торгівлі
- •5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
- •За видом
- •За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
- •Сполучна тканина
- •6.2. Технологія переробки птиці
- •Ііі. За вгодованістю та якістю обробки
- •Vі. За свіжістю - Свіже, сумнівної свіжості, несвіже
- •6.4. Маркування м'яса битої птиці
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 холодильна обробка і зберігання м'яса і субпродуктів План
- •7.1. Мета і задачі холодильної обробки
- •7.2. Охолодження м'яса і субпродуктів
- •Охолодження
- •Двостадійне
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Зберігання охолодженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Фізичні
- •Мікробіологічні
- •Розвиток гнильної мікрофлори та мікрофлори, що утворює слиз, на поверхні та всередині
- •Зміна кольору поверхні
- •Способи подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •7.5. Заморожування м'яса та субпродуктів
- •Заморожування
- •Яловичина Свинина і баранина
- •7.6. Зберігання замороженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8 м'ясні напівфабрикати План
- •8.1. Значення напівфабрикатів у харчуванні та їх класифікація
- •Порційні напівфабрикати з яловичини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •С хема 8.3 – Розгорнута класифікація м'ясних напівфабрикатів
- •Дрібно- порційні
- •Із свинини і баранини
- •Дрібно- порційні
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із свинини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Пельмені
- •З яловичини
- •Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
- •Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
- •Асортимент панірованих напівфабрикатів
- •Біфштекси
- •Котлети
- •Фрикадельки
- •Підготовка сировини
- •М’ясний фарш
- •8.3. Зберігання м'ясних напівфабрикатів
- •V. За видом оболонки
- •Vі. За рисунком
- •Vіі. За призначенням
- •9.3. Загальні технологічні операції у виробництві ковбас
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 10-15 хв.
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •І ґатунок
- •Вищий ґатунок
- •10.2. Напівкопчені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Куттерування протягом 3-7 хвилин Отримання фаршу (в мішалках)
- •Шприцювання і формування батонів Осадження 6-7 годин
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 5-7 хв. Варка
- •Охолодження Коптіння при температурі 35-50ºС протягом 12-24 годин
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •10.3. Копчені ковбаси
- •Варено-копчені ковбаси Сирокопчені ковбаси Сиров’ялені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Вторинне подрібнення на вовчку Отримання фаршу в мішалках
- •Шприцювання і формування батонів
- •Осадження 5-7 діб Осадження 12-24 години Осадження 7-10 діб
- •Первинне копчення при температурі 70-80ºС протягом 1-2 годин Пресування для ущільнення фаршу Коптіння димом при температурі 18-22ºС протягом 2-3 діб
- •Варка до напівготовності Сушка при температурі 12-15 ºС протягом 20-30 діб до необхідної вологості Сушка (в’яління) при 12-15 ºС 10-15 діб до необхідної вологості
- •Сирокопчені ковбаси
- •І ґатунок
- •Сиров’ялені ковбаси Вищий ґатунок
- •І ґатунок
- •Варено-копчені ковбаси Вищий ґатунок
- •Варка Охолодження водою
- •Шприцювання Варка Охолодження
- •Приготування клейкого, міцного бульйону
- •Складення фаршу в мішалках
- •Шприцювання
- •Охолодження
- •Пресування
- •Вищий Ґатунок
- •Гатунок
- •Ііі гатунок
- •10.5. Дефекти ковбасних виробів і причини їх виникнення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11
- •Підготовка сировинних компонентів
- •Закладання в банки згідно рецептури
- •Фізичні
- •Vі. Для дієтичного і дитячого харчування
- •11.4. Умови маркування м'ясних консервів
- •11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12 м'ясні копченості План
- •12.1. Хімічний склад м'ясних копченостей та їх класифікація
- •За видом сировини
- •За видом термічної обробки
- •12.2. Характеристика сировини для м'ясних копченостей та види посолу
- •V. Перетворення нітриту натрію Формуються стійкість до зберігання
- •Альдегіди
- •Амінокислоти* Цукри
- •Нітрозоміоглобін
- •12.5. Зберігання м'ясних копченостей та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Список рекомендованої літератури
3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
Різні тканини м'яса забійних тварин мають особливості хімічного складу, які, в першу чергу зумовлені різним вмістом і них білків, жирів, води, вуглеводів (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 – Хімічний склад тканин м'яса
Назва |
Вміст, % |
||||
Вода |
Білок |
Жир |
Вуглеводи |
Зола |
|
М'ясо (у середньому) |
50-75 |
15-20 |
2-40 |
1-1,1 |
1 |
М’язова |
70-80 |
18-20 |
2-3 |
1-1,5 |
0,7-1,5 |
Жирова |
2-30 |
1-5 |
60-95 |
- |
0,2-1 |
Сполучна |
50-60 |
20-40 |
1-3,3 |
- |
0,5-0,7 |
Хрящова |
40-70 |
17-20 |
3-5 |
1 |
2-10 |
Кісткова |
15-30 |
10-12 |
3,8-27 |
- |
20-40 |
Кров |
79-80 |
17,5-19 |
0,33 |
- |
0,97 |
М’язова тканина. Найбільшу цінність м’язової тканини, а також загальні властивості м'яса (консистенцію, смак, колір) зумовлюють білки. До складу м’язової тканини входять білки м’язових волокон і білки міжклітинного простору, але білковий склад м’язової тканини визначається, в основному, білками м’язового волокна. Розподіл основних білків в м’язовому волокні показано на схемі 3.5.
Міозин становить 35% усіх білків м’язової тканини, він містить усі незамінні амінокислоти. Міозин є ферментом і каталізує розщеплення АТФ на АДФ і фосфорну кислоту – реакцію, при якій звільнюється енергія, що необхідна для скорочення м’язового волокна.
Схема 3.5 – Білковий склад м'язового волокна
М’язове волокно
Сарколема
Ядро
Цитоплазма
Нуклеопротеїди
Саркоплазма
Колаген
Еластин
Кислий білок
Ретикулін
Міофібрили
Глобулін
Міоглобін
Міоген
Міоальбумін
Актин
Актоміозин
Тропоміозин
Міозин
Актин (15% усіх білків) існує в двох формах – глобулярній і фібрилярній. Фібрилярний актин здібний утворювати з міозином комплекс актоміозин, при цьому відбувається скорочення міофібрил і і м’язового волокна.
Тропоміозин за амінокислотним складом дуже близький до міозину, але є білком неповноцінним, оскільки у складі відсутній триптофан і дуже мало сірковмісних амінокислот.
Міоглобін (0,1-1,0%) містить гем заліза. Має червоний колір і на 90% зумовлює природній колір м'яса. Міоглобін – неповноцінний білок: в ньому відсутні ізолейцин, цистин і цистеїн. Під дією кисню (після забою тварини) 99% міоглобіну окислюється в оксиміоглобін, завдяки чому рожево-червоний колір м’язів зберігається 2-3 тижня. Міоглобін і оксіміоглобін в присутності окису вуглецю переходять в карбоксіміоглобін – сполуку темно-вишневого кольору, утворення якої спостерігається в процесі холодного коптіння. Міоглобін вступає в реакцію з нітритом натрію з утворенням нітрозоміоглобіну, який надає виробам рожевого забарвлення. Ця властивість широко використовується у ковбасному виробництві.
Ліпідів в м’язовій тканині незначна кількість. Тригліцеридів (жирів) більш за все в м’язах свинини – до 2,8% (яловичина – 1,7%, баранина – 2,1%). В м'ясі яловичини жирові прошарки утворюють мармуровість. Фосфоліпідів багато в м’язовій тканині баранини – 0,82%; в м’язах яловичини і свинини їх 0,70% та 0,64% відповідно. Холестерин в м’язовій тканині знаходиться переважно у вільному стані, частина зв’язана з білками і жирними кислотами (стериди). Кількість холестерину в м’язах телятини 80 мг/%, баранини – 66 мг/%, свинини і яловичини – 60 мг/%.
Вуглеводи м’язів представлені, перш за все, глікогеном, який є запасним енергетичним матеріалом. Глікоген, в основному, відкладається в печінці тому в м’язовій тканині його кількість не перевищує 0,6-0,9%. Гліколітичний (до утворення молочної кислоти) та гідролітичний (до декстринів, мальтози і глюкози) розпади глікогену зумовлюють значні після забійні зміни в м'ясі.
Азотисті екстрактивні речовини представлені креатином, креатинфосфатом, карнозином, нуклеотидами (АТФ, АДФ, АМФ). АМФ (аденілова кислота) розпадається з утворенням інозинової кислоти, яка грає важливу роль у формуванні смаку і аромату м'яса. Також міститься глютамінова кислота, яка формує смак вареного м'яса.
З вітамінів в м’язовій тканині знаходяться, в основному, вітаміни групи В, а також біотин, ніацин, пантотенова кислота. Мінеральні речовини представлені калієм, фосфором, натрієм, кальцієм, залізом, а також мікроелементами – кобальтом, марганцем, йодом, фтором.
Жирова тканина. Характерною особливістю жирової тканини є високий вміст ліпідів і невеликий вміст води (2-21%), білків (0,8-5%) і мінеральних речовин (0,2-0,55). Внутрішня жирова тканина містить більше жиру і менше вологи, ніж підшкірна.
Основна маса ліпідів представлена жирами – сумішшю тригліцеридів жирних кислот, в основному стеаринової, пальмітинової та олеїнової. Жир самиць, молодих і вгодованих тварин більш багатий на ненасичені жирні кислоти, ніж жир самців, дорослих і невгодованих тварин. В жировій тканині також містяться вільні жирні кислоти – 0,05-0,2%.
Температура плавлення і застигання підшкірної жирової тканини найвища у баранячого жиру (44-55ºС та 34-45 ºС), найнижча – у свинячого (33-46 ºС та 22-32 ºС). Жир внутрішньої жирової тканини має більш високу температуру плавлення ніж підшкірний, тому засвоюється гірше.
Свинячий жир засвоюється організмом людини на 96-98%, яловичий – на 92-95%, баранячий – на 89-93%.
Фосфоліпідів в жировій тканині свинини міститься 1,23%, яловичини і баранини – 1,4%; холестерину – приблизна однакова кількість (до 0,09%).
В жировій тканині міститься β-каротин, який є пігментом і володіє антиокислювальними властивостями. Свинячий і баранячий жири його практично не містять, тому вони мають білий колір і прогоркають значно швидше за яловичий жир. Жирова тканина дорослих тварин містить більше β-каротину ніж молодих тварин – відповідно 0,2 мг/% і 1,2 мг/%.
Вітамінами жирова тканина небагата. Вітамін А знаходиться в кількості 1,37 мг/% в яловичому жирі та 0,08 мг/% в свинячому; вітамін D3 знайдено в яловичому і баранячому жирах; вітамін Е в свинячому жирі міститься в кількості 2,7 мг/%, в яловичому – 1 мг/%, в баранячому – 0,5мг/%. Вітамін Е, як і β-каротин є антиокислювачем.
Білки жирової тканини представлені колагеном і еластином і невеликою кількістю муцину, мукоїду, альбуміну і глобуліну, що входять до складу оболонок клітин і міжклітинної речовини.
Сполучна тканина. Вона містить, в порівнянні з м’язовою тканиною, менше води і більше білків, які є біологічно неповноцінними – в них відсутній триптофан, цистин, цистеїн і дуже мало метіоніну. Однак, в білках сполучної тканини багато гліцину, аланіну і оксипроліну – амінокислот, які відсутні в усіх повноцінних білках. Крім того, вони містять багато таких незамінних амінокислот, як валін, фенілаланін, лейцин і ізолейцин, які можуть компенсувати недостатню їх кількість в повноцінних білках.
Білки сполучної тканини представлені, головним чином, колагеном, еластином і ретикуліном, з яких побудовано волокнисті структури міжклітинної речовини. В щільній тканині колаген превалює над еластином (31,6% та 1,6%), в еластиновій – навпаки (7,5% та 31,7%).
З повноцінних білків в сполучній тканині містяться муцини і мукоїди незначною мірою (0,5-1,3%).
Колаген має фібрилярну форму. Колагенові волокна слабо розтяжимі, при нагріванні різко скорочуються. Колаген всмоктує багато вологи і при цьому набухає. Під тривалому нагріванні (60-95ºС) колаген переходить у водорозчинну форму – желатин (глютін), який утворює дуже в’язкі розчини. Розчини желатину концентрацією більше 1% утворюють золі, котрі при охолоджені нижче 40ºС переходять в студені. Ця властивість колагену і желатину використовується у виробництві студеней, зельців, консервів в желе.
Еластин входить до складу еластинових волокон сполучної тканини, які не мають фібрилярної структури, вони переплітаються одне з одним, забарвлені в жовтий колір. Еластин нерозчинний ні в холодній, ні в гарячій воді.
Ретикулін – білок, з якого побудовані ретикулінові волокна сполучної тканини, котрі утворюють сітку – ретикулу. За амінокислотним складом ретикулін наближається до колагену, але в ньому значно менше проліну, тирозину, оксіпроліну та фенілаланіну. В воді він набухає але не розчиняється, желатин не утворює.
Хрящова і кісткова тканини. Хрящова тканина є будівельним матеріалом для щільних та м’яких хрящів. Міжклітинна речовина хрящової тканини складається з хондромукоїда (глюкопротеїд), хондроітінсірчаної кислоти, колагену та протеноїдів. Під час кип’ятіння у воді міжклітинна речовина переходить у клей, до складу якого входить желатин. Білок хондромукоїд за своїми властивостями близький до муцинів.
Кісткова тканина разом із кістковим мозком складається з неорганічних (48-74%) та органічних (26-52%) речовин. Неорганічна частина складається з води та мінеральних солей кальцію (90-95%), з яких 84-90% припадає на фосфат кальцію; солей магнію (2,2-3%), а також солей натрію, калію, заліза. З віком тварини вміст мінеральних речовин в кістках збільшується.
Головними органічними складовими кісток є кістковий колаген (осеїн) і жир. Колаген становить 93% загальної кількості білків кісток. Вміст жиру найменший в грудних кістках, найбільший – в трубчастих.
