Самостійна робота № 4 Тема: методика визначення величини аудиторського ризику План

1. Методика розрахунку аудиторського ризику.

2.Оцінка аудиторського ризику та її уточнен­ня в процесі аудиту.

-1-

Існує кілька критеріїв оцінки аудиторського ризику: кількісний (у відсотках, коефіцієнтах, абсолютному число­вому значенні), якісний (низький, високий, середній).

Вибираючи методику визначення аудиторського ри­зику та його припустиму величину, необхідно врахову­вати конкретні умови перевірки, її термін, характер діяльності клієнта, компетентність і кваліфікацію ауди­тора, його попередній досвід аудиторських перевірок і багато інших факторів.

Методика розрахунку аудиторського ризику.

1. Кількісна оцінка аудиторського ризику:

Факторна модель аудиторського ризику.

АР = ВР × РК × ДР,

де АР - загальний аудиторський ризик,

ВР - власний ризик (ризик бізнесу),

РК - ризик контролю,

ДР - ризик не виявлення (детекціонний ризик).

Деталізація факторної моделі:

а) перша ступінь деталізації

тоді АР =ВР × РК × РАП × РТ.

б) друга ступінь деталізації

тоді АР = ВР × РК × PS × PNS × РАП.

Застереження при використанні кількісної методики оцінки аудиторського ризику (Дж.Робертсон).

1) ВР ≠ 0, РК ≠ 0, 2)ДР ≠ 0,

3) ДР → 0 → АР → 0 при ВР → 1 та РК →1

− змінена факторна модель аудиторського ризику.

2. Якісна оцінка аудиторського ризику.

Таблиця 1. Залежність між компонентами (модель ауди­торського ризику за якісними критеріями)

Власний ризик (ВР)	Ризик контролю (РК)	Ризик не виявлення помилок (ДР)	Аудиторський ризик (АР)
Низький	Низький	Високий	Високий
Низький	Середній	Середній	Високий
Середній	Середній	Середній	Середній
Низький	Низький	Середній	Низький
Високий	Високий	Низький	Низький

Отже, якщо вплив зовнішніх факторів на можливість по­милок у звітності незначний (ВР оцінений як низький), сис­тема внутрішнього контролю достатня й функціонує ефектив­но (РК оцінений як низький), то ризик невиявлення помилок буде високий (ДР високий). У цьому випадку аудиторський ризик теж буде оцінений як високий.

Звичайно, застосування моделі аудиторського ризику не забезпечує абсолютної гарантії його уникнення. Але вона допомагає систематизувати фактори, що впливають на рівень ризику, більш обґрунтовано визначати обсяг перевірки, по­будувати план і програму аудиту.

Зважаючи на суб'єктивність оцінок компонентів ризику, аудитор на стадії планування навмисне встановлює трохи за­нижене значення ризику невиявлення помилок, щоб мати певний запас безпеки.

Більшість аудиторів вважають що величина загального аудиторського ризику не повинна перевершувати 5%.

У процесі підготовки до аудиторської перевірки аудитор повинен провести обстеження клієнта й оцінити значення кожного з факторів, що впливають на рівень ризику. На ос­нові обстеження й оцінки факторів аудитор зможе суб'єктив­но встановити рівень ризику, затверджуючи, що фінансова звітність і після закінчення аудиту може містити істотні по­милки. У процесі перевірки аудитор одержує додаткову інформацію про клієнта і може змінювати свою оцінку загаль­ного аудиторського ризику.

Т.ч. на підготовчому етапі планування аудиторський ризик не є величиною постійною. Його значення може змінюватися, коректуватися в ході проведення аудиторської перевірки. Тобто може збільшуватися кількість процедур, змінюватися напрямок аудиторської перевірки, коректуватися план роботи.

У тих випадках, коли аудитор думає, що ймовірність бан­крутства клієнта висока і що в зв'язку з цим зростає загаль­ний аудиторський ризик, необхідно знизити його рівень.

-2-

Оцінка аудиторського ризику та її уточнен­ня в процесі аудиту.

Малюнок 1. Оцінка аудиторського ризику та її уточнен­ня в процесі аудиту.