- •1.Основні концепції в наукових дослідженнях:
- •2.Основні концепції в наукових дослідженнях: дифузіонізм.
- •3.Основні концепції в наукових дослідженнях: функціоналізм.
- •4. Основні концепції в наукових дослідженнях: структуралізм.
- •5. Основні концепції в наукових дослідженнях: неоеволюціонізм,універсальний еволюціонізм,білінійний еволюціонізм,диференціальний еволюціонізм.
- •6.Археоелогічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •7.Антропологічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •8.Геологічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •9.Етнографічні джерела до вивчення культурної антропології.
- •10.Лінгвістичні джерела до вивчення культурної антропології.
- •11.Писемні джерела до вивчення культурної антропології.
- •12.Загальноісторична періодизація первісної історії у вітчизняній та зарубіжній науці.
- •13.Археологічна періодизація первісної історії.
- •14.Антропологічна періодизація первісної історії.
- •15.Геологічна періодизація первісної історії.
- •16.Сутність проблеми антропогенезу. Вчені 20ст. Про прабатьківщину людства.
- •17.Наука 20ст. Про місце виникнення людини. Південноафриканські австралопітеки.
- •18.Східно-африканські австралопітеки. Гіпотези про причини антропогенезу.
- •19.Трудова теорія походження людини.
- •20.Пітекантропи та їх місце в антропогенезі.
- •21.Знахідки залишків найдавніших предків людини на території Європи.
- •22.Європейські неандертальці. Неандертальська людина на території Східної Європи.
- •23.Азіатські неандертальці.
- •24.Виникнення кроманьйонців (сапієнтної людини). Теорія моноцентризму та поліцентризму виникнення сапієнтної людини.
- •25.Сучасна наука про причини виникнення основних людських рас.
- •26.Сутність проблеми соціогенезу.
- •27.Виникнення найдавніших соціальних структур людського суспільства.
- •28.Матеріальна культура та господарська діяльність археоантропів.
- •29.Матеріальна культура і господарська діяльність палеоантропів.
- •30.Господарська діяльність ранніх кроманьйонців.
- •31.Найдавніші етапи формування мовлення і мислення.
- •32.Виникнення ранньої первісної общини. Гіпотези про роль екзогамії у виникненні родової організації.
- •33.Основні риси матеріальної культури кроманьйонців епохи палеоліту та мезоліту.
- •34.Основні риси соціальної організації ранніх кроманьйонців.
- •35.Виникнення образотворчого мистецтва. Виникнення прикладного мистецтва. Основні риси скульптурного мистецтва.
- •36.Виникнення релігійних уявлень. Основні форми первісних релігійних уявлень: анімізм,тотемізм,фетишизм,магія.
- •37.Парна сім я.
- •38.Материнська сім я.
- •39.Материнський рід.
- •40.Основні риси племені в добу ранньої первісної общини.
- •41.Зародження і етапи розвитку мислення і мови.
- •42.Досвід та знання:природознавство,токсикологія,анатомія,медицина,математика,школа та виховання.
- •43.Виникнення землеробства в Старому Світі.
- •44.Одомашнення тварин та зародження скотарства. «неолітична революція» та її значення для наступного розвитку людства.
- •45.Перший суспільний поділ праці та його історичне значення.
- •46.Найдавніші землеробські племена на території Східної Європи.
- •47.Основні риси племінної організації землеробів і скотарів.
- •48.Розвиток позитивних знань в добу пізньої родової общини: розвиток мистецтва ранньоземлеробських племен; мистецтво мисливських та риболовецьких племен.
- •49.Релігійні уявлення в добу пізньої родової общини.
- •50.Передумови розкладу первісного суспільства. Металургія кольорових металів та її історичне значення.
- •51.Розвиток ремесел в добу пізньої родової общини. Відкриття металургії заліза та її історичне значення. Розвиток обміну.
- •52.Другий і третій великі суспільні поділи праці.
- •53.Зародження приватної власності. Зародження класів.
- •54. «Воєнна демократія» як політична організація в період розладу родового ладу.
- •55.Моногамна сім я. Шляхи переходу від первісного суспільства до цивілізації.
- •56.Племінна організація в епоху розкладу первісного суспільства.
- •57.Патріархальна сім я. Особливості патріархальної сім ї в слов янсьому світі.
- •58.Патріархальний рід: передумови виникнення та структура.
- •59.Патронімія та її структура. Пережитки патронімії в різних європейських,в тому числі і слов янських народів.
- •60.Сусідська община та її характерні риси в європейських землеробських народів.
- •61.Община в кочових племен Західної та Середньої Азії.
- •62.Зміни в духовному житті в період переходу від первісності до цивілізації.
- •63.Зародження писемності. Види найдавнішої писемності.
- •64.Знання первісних людей в період переходу від первісності до цивілізації. Астрономічні,математичні,медичні та інші знання.
- •65.Зміни в релігійних уявленнях в період переходу від первісності до цивілізації. Культ предків,культ вогню,грому,блискавки. Політеїзм,антропоморфізація богів.
- •66.Звичаєве право і норми моралі.
- •67.Міфи. Виникнення героїчного епосу.
- •68.Пережитки первісної епохи в житті європейських народів.
- •69.Взаємовпливи перших вогнищ цивілізацій та близької і далекої периферії.
66.Звичаєве право і норми моралі.
У процесі становлення держави йшло розщеплення первісної мононорматики на право,тобто сукупність норм,які виражають волю панівного ласу й забезпечені примусовою силою держави, і мораль, тобто сукупність норм,забезпечених лише силою громадської думки. Право,навіть і в процес становлення, єдине в кожному суспільстві; мораль різна в різних суспільних верствах або класах. Початкове право складалося переважно із санкціонованих державою мононорм,або звичаїв епохи і розпаду первісного суспільства. Тому воно дістало назву звичаєвого права. Іноді звичаєвим правом називають і самі звичаї цієї епохи або навіть ще ширше – соціальні норми первісного суспільства взагалі,але це неточно,бо права не могли бути там,де ще не було держави. В інших випадках звичаєвим правом називають уже санкціоноване державою,але ще не записане,не кодифіковане,так зване неписане право.
67.Міфи. Виникнення героїчного епосу.
Міф (від грец. Μύθος — казка, переказ, оповідання) — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участюбогів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, що перебували або перебувають на стадії дораціонального, дофілософського і дорелігійного мислення. Окремі міфи складаються у міфологіютого чи іншого народу, яка лежить в основі характерного для нього світогляду.
В буденній сьогочасній мові слово міф часто використовується для характеристики популярного, хоча й помилкового твердження.
Героїчний епос — збірна назва фольклорних творів різних жанрів, в яких у легендаризованій формі відображено волю, завзяття народу в боротьбі проти ворогів, зла, гноблення. В такому епосі прославляється розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних героїв. Витоки героїчного епосу лежать в усній народній творчості. Багато дивовижних переказів сивої давнини дійшло до нас про героїчні вчинки преславних героїв. Народ оспівував їхню силу, хоробрість, мужність. Так на основі розповідей про минуле виник жанр середньовічної літератури — героїчний епос. Первісно це були оповіді, пісні.
68.Пережитки первісної епохи в житті європейських народів.
Неоліт в Європі розвивався під великим великим впливом Близького Сходу,звідки до Європи потрапили найважливіші культурні рослини та деякі види свійських тварин. Поселення до керамічних землеробів та скотарів у Фессалії складалися зі стовпових будинків зі стінами з плоту,обмазаними глиною, або напівземлянок. Населення вирощувало пшеницю,ячмінь,а також просо та сочевицю. Землеробство поєднувалося із скотарством. У 5 тис. до н.е. на південному сході Європи виникла велика культурно-історична область землеробсько-скотарських племен. На поселеннях другої половини 3 тисячоліття до н.е. в Середній Європі можна простежити зростання значення в господарстві скотарства й мисливства. Виникають знаряддя з міді. Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: – формування мислення (або інтелекту) людини, її мови; – розселення людства по всіх континентах; – перехід людей від привласнюючого господарювання (мисливство, збиральництво) до відтворюючого (землеробство і скотарство); – соціогенез – формування суспільних форм життя у вигляді родової, а потім родоплемінної організації; – поява перших світоглядних, релігійних уявлень, міфологічних систем.
