- •Шкідники буряків
- •Шкідники картоплі
- •Шкідники капустяних культур
- •Шкідники цибулі та моркви
- •Шкідники гороху та квасолі
- •Шкідники люцерни
- •88. Де і яка стадія зимує у золотистої картопляної нематоди:
- •Мишовидні гризуни
- •90. Миші мають наступні зовнішні ознаки:
- •92. Взимку миші:
- •93. Полівки мають наступні зовнішні ознаки:
- •Шкідники плодових культур
- •Шкідники картоплі та цукрових буряків
- •87. Бульби картоплі ушкоджують нематоди:
- •Слимаки
- •96. Характер пошкодження слимаків наступний:
- •97. Зимуюча стадія слимаків у природних умовах:
- •98. Добова активність та вимоги слимаків до вологості:
- •Шкідники яблуні
- •Шкідники груші
- •Шкідники вишні
- •Шкідники ягідних культур
- •Шкідники плодового саду
- •Шкідники лісу
- •Шкідники запасів
Шкідники плодового саду
163. Самки вишневого трубкокрута відкладають яйця:
у середину ще м'якої кісточки;
на листя;
на кісточку затверділу;
на листя.
164. Систематичне положення трубкокрута вишневого:
ряд лускокрилі - Lepidoptera, родина листовійки - Tortricidae;
ряд твердокрилі - Coleoptera, родина довгоносики - Curculionidae;
ряд твердокрилі - Coleoptera, родина трубкокрута - Rhynchitidae;
ряд лускокрилі - Lepidoptera, родина листовійки - Sessiidae.
165. Хто із шкідників є переносником плодової гнилі та викликає муміфікацію плодів яблуні?
букарка;
казарка;
яблунева плодожерка;
яблуневий квіткоїд.
166. Де розвивається личинка казарки:
у насіннєвій камері плода;
у ґрунті;
у листях;
у м'якуші плода.
167. ЕПШ казарки:
7 - 8 жуків на одне дерево;
15 жуків на одне дерево;
20 жуків на одне дерево;
50 жуків на одне дерево.
168. Самий дрібний довгоносик із шкідників саду:
букарка;
вишневий трубкокрут;
сірий бруньковий довгоносик;
казарка.
169. Личинки якого шкідника викликають "літній листопад":
сірий бруньковий довгоносик;
глодовий червонокрилий трубкокрут;
букарка;
плодовий заболонник.
170. Самки букарки відкладають яйця:
на молоді пагони;
у черешок або в центральну жилку листа;
у плоди;
у ґрунт.
171. ЕПШ яблуневого квіткоїда:
8 - 10 жуків на одне дерево;
40 жуків на дерево;
70 жуків на дерево;
100 жуків на дерево.
172. Зимуюча стадія та місця зимівлі яблуневого квіткоїда:
личинки в ґрунті;
лялечки серед опалого листя, під відсталою корою, в тріщинах кори;
статевонезрілі жуки в тріщинах і щілинах кори, у грунті біля кореневої шийки на глибині 2 – 3 см, під опалим листям;
жуки і личинки в грунті біля кореневої шийки на глибині 2 -3 см, під опалим листям.
173. Личинка яблуневого квіткоїда розвивається та заляльковується:
у грунті;
у середині пошкодженого бутона;
серед пошкоджених листків;
під лусочками і в тріщинах кори.
174. За якої середньодобової температури починається вихід жуків сірого брунькового довгоносика з місць зимівлі:
- 6 °С;
- 8 °С; -
10 °С;
- 12 °С.
175. Самки сірого брунькового довгоносика відкладають яйця:
у листкові бруньки;
під зігнутий край верхівки листа;
на молоді пагони;
з нижньої сторони листків.
176. Генерація у сірого брунькового довгоносика:
одне покоління за рік;
одне покоління за два роки;
два покоління за рік;
одне покоління за три роки.
177. Зимуюча стадія та місця зимівлі малинного жука:
жуки та личинки в фунті під кущами кормових чагарників;
личинки в середині пагонів;
лялечки під рослинними рештками;
жуки в грунті.
178. Личинка малинного жука розвивається:
у фунті;
у бутонах;
в ягодах;
у середині пагонів.
179. Для малинного жука характерна така личинка:
справжня гусениця;
несправжня гусениця;
червоподібна, з головою без ніг;
червоподібна, з головою та трьома парами грудних ніг.
180. Стадія та місце зимівлі американського білого метелика:
яйця в тріщинах кори;
гусениці в лісовій підстилці;
гусениці в тріщинах кори;
лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками та ін.
181. Кількість генерацій розвитку американського білого метелика:
одна за рік;
дві за рік;
три за рік;
одне покоління в два роки.
182. Шкідливість американського білого метелика полягає у:
скелетуванні та грубому об'їданні листя, утворенні павутинних гнізд;
мінуванні листя; ,
дірчастому об'їданні листя;
грубому об'їданні бруньок.
183. Стадія та місце зимівлі золотогузки:
гусениці 2-3 віків у зимових гніздах із листків щільно скріплених павутиною на кінцях пагонів;
гусениці 2-3 віків у зимових гніздах із сухого листя, прикріпленого павутинними нитками до гілок;
- лялечки у фунті; -яйця біля бруньок.
184. Харчова спеціалізація золотогузки:
монофаг;
олігофаг;
пантофаг;
поліфаг.
185. Стадія та місце зимівлі непарного шовкопряда:
- лялечки в тріщинах кори;
- сформовані гусениці в яйцевих оболонках на нижній частині стовбура;
яйця біля бруньок;
гусениці у ґрунті.
