66.Звичаєве право і норми моралі.

У процесі становлення держави йшло розщеплення первісної мононорматики на право,тобто сукупність норм,які виражають волю панівного ласу й забезпечені примусовою силою держави, і мораль, тобто сукупність норм,забезпечених лише силою громадської думки. Право,навіть і в процес становлення, єдине в кожному суспільстві; мораль різна в різних суспільних верствах або класах. Початкове право складалося переважно із санкціонованих державою мононорм,або звичаїв епохи і розпаду первісного суспільства. Тому воно дістало назву звичаєвого права. Іноді звичаєвим правом називають і самі звичаї цієї епохи або навіть ще ширше – соціальні норми первісного суспільства взагалі,але це неточно,бо права не могли бути там,де ще не було держави. В інших випадках звичаєвим правом називають уже санкціоноване державою,але ще не записане,не кодифіковане,так зване неписане право.

67.Міфи. Виникнення героїчного епосу.

Міф (від грец. Μύθος — казка, переказ, оповідання) — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участюбогів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, що перебували або перебувають на стадії дораціонального, дофілософського і дорелігійного мислення. Окремі міфи складаються у міфологіютого чи іншого народу, яка лежить в основі характерного для нього світогляду.

В буденній сьогочасній мові слово міф часто використовується для характеристики популярного, хоча й помилкового твердження.

Героїчний епос — збірна назва фольклорних творів різних жанрів, в яких у легендаризованій формі відображено волю, завзяття народу в боротьбі проти ворогів, зла, гноблення. В такому епосі прославляється розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних героїв. Витоки героїчного епосу лежать в усній народній творчості.  Багато дивовижних переказів сивої давнини дійшло до нас про героїчні вчинки преславних героїв. Народ оспівував їхню силу, хоробрість, мужність. Так на основі розповідей про минуле виник жанр середньовічної літератури — героїчний епос. Первісно це були оповіді, пісні. 

68.Пережитки первісної епохи в житті європейських народів.

Неоліт в Європі розвивався під великим великим впливом Близького Сходу,звідки до Європи потрапили найважливіші культурні рослини та деякі види свійських тварин. Поселення до керамічних землеробів та скотарів у Фессалії складалися зі стовпових будинків зі стінами з плоту,обмазаними глиною, або напівземлянок. Населення вирощувало пшеницю,ячмінь,а також просо та сочевицю. Землеробство поєднувалося із скотарством. У 5 тис. до н.е. на південному сході Європи виникла велика культурно-історична область землеробсько-скотарських племен. На поселеннях другої половини 3 тисячоліття до н.е. в Середній Європі можна простежити зростання значення в господарстві скотарства й мисливства. Виникають знаряддя з міді. Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: – формування мислення (або інтелекту) людини, її мови; – розселення людства по всіх континентах; – перехід людей від привласнюючого господарювання (мисливство, збиральництво) до відтворюючого (землеробство і скотарство); – соціогенез – формування суспільних форм життя у вигляді родової, а потім родоплемінної організації; – поява перших світоглядних, релігійних уявлень, міфологічних систем.