7.2.4. Екологічний аналіз іп.

Мета і сутність екологічного аналізу. Забруднення навколишнього природного середовища є однією з найважливіших проблем людс­тва. Не менш важливою вона є і для України, якщо взяти до уваги, що у нас не більше ніж 5-10 % сировинних матеріалів доводяться до кінцевого продукту, а 90-95 % перетворюються на відходи, не приносячи нічого доброго, тільки шкоду.

Тому при створенні нових проектів з розвитку промисловості, інфраструктури та сільського гос­подарства відповідну увагу слід приділяти взаємозв'язку між вибором технологічних процесів та можливістю мінімізації відходів шляхом поглиблення технологічних процесів їх переробки, щоб зменшити безпосередній вплив на довкілля, уникнути забруднення та незворотних змін у зовнішнь­ому природному середовищі.

Аналіз інвестиційного проекту щодо впливу на навколишнє середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну регіону, екосистеми) має враховувати і його вплив на здоров'я людей, безпеку робо­чих місць, а також на соціальні і культурні цінності суспільства, держави.

Метою екологічного аналізу інвестиційного проекту є встановлення його впливу на навколишнє середовище, оцінка всіх вигід і витрат, отриманих внаслідок цього впливу, на формування заходів для запобігання або пом'якшення шкоди довкіллю від дії проекту. При створенні й аналізі інвес­тиційних проектів обов'язковою нормою є вивчення та аналіз антропогенного забруднення дов­кілля (АЗД) та його економічних наслідків. АЗД є продуктом людської діяльності. Щодо тракту­вання АЗД, то воно відповідає визначенню ООН. За цим визначенням речовина вважається забру­днювачем у разі її наявності в неналежному місці, у неналежний час і в неналежній кількості.

Із позиції впливу на довкілля джерела забруднення поділяють на три основні групи:

• виробничі потужності (виробництва), що супроводжуються утворенням значних обсягів забруд­нюючих речовин (металургія, хімія, нафтопереробка та ін.);

• виробництва з утворенням середніх обсягів шкідливих викидів (машинобудування, текстильна, харчова, переробна промисловість та ін.),

• виробництва, які практично не створюють або створюють мало шкідливих відходів (точне ма­шинобудування, оптика, поліграфія та ін).

Попадаючи у довкілля, ці компоненти спричиняють виникнення різних видів забруднення (табл. 2).

Форми порушень або забруднення здебільшого виявляються зразу ж після впливу проекту, а наслідки від них можуть відбиватися на екосистемі тривалий час. При аналізі інвестиційного проек­ту наслідки впливу його оцінюються тоді, коли можна визначити окремі показники екосистеми, до реалізації проекту та після, в межах його впливу.

Істотними для обґрунтування проекту під час його розробки й аналізу є встановлення величини граничнодопустимого впливу і концентрації (ГДВ і ГДК) компонентів проекту на навколишнє середовище і розробка заходів щодо їх усунення:

• заходи протії забруднення повітря, води, землі, надр та боротьба зі шумом, охорона тваринного та рослинного світу;

проектний опис середовища проекту в географічному, екологічному, соціальному та часовому аспектах (під'їзні шляхи, енергозабезпечення, водопостачання, приміщення для

Таблиця 2 - Види забруднень та їх характеристика

Види забруднень	Характеристика забруднень
Механічне	Забруднення середовища компонентів тільки механічного впливу без хіміко-фізичних наслідків.
Хімічне	Хімічний негативний вплив на екосистеми і технологічні пристрої
Фізичне у тому числі:	Зміна фізичних параметрів середовища: температурно-енергетичних (теплове, або термальне), хвильових (світлових, шумових, електромагнітних), радіаційних тощо.
• теплове, або термальне;	Підвищення температури середовища у зв'язку з промисловими викидами нагрітого повітря, газів, воли, що може призвести до вторинних змін середовища, у тому числі хімічного та іншого складу.
• оптичне;	Зміна видового та ультрафіолетового випромінювання, оптичних властивостей середовища із зниженням його якісних характеристик (прозорості та погіршення видимості).
• акустичне;	Забруднення звуковими хвилями від найнижчих до найвищих частот (1012-1013 ГЦ); частковими випадками такого забруднення є шумове, ультрафіолетове, інфразвукове, вібраційне.
• електромагнітне;	Зміна електромагнітних властивостей середовища (від ліній електропередачі, радіо і телебачення, роботи деяких промислових установок тощо), що призводить до глобальних і місцевих географічних аномалій та змін у тонких біологічних структурах.
• радіаційне	Перевищення у середовищі природного рівня радіоактивних речовин.
Біологічне у тому числі:	Проникнення в екосистеми видів тварин і рослин, чужих до існуючих у ній угруповань.
• біотичне;	Поширення певних, небажаних з позиції людей, біогенних речовин (виділень, мертвих тіл тощо) на території, де їх до цього не спостерігали.
• мікробіологічне	Поява надзвичайно великої кількості мікроорганізмів, пов'язана з їх масовим розмноженням на антропогенних субстратах, або середовищах. змінених у процесі господарської діяльності людини. Набуття до цього не шкідливою формою мікроорганізмів патогенних властивостей або спроможності подавляти інші організми в угрупованнях.
• інформаційне	Зміна механічних, фізичних, хімічних та інших властивостей довкілля, інформаційних функцій, включаючи передачу надлишкової інформації.

• зберігання сировини, напівфабрикатів та готової продукції):

• теперішні та очікувані параметри фізичних, біохімічних та соціально-екологічних умов, безпо­середньо пов'язаних з проектом.

Усі вони мають ґрунтуватися на чинній державній і світовій нормативно-правовій базі. Наприк­лад. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) при визначенні якості повітря рекомендує використовувати чотири рівні ГДК:

1. — відсутність прямого чи непрямого впливу на людину, тварину чи рослинність;

2. — можливість подразнення органів чуття, шкідливого впливу на рослинність, зменшення про­зорості повітря і т. ін.;

3. — порушення життєво важливих фізіологічних функцій та виникнення хронічних захворювань;

4. — виникнення гострих захворювань і загибель людей і тварин.

Розрізняють ГДК для приміщень виробничого призначення і атмосферного повітря,

макси­мальну разову та середньодобову тощо.

Залежно від токсичності виділяють чотири класи небезпечних речовин:

1. - надзвичайно небезпечні;

2. - високонебезпечні;

3. - помірковано небезпечні;

4. - малонебезпечні.

У реальній економічній обстановці залежно від технологічних особливостей інвестиційного проекту для регулювання його впливу на довкілля використовують відповідні нормативно-правові документи.

Склад робіт з екологічного аналізу під час створення проекту. Дослідження навколишнього середовища здійснюється і відслідковується на всіх стадіях життє­вого циклу проекту.

На передпроектній стадії визначають категорію і тип проекту. Оцінюється масштаб

робіт з екологічного аналізу, якісний та кількісний склад команди з екологічного аналізу проекту, масштаб робіт, які потрібно виконати при підготовці екологічного аналізу. Залежно від ступеня впливу на навколишнє середовище розрізняють чотири категорії проектів.

Категорія А - проекти, що рідко мають негативний вплив на довкілля. Це переважно об'єкти со­ціальної сфери, освіти, охорони здоров'я, ринкової інфраструктури і т. ін. У таких проектах їх вплив на навколишнє середовище мінімальний.

Категорія Б - проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких мо­жна швидко застосовувати заходи, спрямовані на пом'якшення цього негативного впливу. До них можна віднести проекти сільського господарства, програм інтенсифікації врожаю, використання агрохімікатів, розведення риб, обладнання для рибного промислу, невеликих проектів зі зрошування та осушення, постачання води та поліпшення її якості, розвитку будівництва житла, реконструкції і спорудження доріг, комунікацій, розробки підземних корисних копалин (не всіх), прокладання не-потужних ліній електропередачі (ЛЕП) тощо. Для таких проектів на підставі чинних законодавчих актів і нормативів слід розробляти перелік і заходи з охорони навколишнього середовища.

Категорія В — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки довкілля. До них відносять такі проекти: масштабне зрошування та осушення, упра­вління водними ресурсами, розробка нових земель для сільського господарства і міського будівницт­ва, прокладання нових магістральних шляхів, особливо через ліси або інші зони навколишнього середовища, спорудження нових аеропортів, великих мостів і гаваней (портів), великомасштабне постачання води, санітарні проекти з оздоровлення та очищення ґрунту, середньо- і великомасш­табні енергетичні споруди, будівництво промислових підприємств, великих водосховищ тощо.

Аналіз навколишнього середовища для таких проектів має бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту. Він є невід'ємною частиною при вивченні можливості реалізації проекту.

Категорія Г— проекти, спрямовані на навколишнє середовище - це проекти з розвитку лісового го­сподарства, управління землями, ґрунтами, проекти рибного і сільського господарства, інтегровані дії у рамках боротьби із сільськогосподарськими паразитами; охорону дикої природи і створення резервних та національних парків (заповідників), установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз довкілля і розробка заходів управління є невід'ємною частиною таких проектів.

На стадії визначення ідеї проекту визначають основні аспекти, що стосуються навколишнього середовища та оцінки природних ресурсів, вивчають програми розвитку країни, можливість вико­ристання національних ресурсів, ступінь можливого забруднення та негативного впливу на навко­лишнє середовище.

На стадії формування та підготовки проекту здійснюється аналіз навколишнього середовища. Це дозволяє доповнити проект необхідною інформацією з погляду небезпечних для нього чинників і уникнення у майбутньому помилок, виправлення яких може дорого обійтися суспільству, а в деяких випадках взагалі неможливе. За цим розглядаються потенційно можливі наслідки проекту для нав­колишнього середовища, що вимагає проведення первинної експертизи довкілля. У разі необхідності здійснюється детальний аналіз умов навколишнього середовища, потенційного впливу проекту на нього та можливості його поліпшення.

Під час розроблення проекту (на стадії розробки) аналіз довкілля об'єднується з визначенням технічних, інституційних, соціальних, фінансових та економічних аспектів. Залежно від величини і категорії (типу) проекту та чутливості місця його розташування під час аналізу потенційного впливу на людське і природне середовище може виникнути потреба в проведенні всебічного аналізу. На цьому етапі, як правило, розглядають альтернативні варіанти проекту або заходи з контролю чи зме­ншення його негативного впливу на навколишнє середовище.

Детальний аналіз проекту здійснюють, щоб урахувати всі види витрат, які виникають під час здійснення заходів з охорони навколишнього середовища і контролю за ним, а також залишкового впливу на довкілля. Аналіз навколишнього середовища є складовою передінвестиційних дослід­жень, коли паралельно (одночасно) з технічним обґрунтуванням проекту вивчають його інвестицій­ні можливості. Це зумовлено тим, що:

1. Результати аналізу навколишнього середовища можуть бути враховані в технічній оцінці як можливі витрати, оскільки додаткові дослідження, вивчення альтернатив, розробка заходів і впровадження нових, екологічно прийнятних прийомів реалізації проекту можуть збільшити витрати та уповільнити використання проекту;

2. При аналізі навколишнього середовища може ефективно використовуватися зібрана під час проведення технічного аналізу деталізована інформація, що дозволить уникнути дублювання зусиль фахівців, які готують проект.

Вибір проекту здійснюється не тільки за критеріями його комерційної прибутковості, а й життєз­датності у навколишньому середовищі. Не кожний позитивний або негативний вплив на довкілля мо­же бути відразу ж оцінений кількісно і фінансово. Тому рішення слід приймати на підставі чинних екологічних стандартів або припустимих екологічних співвідношень між явними грошовими надход­женнями і вигодами та неявними витратами, що виникають стосовно навколишнього середовища.

Ступінь наслідків для навколишнього середовища залежить не тільки піл категорії проекту. На довкілля впливає і місце розташування проекту, й інші фактори.

Незалежно від категорії проекту його екологічний аналіз проводиться за схемою у такій послі­довності:

1. Аналіз первинних екологічних умов.

2. Оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишні середовище.

3. Проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту.

4. Розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу на нав­колишнє середовище.

5. Екологічна підготовка менеджменту та персоналу.

6. Екологічний моніторинг.

Перший етап - не характеристика та аналіз екологічних умов, у яких виконується проект, що потребує від виконавця дати опис природно-географічного середовища проекту, його фізичного та біологічного балансу, всіх аспектів, безпосередньо пов'язаних з його реалізацією.

На другому - визначають позитивні і негативні наслідки, які будуть, якщо здійснення проекту і заходів щодо усунення їх неможливо ліквідувати. На цьому етапі розробляють заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища.

Третій етап передбачає визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту, наприклад місць розташування, технології і т. ін. Дія кожної альтернативи треба визначити вигоди та витрати із застосуванням економічних співвідношень, інституційної відповідності місцевим умо­вам і вимогам.

Після визначення альтернатив розробляють заходи зменшення негативного впливу на навколи­шнє середовище.

На п'ятому етапі розробляють заходи з підготовки керівництва та спеціалістів, які відповідали б за екологічну безпеку проекту, здійснювали б заходи з охорони та контролю стану навколишнього середовища.

На шостому, заключному етапі екологічної діагностики проекту розробляють план поточного контролю стану навколишнього середовища і впливу проект)' на нього, конкретизують види цього конт­ролю, визначають осіб та установи, які мають його здійснювати, оцінюють вартість заходів контролю.

Типи впливів проекту на навколишнє середовище. Визначення типів впливу проекту на навколишнє середовище та оцінка його екологічних наслі­дків є головною складовою екологічного аналізу інвестиційного проекту. Така оцінка базується на чинному законодавстві, що регулює питання охорони навколишнього середовища країни, в якій ре­алізується інвестиційний проект.

Впливи проекту на навколишнє середовище можна класифікувати за відповідними критеріями:

• час дії;

• можливість усунення;

• спосіб впливу:

• охоплення території;

• походження;

• можливість акумулювання наслідків.

За часом дії вони можуть бути постійними і тимчасовими, за можливістю усунення - такими, що можна виправити і не можна виправити, за способом впливу - безпосередні і опосередковані, за охопленням території - локальні і досить поширені, за походженням - первинні і вторинні, за можливістю акумулювання наслідків - накопичувальні і ненакопичувальні.

Кількісний вимір кожного впливу на навколишнє середовище базується на оцінні вартості нас­лідків екологічних змін, які супроводжують проект. Визначення їх усіх — справа не проста. Серед основних із них можна виокремити такі:

• величина території:

• чисельність населення, що перебуває під впливом екологічних наслідків проекту;

• ступінь змін, деградації, зникнення природних ресурсів;

• швидкість погіршення екологічного стану і час, необхідний для його стабілізації або поліп­шення;

• ступінь незворотності змін в екосистемах.

Визначаючи величину впливу проекту на навколишнє середовище, особливу увагу слід приділяти природним ресурсам, що їх будуть споживати (і особливо тим, що не відновлюються або відновлюю­ться протягом тривалого періоду), типу технології, що застосовується у виробничому процесі, а та­кож факторам контролю забруднення довкілля середовища.

Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на довкілля. Щодо визначення вартості впливу проекту на навколишнє середовище є кілька проблем. Це складність визначення вартості екологічних наслідків проекту, пов'язаних із зникненням деяких видів рослинного та тваринного світу, зменшення озонового шару, необхідність визначення інтеграль­ної оцінки своїх наслідків, вигід і витрат, які супроводжують проект, необхідність врахування думки майбутнього покоління про вартість наслідків, визначення вартості незворотних із них для навко­лишнього середовища та позбавлення у майбутньому прав користування цими благами.

Існує велика кількість методів, які використовують для екологічного аналізу інвестиційних про­ектів. До них відносять складання карт, списків або матриць наслідків, присвоєння балів, рангів або рейтингів, утворення ланцюжків «витрати – умови - ефективність». Кожен із них допускає певний ступінь спрощення в оцінці результатів.

В умовах можливої альтернативи практичної реалізації проекту або вибору одного з варіантів доцільно розглянути кілька з цих методів.

Але всі вони найбільш ефективні для оцінки впливу проекту на довкілля лише на підготовчій стадії, коли проект ще не функціонує. При реалізації проекту в умовах діючого виробництва ці мето­ди оцінки неприйнятні.

Для оцінки діючого проекту на довкілля потрібно:

• виконати аналіз технологічного процесу виробництва з метою виявлення джерел впливу, виді­лення та викиду шкідливих речовин. Результатом цього аналізу є визначення технологічному процесі місць входу і виходу природних ресурсів, виділення шкідливих речовин, характеристика джерел забруднення, природоохоронного устаткування і природозахисних заходів, для яких розраховують їх фактичну ефективність;

• визначити показники інтенсивності, величини небезпеки впливу, що залежить від кількості викиду шкідливих речовин та їх індивідуальних властивостей;

• виявити форми порушення та забруднення природного середовища і визначити їх параметри. На цьому етапі обстежують зони впливу виробництва на навколишнє середовище та встановлю­ють наслідки забруднення;

• оцінити наслідки змін зовнішнього середовища від впливу проекту з використанням інтеграль­них показників.

Отже, всі функціональні зміни в екологічній системі за результатами впливу проекту можуть бути представлені як порушення чи забруднення екосистеми. З метою ретельного визначення необ­хідних витрат, можливостей суспільства здійснити природоохоронні заходи, оцінка збитків негатив­ного впливу різних проектів на екосистему в цілому має бути наведена у вартісних показниках.

Сучасна міжнародна практика аналізу екологічних наслідків проекту найчастіше застосовує ме­тоди, що базуються на визначенні ринкової ціни виробництва товарів та послуг (визначення продук­тивності ресурсів, втраченої вигоди, альтернативної вартості), безпосередніх витрат, що пов'язані з реалізацією проекту, до яких належать методи аналізу ефективності витрат і превентивних витрат.

Узагальнюючи все викладене в цьому розділі, можемо зробити такі висновки.

1. Екологічний аналіз є важливим розділом інвестиційного проекту, в якому визначають тип його впливу на навколишнє середовище, оцінюють усі вигоди і витрати, які будуть понесені внаслі­док цього впливу, та розробляють заходи щодо пом'якшення наслідків або запобігання шкоді навколишньому середовищу як у процесі створення, так і на стадії експлуатації інвестиційно­го проекту. Елементи цього аналізу присутні на всіх стадіях життєвого циклу проекту.

2. Очевидно, то забруднення навколишнього природного середовища продовжує залишатися однією з важливих проблем людства. Не менш важливою є вона й для України, якщо взяти до уваги, що й у нас не більше ніж 5-10 % сировинних матеріалів доводяться до кінцевого продукту, а 90-95 % перетво­рюються на відходи, що приносять найчастіше непоправну шкоду не тільки власному генофонду.

3. Речовина вважається забруднювачем, якщо вона є в неналежному місці, у неналежний час і в неналежній кількості. Критерієм існування забруднення є сам факт попадання будь-яких компонентів-забруднювачів у воду, повітря чи грунт, а не фіксування їх шкідливих наслідків.

4. Технічних і технологічних проблем щодо скорочення або припинення АЗД практично не існує. Це проблема економічна, що залежить від волі суспільства і його фінансово-економічної спроможності.

5. Вирішення проблеми екологізації виробництва пов'язане з виробництвом екологічно безпеч­ної продукції при мінімальних витратах природних ресурсів (сировини, енергії, палива тощо) з утворенням мінімальної кількості не утилізованих відходів, які не порушують функціонуван­ня природних екосистем та біосфери.