- •Шкідники буряків
- •Шкідники картоплі
- •Шкідники капустяних культур
- •Шкідники цибулі та моркви
- •Шкідники гороху та квасолі
- •Шкідники люцерни
- •88. Де і яка стадія зимує у золотистої картопляної нематоди:
- •Мишовидні гризуни
- •90. Миші мають наступні зовнішні ознаки:
- •92. Взимку миші:
- •93. Полівки мають наступні зовнішні ознаки:
- •Шкідники плодових культур
- •Шкідники картоплі та цукрових буряків
- •87. Бульби картоплі ушкоджують нематоди:
- •Слимаки
- •96. Характер пошкодження слимаків наступний:
- •97. Зимуюча стадія слимаків у природних умовах:
- •98. Добова активність та вимоги слимаків до вологості:
- •Шкідники яблуні
- •Шкідники груші
- •Шкідники вишні
- •Шкідники ягідних культур
- •Шкідники плодового саду
- •Шкідники лісу
- •Шкідники запасів
Шкідники груші
122. У грушевої плодожерки зимує:
лялечка;
гусениця в коконі під відсталою корою;
гусениця без кокона в грунті;
гусениця в коконі в ґрунті.
123. Грушева плодожерка пошкоджує плоди:
яблуні;
груші;
айви;
всіх плодових.
124. Літ метеликів грушевої плодожерки у Лісостепу України починається:
у другій - третій декадах травня;
у першій - другій декадах червня;
у другій - третій декадах червня;
у першій декаді липня.
125. Перше обприскування в боротьбі з грушевою плодожеркою проводять:
на початку вильоту метеликів;
на початку відкладання яєць;
на початку масового відкладання яєць;
на початку відродження личинок.
ШКІДНИКИ ГРУШІ
126. Сливова плодожерка пошкоджує плоди:
яблуні, груші, сливи;
сливи, аличі, абрикосу, персика;
айви, волоського горіху, вишні;
сливи, вишні, черешні.
127. У сливової плодожерки зимує:
-гусениця в коконі;
гусениця без кокону;
лялечка під корою;
лялечка в грунті.
128. Перше обприскування в боротьбі зі сливовою плодожеркою проводять на початку відродження гусениць за суми ефективних температур:
-100-130 °С;
-190-200 °С;
230 °С;
300 °С.
ЛИСТОКРУТКИ
129. Масові розмноження розанової листовійки частіше відбуваються у зоні:
Степовій;
Лісостеповій;
в Поліссі;
у Лісостеповій і Поліссі.
130. Відродження гусениць розанової листовійки починається:
у фазу зеленого конуса;
у період висування суцвіть;
у період відокремлення бутонів;
у фазу рожевого бутона.
131. Кількість поколінь у розанової листовійки за рік:
одне;
два;
три і більше;
одне в два роки.
-
132. Гусениці розанової листовійки пошкоджують:
бруньки, молоде листя, бутони, зав'язі, плоди;
листя;
листя та кору молодих пагонів;
плоди.
ПЯДУНИ
133. Зимуюча стадія у зимового п'ядуна:
яйце;
гусениця;
лялечка;
метелики.
134. Місце знаходження зимуючої стадії зимового п'ядуна:
на молодих пагонах;
у тріщинах кори;
у грунті;
під опалим листям.
135. Гусениця зимового п'ядуна жовто-зелена і має несправжніх черевних ніг:
дві пари;
три пари;
п'ять пар;
шість пар.
136. У зимового п'ядуна генерація:
чотири генерації за рік;
дві генерації за рік;
однорічна;
дворічна.
ШКІДНИКИ ЯБЛУНІ
137. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда:
яйця в тріщинах кори;
личинки в тріщинах кори;
яйця на корі стовбурів;
яйця на молодих пагонах.
138. Живлення гусениць кільчастого шовкопряда починається:
у фазу зеленого конуса;
у період розпускання бруньок;
у фазу рожевого бутона;
під час цвітіння яблуні ранніх сортів.
139. Під час живлення гусениці кільчастого шовкопряда влаштовують гнізда:
серед пошкодженого листя;
на верхівках гілок;
від верхівки до основи гілки;
у розгалуженні гілок.
140. У білана жилкуватого зимує:
яйце;
гусениця;
лялечка;
метелик.
141. Місце знаходження зимуючої стадії білана жилкуватого:
на пагонах біля основи бруньок;
у сухих листках прикріплених павутинними нитками до гілок;
на стовбурах і скелетних гілках;
в грунті.
142. Живлення гусениць білана жилкуватого починається в фенофазу:
зеленого конуса;
зеленого бутона;
рожевого бутона;
цвітіння.
143. Кінець живлення гусениць білана жилкуватого збігається із:
закінченням цвітіння літніх сортів яблуні;
закінченням цвітіння пізніх сортів яблуні;
опаданням надлишкової зав'язі;
відродження гусениць яблуневої плодожерки.
144. У яблуневого плодового пильщика зимує:
личинка в коконі під корою;
личинка без кокона в грунті;
личинка в коконі у зимових гніздах із листків;
личинка в коконі в грунті.
145. Личинка яблуневого плодового пильщика під час живлення в плоді виїдає:
частково насіння й насіннєву камеру;
все насіння, руйнує насіннєву камеру й скріпляє сухі екскременти павутинною ниткою;
все насіння, руйнує насіннєву камеру, яка заповнена бурою червоточиною;
тільки насіння.
146. Обприскування в боротьбі з яблуневим плодовим пильщиком проводять у фенофазу:
зеленого конуса;
висування бутонів;
рожевого бутона;
після цвітіння.
