65.Мозочок: кора.

Кора мозочка володіє великою поверхнею – в розправленому стані її площа складає 17×20 см. У корі мозочка розрізняють три шари. Верхній шар називається молекулярним, так як на свіжих зрізах він поцяткований дрібними крапками. В ньому розташовані три типи нейронів – корзінчатие клітини, зірчасті клітини і клітини Лугар. Напрямок аксонів клітин Лугар невідомо, аксони корзинчатим клітин закінчуються на тілі, а зірчастих – на дендритах клітин Пуркін’є.

Середній шар утворений клітинами Пуркіньє, число яких у людини становить 15 млн. Це великі нейрони, їх дендрити широко гілкуються в молекулярному шарі. Аксони клітин Пуркін’є спускаються до ядер мозочка, і невелика їх кількість закінчується на вестибулярних ядрах. Це єдині аксони, які виходять з мозочка.

Нижній шар кори мозочка називається гранулярних, так як на зрізах має зернистий вигляд. Цей шар складають дрібні клітини-зерна (близько 1 000-10 000 млн), аксони яких йдуть в молекулярний шар. Там аксони Т-образно діляться, посилаючи в кожному напрямку вздовж поверхні кори гілку (паралельне волокно) довжиною 1 -2 мм. Ці гілки проходять через області розгалуження дендритів інших типів нейронів мозочка і утворюють на них синапси. У зернистому шарі розташовані також більш великі клітини Гольджі, дендрити яких поширюються на відносно далекі відстані в молекулярному шарі, а аксони ідуть до клітин-зерен.

У кору мозочка входять два типи рухових волокон. Лазячі (ліановідние) волокна проходять через зернистий шар і закінчуються в молекулярному шарі на дендритах клітин Пуркін’є. Відростки ліановідних волокон обплітають дендрити цих клітин подібно гілкам плюща. До кожній клітині Пуркіньє підходить тільки одне волокно, тоді як кожне ліановідних волокно іннервує 10 – 15 нейронів Пуркіньє. Всі інші аферентні шляхи мозочка представлені набагато більш численними (близько 50 млн) моховитими волокнами, що закінчуються на клітинах – зернах. Кожне моховиті волокно віддає безліч колатералей, завдяки чому одне таке волокно іннервує безліч клітин кори мозочка. Разом з тим до кожної клітини кори підходять численні паралельні волокна від клітин-зерен, і тому через ці нейрони на будь-якій клітині кори мозочка конвергируют сотні моховитих волокон.

68. Ретикулярна формація стовбура мозку

Ретикулярна формація - це скупчення інтернейронів.

Ретикулярна формація простягається через весь стовбур мозку: вона займає простір від верхніх шийних спінальних сегментів до проміжного мозку. Ретикулярна формація займає центральне положення відносно інших структур. Як окремі морфологічні частини більшість авторів виділяють ретикулярну формацію довгастого мозку, моста і середнього мозку, хоча функціонально вони є єдиною структурною одиницею. Ретикулярна формація представлена складним скупченням нейронів, які характеризуються сильно розгалуженими дендритами і довгими аксонами. Одні з цих аксонів мають низхідний напрямок (текто-спінальний, рубро-спінальний та кортико-спінальний тракт і ін.) і формують ретикуло-спінальний шлях, а інші - висхідні провідні шляхи (тригемінальний тракт, медіальна петля, спинно-мозочковий та медіальний поздовжній пучки і ін.). Завдяки наявності великої кількості колатералей (бічних відгалужень аксонів, які утворюють синаптичні контакти з відростками інших нейронів) до ретикулярної формації надходить велика кількість шляхів від інших структур мозку. По-перше, це колатералі волокон сенсорних висхідних шляхів, які проходять через стовбур мозку. Вони закінчуються синапсами на дендритах і сомі нейронів ретикулярної формації. По-друге, колатералі низхідних шляхів від передніх відділів мозку (зокрема пірамідний шлях), які вступають у синаптичні контакти із нейронами ретикулярної формації. Вище перехреста пірамідних шляхів об`єм ретикулярної формації істотно зростає і її елементи заповнюють простори між специфічними ядрами черепно-мозкових нервів.

В цілому ж ретикулярна формація завдяки особливостям будови аферентних зв`язків об`єднує вплив різних структур мозку і регулює діяльність як вище -, так і нижчерозташованих центрів переднього мозку.